Кореляційний аналіз показників стресо- та конфліктостійкості студентів-правників і-V курсів

Показник	І курс (n=280)	ІІ курс (n=226)	ІІІ курс (n=224)	ІV курс (n=245)	V курс (n=210)
Стресостійкість	2,64	3,08	3,04	2,61	2,43
Конфліктостійкість	2,71	2,83	3,06	3,08	2,69
r	0,64	0,57	0,59	0,58	0,59

Для першого курсу r=0,64, для другого- r=0,57, для третього r=0,59, для четвертого r=0,58 і для п’ятого r=0,59, що вказує на пряму кореляцію показників стресо- і конфліктостійкості студентів усіх курсів, тобто студенти, що перебувають у стресовому стані мають відповідно низький рівень конфліктостійкості, схильні до соціальної агресії та мають низький рівень ефективності у соціальній взаємодії.

Експрес-діагностика особистісної конкурентоздатності (В. В. Козлов, Г. М. Мануйлов, М. П. Фетіскін) спрямована на визначення наявного рівня базових критеріїв конкурентоспроможності студентів-правників. Результати наведені нами у табл. 3. 3. 16.

Таблиця 3. 3. 16

Рівень особистісної конкурентоспроможності студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)

Рівень конкурентоспроможності	І курс (n=280)	ІІ курс (n=226)	ІІІ курс (n=224)	ІV курс (n=245)	V курс (n=210)
Високий	0	0	0	4	6
Середній	0	14	27	42	51
Незначний	100	86	73	54	43

Загальна картина конкурентоспроможності студентів-правників демонструє 100% низький показник у студентів першого курсу, низький (86%) та середній (14%) показники студентів другого курсу, низький (73%) та середній (27%) для студентів третього курсу; низький (54%), середній (42%) та високий (4%) - для четвертокурсників і низький (43%), середній (51%) та високий (6%) - для студентів-п’ятикурсників. Таким чином, наше дослідження підтверджує переважну неконкурентоспроможність студентів-випускників правничих спеціальностей.

За допомогою модифікованого варіанту методики „Особистісного диференціалу” (Л. Б. Шнейдер) нами здійснено вивчення суб’єктивних, емоційно-смислових уявлень студента про себе як про студента вищого навчального закладу, про представника певної статі, про людину, про майбутнього фахівця і з’ясовано питання про те, чи диференціюються ці образи у самосвідомості студентів і у чому відмінності цих образів „Я” (табл. 3. 3. 17).

Таблиця 3. 3. 17

Образи „я” у самосвідомості студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (в балах)

Курс	Я – до ВНЗ			Я – після ВНЗ			Я – жін/чол.			Я – людина			Я – молодий спеціаліст
	Eо	Eс	Eа	Eо	Eс	Eа	Eо	Eс	Eа	Eо	Eс	Eа	Eо	Eс	Eа
І курс (n=280)	1.66	0.63	1.13	1.8	1.65	1.2	2.2	1.26	1	2.12	1.39	1.03	1.67	0.5	1.01
ІІ курс (n=226)	1.38	0.62	0.49	1.74	1.48	0.97	1.8	1.84	1.08	2.02	0.53	1.02	1.90	1.5	1.31
ІІІ курс (n=224)	2.04	0.38	1	2.14	2.15	1.23	1.85	0.58	1.1	1.9	0.66	0.68	1.96	1.27	1.38
ІV курс (n=245)	1.41	0.96	0.67	1.52	1.77	1.08	1.45	1.91	0.88	1.57	1.99	0.85	1.39	1.43	0.88
V курс (n=210)	1.21	0.56	0.54	1.67	1.81	1	1.23	1.65	0.96	1.64	1.75	0.65	1.79	1.31	0.75
Середній бал	1.61	0.65	0.81	1.79	1.76	1.12	1.83	1.4	1.01	1.89	1.13	0.90	1.72	1.18	1.13

У ході дослідження образу „Я” студентів-правників модифікованим варіантом методики „Особистісний диференціал” після підрахунку середніх показників по факторам: оцінка, сила, активність - для кожного з опитаних по окремо взятому образу „Я” („Я–до ВНЗ”, „Я–після ВНЗ”, „Я–жінка”, „Я–людина”, „Я–молодий спеціаліст”) і перевірки значущості відмінностей між ними за допомогою t-критерію достовірною виявилася лише різниця між образом „Я–до ВНЗ” та „Я– після ВНЗ” у студентів І-V курсів та між образом „Я-після ВНЗ” і „Я-молодий спеціаліст” у студентів IV-V курсів.

Порівняння отриманих результатів дозволяє стверджувати, що результати зміни образу „Я–до ВНЗ” та „Я–після ВНЗ” збільшуються (зростають) у всіх студентів за всіма параметрами: оцінка, сила й активність (незалежно від форми та курсу навчання, незалежно від статі).

Найнижчі показники по всіх параметрах у всіх студентів образу „Я–до ВНЗ”.

„Я–після ВНЗ” та „Я–молодий спеціаліст” – не одне і те ж (кількісні показники істотно розходяться). Напевно, „Я–після ВНЗ” - це скоріше характеристика у новій ситуації, але не у новій ролі. Тим самим виявлено, що ситуаційна компонента профідентичності досягається швидше і, мабуть, легше, ніж рольова й особистісна.

У ході емпіричного дослідження за опитувальником „Типи спрямованості особистості” (В. Смекал та М. Кучера) нами визначено спрямованість студентів-правників різних курсів навчання: особистісну (на себе), ділову (на задачу) і групову (на взаємодію) (див. табл. 3. 3. 18).

Таблиця 3. 3. 18