Показники комунікативної інтерактивності студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (в балах)

Показник	І курс (n=280)	ІІ курс (n=226)	ІІІ курс (n=224)	ІV курс (n=245)	V курс (n=210)
Взаємопізнання	11,05	12,8	16,4	17,35	17,4
Взаєморозуміння	13,6	14,65	17,0	17,35	18,2
Взаємовплив	14,5	15,8	16,0	15,6	15,6
Соціальна автономність	8,3	8,6	9,2	10,3	12,4
Соціальна адаптивність	4,25	5,75	6,4	7,0	6,8
Соціальна активність	4,65	6,2	8,4	6,5	6,5

З отриманих даних бачимо, що студенти І курсу мають низькі показники соціальної автономності (8,3), соціальної адаптивності (4,25) та соціальної активності (4,65) та середні показники взаємопізнання (11,05), взаєморозуміння (13,6) та взаємовпливу (14,5). У процесі переходу на кожний наступний етап учбово-професійної діяльності спостерігаємо помірне зростання всіх зазначених показників. Студенти-п’ятикурсники мають середній (близький до високого) показник взаєморозуміння (18,2), середній показник взаємопізнання (17,4), взаємовпливу (15,6) та соціальної автономності (12,4). Показники ж соціальної адаптивності (6,8) та соціальної активності (6,8) залишаються досить низькими.

Отже, у процесі професійної підготовки у студентів-правників підвищується ступінь адекватності оцінки особистісних особливостей партнерів по взаємодії, вміння зрозуміти точку зору опонента, іншої людини; формується особистісна позиції у спільній діяльності. Несформованими на належному рівні залишаються здатність до самокорекції та саморефлексії, гнучкість поведінки, контактність усередині колективу та з зовнішнім оточенням. Виявлено також відсутність уміння ефективно організовувати спільну діяльність та загальну незадоволеність власною соціальною позицією.

Узагальнюючи значення вище перерахованих показників, нами визначено загальний рівень комунікативної інтерактивності студентів різних курсів навчання. У студентів І курсу високий рівень комунікативної інтерактивності виявлено лише у 2,3 % респондентів, середній – у 24,3 %, низький – у 73,4 %; серед студентів ІІ курсу високий рівень комунікативної інтерактивності показали 6,8 % респондентів, середній – 37,0 %, високий – 56,2 %; показники студентів ІІІ курсу: високий – 10,7 %, середній – 50,7%, низький – 38,6; на ІV курсі високий рівень комунікативної інтерактивності мають 12,5% студентів, середній – 55,1%, високий – 32,4; на V курсі навчання високий рівень виявлено у 16,4% студентів, середній – у 42,7%, низький – у 26,3.

Таблиця 3. 3. 6

Рівень комунікативної інтерактивності студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)

Рівень комунікативної інтерактивності	І курс (n=280)	ІІ курс (n=226)	ІІІ курс (n=224)	ІV курс (n=245)	V курс (n=210)
Високий	2,3	6,8	10,7	12,5	16,4
Середній	24,3	37,0	50,7	55,1	42,7
Низький	73,4	56,2	38,6	32,4	26,3

Таким чином, прослідковується зростання рівня комунікативної інтерактивності з переходом на кожний наступний етап учбово-професійної діяльності, проте навіть у студентів випускного курсу ми спостерігаємо переважно середній та низький рівень комунікативної інтерактивності, що суперечить сучасним вимогам до конкурентноздатного фахівця правничої сфери.

Методика вивчення профідентичності на основі особистих професійних планів (Л. Б. Шнейдер) дозволила виявити здатність студентів до професійного цілепокладання та проектування власного професійного майбутнього. Діагностувалася здатність студентів до складання професійного плану за такими параметрами: 1) дальня професійна ціль; 2) ближня професійна ціль; 3) вимоги, що пред’являє професія до людини; 4) можливості для досягнення поставленої мети; 5) уявлення про шляхи досягнення обраних цілей; 6) наявність та обґрунтованість резервного варіанту; 7) практична реалізація особистого професійного плану. Результати методики представлені у табл. 3. 3. 7

Таблиця 3. 3. 7