3. Етапи розвитку інформаційних технологій

Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і комплексну або повну автоматизацію. Це справедливо і для обчислювальної техніки в бухгалтерському обліку, оскільки її засоби створювалися і вдосконалювалися так само, як і всі інші прилади, машини й обладнання, призначені для полегшення праці людини: коли виникала та чи інша потреба, виникали й технічні засоби, призначені для її задоволення. На кожному з етапів розвит­ку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропону­валися відповідні конструктивні рішення й елементи (табл. 1.1). З позицій користувача кожне удосконалення було спрямова­не, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на ство­рення нових засобів введення та виведення даних; на збільшен­ня обсягу пам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.

1. Першим застосуванням саме електронних обчислювальних машин для бухгалтерського обліку вважають запровадження американською компанією «General Electric» у 1954 р. на заводі в Луісвіллі в штаті Кентуккі комп'ютерної системи нарахування заробітної плати. З появою таких машин прискореними темпами почали розвиватися системи обробки даних та інформаційнопошукові системи. У цей період (початок 60-х років) у СІЛА та Західній Європі розробляли автономні комп'ютерні системи обробки даних для управління підприємствами та відділеннями фірм. Однак через недостатню надійність обладнання, складність програмування та високу вартість їхніми основними власниками або

Таблиця 1.1. Етапи розвитку інформаційних технологій на підприємствах

Період	Обчислювальна техніка	Завдання, які вирішуються		Тип автоматизованої інформаційної технології
1	2	3		4
Кінець 1910-х - початок 1940-х ро­ків	Друкуючі і рахун­ково-клавішні ма­шини	Механізація окремих елементів проце­сів управлінської праці		Механізована
1940-ві - поча­ток 1950-х років	Комплекси вза­є­мо­допов­ню­ю­чих машин – ра­хун­ко­во - перфо­ра­цій­них ком­плек­сів	Механізація окремих ділянок роботи в системі управління		Механізована
Кінець 1950-х - початок 1960-х ро­ків	Комп'ютери І, II по­колінь	Використання комп'ютерів для вирі­шення окремих найбільш трудоміст­ких завдань з на­ра­ху­ван­ня заробітної плати, складського обліку тощо		Часткова електронна обробка даних
1960-ті — поча­ток 1970-х років	Комп'ютери II, III поколінь	Електронна обробка планової і поточ­ної інформації, зберігання в пам'яті комп'ютерів нормативно-довідкових даних, друкування машинограм на паперових носіях		Електронна система обробки даних
1970-ті роки	Комп'ютери III по­коління	Комплексна обробка інформації на всіх рівнях управління підприємст­вом, перехід до розробки підсистем АСУ (автоматизованої системи управ­ління): матеріально-технічне поста­чання, товарообіг, контроль запасів і транспортних перевезень, облік реалі­зації готової продукції		Централізована автома­тизована обробка інфор­мації в умовах обчислю­вальних центрів колек­тивного використання
1980-ті роки	Комп'ютери IV по­коління	Розвиток АСУТП (АСУ технологічними процесами), САПР (систем автоматизо­ваного проектування), АСУП (АСУ під­приємствами), тенденція до децентра­лізації обробки даних, вирішення за­вдань у багатокористувацькому режи­мі, перехід до безпаперової експлуата­ції обчислювальної техніки	Спеціалізація технологіч­них рішень на базі міні-комп'ютерів, персональ­них комп'ютерів і досту­пу до масивів даних з од­ночасною уні­ве­рса­ліза­цією способів об­роб­ки ін­формації на базі по­туж­них су­перкомп'ютерів
3 кінця 1980-х ро­ків по сто­годніш­ній день	Комп'ютери V по­коління	Комплексне вирішення еко­но­міч­них завдань; об'єктно-орієнтований підхід залежно від системних характеристик пред­метної галузі; широкий спектр до­датків; мережева організація інформа­ційних структур; інтер­активна взаємо­дія користувача під час експлуатації обчислювальної техніки. Реалізація ін­те­лек­туаль­ного людино-машинного ін­тер­фейсу, систем підтримки прий­няття рішень, інформаційно-довідкових систем	HIT (нова інфор­мА­цій­на технологія) - поєднання засобів обчислювальної тех.­ніки та засобів зв'язку

орендарями були лише великі підприємства. Малі та середні підприємства звичайно купували машинний час таких систем.

2. 60-і роки. Створення комп'ютерів наступного, третього покоління до­зволило усунути більшість недоліків систем, побудованих на об­числювальних машинах попередніх поколінь. Серійне вироб­ництво комп'ютерів третього покоління, їхня висока швидкодія, можливість роботи в режимах розподілу часу та телеобробки, використання алгоритмічних мов високого рівня зумовили по­ширення цих машин у багатьох галузях господарської діяль­ності, науки, охорони здоров'я тощо.

3. Подальший розвиток техніки та технології електронної об­робки даних, вдосконалення системи їх передачі спричинили на початку 70-х років XX ст. поширення комп'ютерних мереж, чому сприяло також впровадження на малих та середніх підпри­ємствах міні-комп'ютерів і побудованих на їхній основі термі­нальних пристроїв. Багато великих компаній почали об'єднува­ти комп'ютери, розміщені в різних географічних пунктах, у ве­ликі обчислювальні мережі.

4. Наступним етапом був випуск сотень тисяч дешевих персо­нальних комп'ютерів. При цьому не лише великі та середні, а й малі підприємства дістали можливість створювати власні сис­теми обробки даних та використовувати досконаліші наукові методи управління.

У 80-х роках на перший план у розвинутих країнах вийшла проблема створення комп'ютерного інтегрованого виробництва (Computer Integrated Manufacturing — СІМ). Для систем цього класу характерні такі ознаки:

• по-перше, використання для управління виробництвом повно­функціональних систем на зразок ERP (Enterprise ResourcePlanning — планування ресурсів підприємства);

• по-друге, використання й інтеграція з ERP-системами систем автоматизації виробництва і проектування CAD/CAM (Computer-Aided Design/Computer-Aided Manufacturing).

Із середини 70-х і до кінця 80-х років розвиток АСУП у тех­нологічному аспекті йшов шляхом переведення інформаційно­го забезпечення з файлових систем до середовища різних сис­тем управління базами даних (СУБД), ускладнення технічних засобів і збільшення їхньої потужності, розширення переліку вирішуваних завдань.

Протягом 90-х розвивалися системи підтримки прийняття рішень, експертні системи і системи штучного інтелекту. Став розвиватися процес впровадження комплексних рішень на ос­нові локальних та глобальних мереж, потужних СУБД, новітніх технологій проектування і розробки програмних систем.

Отже, інформаційні технології у своєму розвитку пройшли дов­гий шлях, кожний етап якого характеризувався своїми засобами обробки інформації та інформаційними носіями. Сучасний рівень розвитку інформаційної технології називається новою інформа­ційною технологією, ознаки якої — розвинута комп'ютерна тех­ніка, «дружнє» програмне забезпечення, надійні комунікації, діа­логовий режим спілкування користувача з комп'ютером.

Нова інформаційна технологія уможливлює інтегрування різноманітних можливостей обробки інформації на одному робочому місці включно з розрахунковими, довідково-інформацій­ними, сервісними. Системи, побудовані за принципами нової інформаційної технології, можуть гнучко реагувати на зміни в складі функцій та розв'язуваних ними задач, в алгоритмах роз­рахунку, в інформаційних потребах користувачів. Інтерактив­ний режим роботи системи забезпечує задоволення нагальних інформаційних потреб користувачів, оперативний обмін інфор­мацією та реагування на запити. Характерними для нової інфор­маційної технології є робота користувача в режимі оперативної взаємодії з даними; наскрізна інформаційна підтримка корис­тувача на основі інтегрованої бази даних; безпаперовий процес підготовки документа, коли на папері фіксується тільки його кінцевий варіант. В умовах нової інформаційної технології ста­ють можливими колективне формування та заповнення доку­ментів і адаптивна перебудова форм та способів подання інфор­мації в процесі розв'язання завдань.