- •Передмова
- •Теоретична частина
- •Тема 1. Людство в навколишньому середовищі План
- •1. Історія взаємодії людини, людського суспільства та природи
- •2. Причини і наслідки екологічної кризи в біосфері
- •3. Навколишнє середовище сучасної людини
- •Тема 2. Екосистема. Біосфера План
- •1. Поняття «екосистема»
- •2. Біосфера і її межі
- •3. Функціональні рівні біосфери
- •Тема 3. Біосфера і людина План
- •1. Біосфера як природне середовище для людини
- •2. Людина як соціальна істота
- •Тема 4. Деякі риси екологічної системи «Земля». Атмосфера. Гідросфера. Літосфера План
- •1. Стан атмосфери та раціональне використання повітря
- •2. Раціональне використання води.
- •3. Раціональне використання суходолу
- •Тема 5. Раціональне використання живої природи План
- •1. Збереження рослинного світу
- •2. Збереження тваринного світу
- •3. Заповідна справа
- •Практична частина Заняття №1.
- •Питання для обговорення:
- •Питання, що винесені на самостійне опрацювання:
- •Практичні завдання:
- •Рекомендована література:
- •Заняття №2.
- •Питання для обговорення:
- •Питання, що винесені на самостійне опрацювання:
- •Практичні завдання:
- •Рекомендована література:
- •Заняття №3.
- •Питання для обговорення:
- •Питання, що винесені на самостійне опрацювання:
- •Практичні завдання:
- •Рекомендована література:
- •Заняття №4.
- •Питання для обговорення:
- •Питання, що винесені на самостійне опрацювання:
- •Практичні завдання:
- •Рекомендована література:
- •Заняття №5.
- •Питання для обговорення:
- •Питання, що винесені на самостійне опрацювання:
- •Практичні завдання:
- •Рекомендована література:
- •Питання для обговорення:
- •Питання, що винесені на самостійне опрацювання:
- •Практичні завдання:
- •Рекомендована література:
- •Перелік питань для підсумкового контролю знань
- •Критерії оцінювання знань і вмінь студентів
- •Розподіл балів за видами навчальної діяльності:
- •Шкала оцінювання знань і вмінь студентів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Картка для виконання контрольної роботи Письмова робота з «Основ екології»
- •Зміст контрольної роботи
- •Завдання для індивідуальної роботи студентів Рекомендації до виконання науково-дослідницьких завдань, оформлення звітної документації
- •1. Опрацювання літературних джерел
- •2. Реферативний виклад матеріалу
- •Структура реферату
- •3. Бібліографічне оформлення індивідуальної роботи
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література (книжкові ресурси):
- •Зразок оформлення титульної сторінки реферату та його змісту
- •Практикум розв’язування екологічних задач та вправ
- •Словник-довідник основних екологічних термінів та понять
3. Заповідна справа
Серед найважливіших заходів щодо охорони живих організмів, і в першу чергу рослин і тварин, слід визначити такі:
формування глибокої екологічної свідомості у людини з дитинства усіма можливими засобами;
найсуворіша боротьба з браконьєрством (стосовно не лише тварин, а й рослин);
відновлення порушеного рослинного покриву, який є середовищем існування тварин;
застосування екологічно «чистих» технологій у промисловості та сільському господарстві;
науково обґрунтоване раціональне використання живих організмів, і в першу чергу тварин та рослин;
розвиток заповідної справи.
Заповідна справа – теорія і практика організації, функціонування і збереження заповідних територій різного рангу.
Сучасні наукові розрахунки та моделювання показали, що більш-менш нормальне функціонування і самовідновлення біосфери будь-якого регіону можливе лише за наявності в ньому не менше 10-15% площі, зайнятої заповідниками. До речі, мережа природоохоронних територій в Україні має загальну площу понад 1 млн. гектарів, але це – всього 2% територій нашої країни, що далеко недостатньо з екологічної точки зору.
Існують такі категорії природно-заповідного фонду: заповідники (природні та біосферні), національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища, дендропарки, ботанічні сади, зоопарки, парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва .
Заповідники — це ландшафти, де зберігаються, охороняються й вивчаються всі компоненти екосистеми: повітря, ґрунти, гірські породи, природні води, рослинний і тваринний світ, пам'ятки природи та культури. Це територія або акваторія, на якій зберігається в незайманому стані весь її природний комплекс. Заповідник створюється і охороняється державою. Будь яка людська діяльність, окрім наукової, заборонена. Територія заповідника повністю вилучена зі сфери господарської діяльності (забороняється жити людям, проводити будь-яку господарську діяльність, вирубувати ліс, косити сіно, добувати будь-які корисні копалини, прокладати транспортні шляхи тощо).
В Україні існує чотири біосферних заповідники (Асканія-Нова, Дунайський, Карпатський та Чорноморський), а також 19 природних заповідників (Поліський, Рівненський, Розточчя, Медобори, Канівський, Дніпровсько-Орільський, Казантипський, Луганський, Опукський, Український степовий, Єланецький степ, Горгани, Карадазький, Кримський, Мис Мартьян, Ялтинський, Древлянський, Черемський, Михайлівська цілина).
На території Полтавської області на сьогодні відсутні заповідники.
Національні природні та регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекреаційними установами, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів і об’єктів. Це території, які охороняються з погляду на їх природничу, історичну та культурну цінність, а метою створення є збереження, популяризація та розширення цих цінностей в умовах раціонального господарювання. Рілля, лісові землі та інші нерухомості, що знаходяться в межах парку, лишаються в господарському використанні.
На національний природний чи регіональний ландшафтний парк покладається виконання таких завдань:
охорона і збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об’єктів;
створення умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів і об’єктів, сприяння екологічній освітньо-виховній роботі.
Відрізняються ці категорії природно-заповідних об’єктів підпорядкуванням: національні природні парки – загальнодержавного значення, регіональні ландшафтні – місцевого. На території Полтавської області на сьогодні функціонують два національних природних парки («Пирятинський» та «Нижньосульський») та чотири регіональних ландшафтних парки («Диканський», «Кременчуцькі плавні», «Нижньоворсклянський», «Гадяцький»)
Заказник – територія або акваторія, на якій впродовж декількох років у певні сезони або впродовж року охороняються окремі види тварин, рослин і частина природно-територіального комплексу. Використання інших біологічних об’єктів і ресурсів заказника дозволяється тільки у тій мірі, в якій це не наносить шкоди об’єктам що знаходяться під охороною. Залежно від характеру, мети організації і необхідності режиму охорони заказники поділяють на: ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні, карстово-спелеологічні.
На сьогодні на території Полтавської області створено 175 заказників, з яких 20 – загальнодержавного значення та 155 – місцевого.
Заповідне урочище – лісові, степові, болотні та інші відокремлені цілісні ландшафтні комплекси, що мають важливе наукове, природоохоронне і естетичне значення, з метою збереження їх у природному стані. На Полтавщині знаходиться 48 заповідних урочищ загальною площею 7116,2 га.
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва – це найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва з метою охорони їх і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях. Для Полтавської області характерно 18 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, з яких 4 – загальнодержавного значення та 14 – місцевого.
Пам'ятка природи – природоохоронна територія, на якій розташований окремий унікальний природний об'єкт, який охороняється за своїм науковим, навчально-просвітницьким, історико-меморіальним або культурно-естетичним значенням. До пам'яток природи належать, наприклад, унікальні геологічні оголення, печери, водоспади, озера, метеоритні кратери тощо. Хоча пам'яткою природи може бути, наприклад, одне рідкісне дерево чи «дерево-старожил» або група дерев. На території Полтавської області знаходиться 134 пам’ятки природи, значну частину яких становлять ботанічні (вікові дерева дуба звичайного, липи серцелистої).
Дендрологічний парк – територія, на якій у відкритому ґрунті культивуються деревні рослини. Парк з колекцією різних порід дерев. Розміщення рослин здійснюється за систематичною, географічною, екологічною, декоративною або іншими ознаками. Для Полтавщини характерно два дендропарки «Устимівський» (Глобинський район) та Лікарський сад (Лубенський район).
Ботанічний сад – природно-заповідний об’єкт, в якому проводиться накопичення колекцій флори з метою її вивчення, збереження, культивування й акліматизації; пошук і добір рослин, перспективних для створення зелених насаджень і здійснення інших видів господарської діяльності; робота щодо збереження генофонду рослинного світу. У ботанічному саду створюються ділянки рідкісних і екзотичних рослин, а також місцевої природної рослинності.
На території Полтавської області створено один ботсад наприкінці 2009 року – Хомутецький, який має загальнодержавне значення.
Зоологічний парк (зоопарк) – об’єкт для утримання, тварин у неволі з метою їх демонстрації, збереження, відтворення та вивчення. На Полтавщині відсутні зоопарки.
Таким чином, основними заходами збереження і охорони біорізноманітності є:
еколого-просвітницька діяльність;
створення природно-заповідних територій;
удосконалення нормативно-правової бази у галузі охорони природи;
біоконсервація – система заходів, спрямованих на збереження генетичної і видової різноманітності шляхом охорони популяційних і видових генотипів окремих особин поза природними місцями їх проживання ( у колекційному блоці):
збільшення кількості ботсадів, дендропарків, зоопарків;
створення колекцій рідкісних видів у відкритому грунті шляхом інтродукції (введення в культуру) з послідуючою репатріацією (поверненням) їх у природу;
організаційно-правові заходи.
