Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Posibnik_Osn_Ek_Stats.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
171 Кб
Скачать
☆

3. Заповідна справа

Серед найважливіших заходів щодо охорони живих організмів, і в першу чергу рослин і тварин, слід визначити такі:

  • формування глибокої екологічної свідомості у людини з дитинства усіма можливими засобами;

  • найсуворіша боротьба з браконьєрством (стосовно не лише тварин, а й рослин);

  • відновлення порушеного рослинного покриву, який є середовищем існування тварин;

  • застосування екологічно «чистих» технологій у промисловості та сільському господарстві;

  • науково обґрунтоване раціональне використання живих організмів, і в першу чергу тварин та рослин;

  • розвиток заповідної справи.

Заповідна справа – теорія і практика організації, функціонування і збереження заповідних територій різного рангу.

Сучасні наукові розрахунки та моделювання показали, що більш-менш нормальне функціонування і самовідновлення біосфери будь-якого регіону можливе лише за наявності в ньому не менше 10-15% площі, зайнятої заповідниками. До речі, мережа природоохоронних територій в Україні має загальну площу понад 1 млн. гектарів, але це – всього 2% територій нашої країни, що далеко недостатньо з екологічної точки зору.

Існують такі категорії природно-заповідного фонду: заповідники (природні та біосферні), національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища, дендропарки, ботанічні сади, зоопарки, парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва .

Заповідники — це ландшафти, де зберігаються, охороняються й вивчаються всі компоненти екосистеми: повітря, ґрунти, гірські породи, природні води, рослинний і тваринний світ, пам'ятки природи та культури. Це територія або акваторія, на якій зберігається в незайманому стані весь її природний комплекс. Заповідник створюється і охороняється державою. Будь яка людська діяльність, окрім наукової, заборонена. Територія заповідника повністю вилучена зі сфери господарської діяльності (забороняється жити людям, проводити будь-яку господарську діяльність, вирубувати ліс, косити сіно, добувати будь-які корисні копалини, прокладати транспортні шляхи тощо).

В Україні існує чотири біосферних заповідники (Асканія-Нова, Дунайський, Карпатський та Чорноморський), а також 19 природних заповідників (Поліський, Рівненський, Розточчя, Медобори, Канівський, Дніпровсько-Орільський, Казантипський, Луганський, Опукський, Український степовий, Єланецький степ, Горгани, Карадазький, Кримський, Мис Мартьян, Ялтинський, Древлянський, Черемський, Михайлівська цілина).

На території Полтавської області на сьогодні відсутні заповідники.

Національні природні та регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекреаційними установами, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів і об’єктів. Це території, які охороняються з погляду на їх природничу, історичну та культурну цінність, а метою створення є збереження, популяризація та розширення цих цінностей в умовах раціонального господарювання. Рілля, лісові землі та інші нерухомості, що знаходяться в межах парку, лишаються в господарському використанні.

На національний природний чи регіональний ландшафтний парк покладається виконання таких завдань:

  • охорона і збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об’єктів;

  • створення умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів і об’єктів, сприяння екологічній освітньо-виховній роботі.

Відрізняються ці категорії природно-заповідних об’єктів підпорядкуванням: національні природні парки – загальнодержавного значення, регіональні ландшафтні – місцевого. На території Полтавської області на сьогодні функціонують два національних природних парки («Пирятинський» та «Нижньосульський») та чотири регіональних ландшафтних парки («Диканський», «Кременчуцькі плавні», «Нижньоворсклянський», «Гадяцький»)

Заказник – територія або акваторія, на якій впродовж декількох років у певні сезони або впродовж року охороняються окремі види тварин, рослин і частина природно-територіального комплексу. Використання інших біологічних об’єктів і ресурсів заказника дозволяється тільки у тій мірі, в якій це не наносить шкоди об’єктам що знаходяться під охороною. Залежно від харак­теру, мети організації і необхідності режиму охорони заказники поділяють на: ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні, карстово-спелеологічні.

На сьогодні на території Полтавської області створено 175 заказників, з яких 20 – загальнодержавного значення та 155 – місцевого.

Заповідне урочище – лісові, степові, болотні та інші відокремлені цілісні ландшафтні комплекси, що мають важливе наукове, природоохоронне і естетичне значення, з метою збереження їх у природному стані. На Полтавщині знаходиться 48 заповідних урочищ загальною площею 7116,2 га.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва – це найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва з метою охорони їх і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях. Для Полтавської області характерно 18 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, з яких 4 – загальнодержавного значення та 14 – місцевого.

Пам'ятка природи – природоохоронна територія, на якій розташований окремий унікальний природний об'єкт, який охороняється за своїм науковим, навчально-просвітницьким, історико-меморіальним або культурно-естетичним значенням. До пам'яток природи належать, наприклад, унікальні геологічні оголення, печери, водоспади, озера, метеоритні кратери тощо. Хоча пам'яткою природи може бути, наприклад, одне рідкісне дерево чи «дерево-старожил» або група дерев. На території Полтавської області знаходиться 134 пам’ятки природи, значну частину яких становлять ботанічні (вікові дерева дуба звичайного, липи серцелистої).

Дендрологічний парк – територія, на якій у відкритому ґрунті культивуються деревні рослини. Парк з колекцією різних порід дерев. Розміщення рослин здійснюється за систематичною, географічною, екологічною, декоративною або іншими ознаками. Для Полтавщини характерно два дендропарки «Устимівський» (Глобинський район) та Лікарський сад (Лубенський район).

Ботанічний сад – природно-заповідний об’єкт, в якому проводиться накопичення колекцій флори з метою її вивчення, збереження, культивування й акліматизації; пошук і добір рослин, перспективних для створення зелених насаджень і здійснення інших видів господарської діяльності; робота щодо збереження генофонду рослинного світу. У ботанічному саду створюються ділянки рідкісних і екзотичних рослин, а також місцевої природної рослинності.

На території Полтавської області створено один ботсад наприкінці 2009 року – Хомутецький, який має загальнодержавне значення.

Зоологічний парк (зоопарк) – об’єкт для утримання, тварин у неволі з метою їх демонстрації, збереження, відтворення та вивчення. На Полтавщині відсутні зоопарки.

Таким чином, основними заходами збереження і охорони біорізноманітності є:

  • еколого-просвітницька діяльність;

  • створення природно-заповідних територій;

  • удосконалення нормативно-правової бази у галузі охорони природи;

  • біоконсервація – система заходів, спрямованих на збереження генетичної і видової різноманітності шляхом охорони популяційних і видових генотипів окремих особин поза природними місцями їх проживання ( у колекційному блоці):

  • збільшення кількості ботсадів, дендропарків, зоопарків;

  • створення колекцій рідкісних видів у відкритому грунті шляхом інтродукції (введення в культуру) з послідуючою репатріацією (поверненням) їх у природу;

  • організаційно-правові заходи.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]