2. Особливості торговельного підприємництва за видами діяльності
2.1. Підприємницька діяльність у сфері роздрібної торгівлі
2.1.1. Сутність, зміст і особливості підприємницької діяльності в роздрібній торгівлі
Роздрібна торгівля – вид економічної діяльності в сфері товарного обігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надання йому торговельних послуг. Роздрібна торгівля забезпечує доведення споживчих товарів від виробників та оптовиків до кінцевих споживачів для задоволення їх попиту і здійснюється через власні або орендовані об’єкти стаціонарної роздрібної торгівлі, що внесені до Державного реєстру, та інші види торговельних об’єктів. Причому абсолютно не важливо, як саме продаються товари або послуги (методом особистого продажу, поштою, по телефону або через інтернет), а також — де саме вони продаються (у магазині, на вулиці або вдома у споживача). До роздрібної торгівлі також відноситься продаж товарів через торгові автомати. Не зважаючи на велике різноманіття способів і місць продажу товарів, основною формою роздрібної торгівлі є магазин. Класифікація підприємств роздрібної торгівлі представлена на рисунку 2.1.
В сучасній практиці торговельного підприємництва існує поняття формату роздрібного магазину. Це набір характеристик, властивих для певного магазину. Такими характеристиками є:
• площа торговельного залу;
• кількість товарних позицій;
• рівень обслуговування покупців;
• технологія розміщення товару.
На українському ринку в сучасних умовах найбільшого розповсюдження набули 3 види форматів.
1. Формати, що пропонують переважно продовольчий асортимент: гіпермаркети, супермаркети та його різновиди
Рисунок 2.1 - Класифікація роздрібних торговельних підприємств
(класичний, економічний, супермаркет делікатесів), дискаунтери, міні-маркети, магазини біля дому.
2. Формати, що пропонують переважно непродовольчий асортимент: універсальні магазини, дрогери, будівельні та меблеві ринки (гіпермаркети), склади-магазини.
3. Синтетичні формати: торговельні центри, моли, торгові галереї, торгові вулиці.
На відміну від оптової торгівлі, товар, куплений в системі роздрібної торгівлі, не розрахований на подальший перепродаж, а призначений для безпосереднього використання. Процес покупки в роздрібній торгівлі супроводжується соціальною взаємодією і базується на міжособистісних технологіях продажу, що є основним по відношенню до забезпечення доставки товарів, складування, викладки і процесу продажу, котрі забезпечують процес покупки. Виходячи із сутності роздрібної торгівлі, особливість ритейлу по відношенню до опту полягає в наступному:
Взаємовідносини роздрібного продавця з покупцем засновані переважно на наданні послуг.
В системі роздрібної торгівлі багато разів повторюються продажі невеликих партій товарів, в опті – торгові операції повторюються набагато рідше і великими партіями.
Оптові продавці при прийнятті комерційних рішень мають справу з професіоналами, тоді як магазини обслуговують покупців з досить різними вподобаннями.
В роздрібній торгівлі підвищуються вимоги до надання зручності місцезнаходженням торговельної точки, побудовою системи огляду та вибору товарів, системою оплати за покупку, після продажного обслуговування.
Роздрібна торгівля надає можливість вибору покупцю більш широкого асортименту товарів, який відповідає цільовому ринку, тобто бере на себе функцію визначення потреб населення і впливу на формування попиту.
Роздрібна торгівля більш відкрита система в порівнянні з оптом: в більшості випадків до магазинів мають доступ всі без винятку верстви населення, тоді як оптові підприємства вводять обмеження населенню на купівлю товарів.
В роздробі значно збільшуються вимоги до персоналу як до представників торговельної організації при контакті з різними категоріями людей.
Ціноутворення в магазинах простіше за цінову політику оптових баз: в ньому менше задіяна система знижок.
Роздрібні торговці, як правило, використовують вищу надбавку, що дає можливість гнучко реагувати на зміну попиту, змінюючи ціни і будуючи різноманітні цінові стратегії. В ціну включені витрати за послуги.
Роздріб несе більші за виробників та оптовиків ризики пов’язані з нереалізацією товару.
Економічною основою роздрібної торгівлі є торгова націнка (маржа). Торгова націнка - відношення різниці між ціною і собівартістю до собівартості. Маржа - відношення різниці між ціною і собівартістю до ціни.
Торгова націнка - основний дохід роздрібного підприємства, як правило, в торгівлі продуктами вона не перевищує 25-30 %, у торгівлі книгами становить 100%, а, наприклад, у роздрібній торгівлі одягом може доходити до 200 %. З отриманої торгової націнки торговець сплачує поточні витрати, такі як: оренда приміщення, заробітна плата працівників, охорона, телефон, прибирання і т. д., з решти коштів формується прибуток торговельного підприємства. Вона коливається від 1-3 % у великому мережевому продуктовому ритейлі до 20-30 % в малих торговельних підприємствах.
Але торгова націнка не єдине джерело доходу для роздробу. Ритейл заробляє також на розміщенні реклами, проведенні промоушн-заходів, продажу торгових місць і поличного простору (для того, щоб товар (це характерно для торгівлі продуктами харчування) продавався в якоїсь з мереж України, виробникам необхідно заплатити спеціальний «бонус за вхід у мережу»). Таким чином оператори цього ринку підвищують дохідність свого бізнесу.