Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2012_11_Metod_vkaz_ch_1_Str_mat_red.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
6 Мб
Скачать
☆

4.5.1 Розподіл лігніну в деревині

Електронно-мікроскопічні дослідження зразків деревини хвойних порід, підготовлених різноманітними методами хімічного і ферментного розкладання, показали подібні результати в розподілі лігніну в стінках трахеїд деревини. В середньому 74 % лігніну міститься у складі прошарку між трахеїдами і приблизно 15÷16 % у інших рівнях стінки клітини.

Лігнін залежно від його розташування в деревині має різну структуру (рисунки 4.6 – 4.8). За даними досліджень, у лігніновому прошарку відсутня упорядкована кристалічна структура.

На рисунку 4.6, а можна бачити тіла розміром 20÷60 нм у діаметрі, що являють собою області ущільненого або з більш високим ступенем полімеризації лігніну у хвойних породах.

Третинна стінка покриває тонким шаром весь клітинний люмен. Будова третинної стінки індивідуальна для кожної породи деревини, але більш значні відзнаки проявляються у будові трахеїд м’якої і твердої деревини. У різновидах м’якої деревини, типу сосни Pinus silvestris та Рeсеа abies, товщина третинної стінки складає приблизно 70÷80 нм. Деревина твердих порід має більш тонку оболонку. Третинна стінка складається з мікрофібрил та аморфного матеріалу як матриці (рисунок 4.6, б).Товщина мікрофібрил коливається в межах 12÷18 нм. Для третинної стінки характерним є переплетення мікрофібрил целюлози в невеличкі пачки хрест-навхрест одна до одної під кутом 20÷30° (рисунок 4.7, а). Третинні стінки покривають не тільки внутрішню частину трахеїд, фібрил та з’єднуючих капілярів, але і пустот облямованих пор і канали простих пор (рисунок 4.7, б).

а) б)

Рисунок 4.6 – Лігнін після фтористоводневої кислоти сосни ладанної:

а – збільшення ×32000; б – з наступною обробкою хлоридом кальцію, ×8500

Третинна стінка має деяку стійкість до кислот та лугів, а також проявляє високу стійкість до руйнування грибами бурої гнилі. Це може бути наслідком більшого, в порівнянні з вторинним шаром, ступенем лігніфікації.

В більшості різновидів деревини існує додатковий, так званий вкритий наростами шар. Ця особлива структура вкриває третинну стінку в трахеїдах, капілярах, а також в пустотах облямованих пор і каналах простих пор. Вкритий наростами шар складається із сферичних часток, наростів (рисунок 4.8, а). Розміри наростів варіюються в межах від < 0,01 мкм до 1 мкм (рисунок 4.8, б), середній діаметр перебуває в діапазоні 0,1×0,2 мкм. Крім того, наростами вкриті пори клітинних оболонок. Їх розмір менший і не такий змінний, як у трахеїдах.

а) б)

Рисунок 4.7 – Третинна стінка трахеїди ялини з тканою (переплетеною) текстурою мікрофібрил Pecea abies (а);

мембрана облямованої пори Douglas fir ×3500 (б)

а) б)

Рисунок 4.8 – Поздовжній вкритий наростами шар Fagus silvatica (а);

розподілення за розмірами 300 наростів у трахеїдах деревини хвойної породи (б)

Вкритий наростами шар складається, головним чином, з похідних протоплазми. Він утворюється на етапах завершення клітинного розвитку, коли лігніфікація (одерев’яніння) закінчилась або майже закінчилась. Цей шар характеризується стійкістю до хімічного розчинення.

Третинна стінка та вкритий наростами шар – два різних шари внутрішньої поверхні клітин деревини. Їх властивості в більшості відрізняються від головної частини клітинної стінки – вторинної стінки. Усі рідини, що дифундують з клітинного люмена в стінки і пори, та навпаки, повинні переміщуватися крізь обидва шари, вони будуть впливати на ряд властивостей деревини – адгезію, дифузію та розчинність.

Третинна стінка – внутрішній шар стінки деревинної клітини як м’яких, так і твердих порід. У більшості зразків деревини на третинній стінці міститься додатковий шар, утворений невеликими наростами, частіше вкритими аморфною речовиною. Рідкі (низьков’язкі) матеріали, що використовуються для диспергування деревини, просочувальні захисні склади та клеї мають дифундувати з клітинного люмена в стінку клітини, проникаючи крізь третинну стінку і вкритий наростами шар, тому їх структура впливає на особливості властивостей порід деревини при подрібненні, захисті просочуванням, склеюванні.

Вторинний шар у стінці складається в основі з високоміцної фіброподібної целюлози, що визначає високу міцність деревини в напрямку вздовж волокон. У поперечному напрямку міцність деревини визначається адгезійною міцністю лігніну до насиченої целюлозою вторинної стінки або когезійною міцністю лігніну як менш міцного, ніж целюлоза, матеріалу.

Лігніновий прошарок є достатньо товстим, товщина значно перевищує розміри її структурних сферичних елементів діаметром 20÷60 нм.

Контрольні запитання

1 Які породи деревини використовуються для будівельних цілей?

2 Позитивні та негативні властивості деревини.

3 Дати визначення, що таке торцевий, радіальний та тангентальний розрізи стовбура дерева.

4 Описати будову деревини по торцевому розрізу.

5 Яка будова деревини на макрорівні?

6 Яка будова деревини на мікрорівні?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 5

ПОРОКИ ДЕРЕВИНИ, ВИДИ ЛІСОВИХ МАТЕРІАЛІВ, НАПІВФАБРИКАТИ І БУДІВЕЛЬНІ ДЕТАЛІ І ВИРОБИ