Показники опп студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)

Пункти ОПП	І курс (n=280)	ІІ курс (n=226)	ІІІ курс (n=224)	ІV курс (n=245)	V курс (n=210)
1	100,0	93,8	98,3	97,5	100,0
2	83,3	93,8	96,6	97,5	100,0
3	50,0	75,0	90,9	93,8	96,9
4	33,3	56,3	88,1	86,3	90,9
5	33,3	56,3	89,8	85,0	72,7
6	16,7	25,0	54,2	52,5	63,6
7	33,3	50,0	50,8	52,5	63,6

Аналізуючи отримані дані, зазначимо, що студенти, не залежно від курсу навчання, визначають дальні і ближні професійні цілі; обізнаність щодо вимог, які пред’являє професія до людини динамічно зростає у студентів кожного наступного курсу (50% на І-му курсі, 96,9 – на V-му). Аналогічна динаміка спостерігається і щодо уявлень про можливості досягнення поставленої мети (33,3% - І курс, 90,9% - V курс) та про шляхи досягнення обраних цілей (33,3% - І курс, 72,7% - V курс). Найскладнішим для майбутніх правників є питання про наявність та обґрунтованість резервного плану та про практичну реалізацію особистісного професійного плану, що, у свою чергу, також указує на низький рівень сформованості суб’єктності майбутніх правників.

За допомогою методики „Хто Я” (М. Кун, Т. Макпартленд) нами визначалася динаміка сфери самоідентифікації студентів-правників на різних етапах учбово-професійної діяльності. Ранжування проводилося за такими показниками: соціальні групи (стать, вік, національність, релігія, професія); ідеологічні переконання (філософські, релігійні, політичні та моральні висловлювання); інтереси і захоплення; прагнення і цілі; самооцінки. Результати представлені у табл. 3. 3. 8

Таблиця 3. 3. 8

Результати тесту „Хто я” студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)

Показник	І курс (n=280)	ІІ курс (n=226)	ІІІ курс (n=224)	ІV курс (n=245)	V курс (n=210)
Соціальні групи	73	68	52	44	31
Ідеологічні переконання	2	9	9	12	14
Інтереси й захоплення	18	20	24	24	28
Прагнення і цілі	1	4	12	20	26
Самооцінки	6	8	10	12	12

Для студентів початкових курсів характерна самоідентифікація з ролями у соціальних групах. Сфери самоідентифікації розширюються по мірі переходу на наступні етапи учбово-професійної діяльності. Так, у студентів-п’ятикурсників спостерігаємо самоідентифікацію залежно від прагнень і цілей, ідеологічних переконань, інтересів і захоплень. Це вказує на розширення кола соціальних ролей, підвищення ступеня усвідомленості і диференційованості самооцінки, виражену профідентичність, прагнення до самореалізації у різноманітних сферах.

Методика вимірювання рівня рефлексивності (А. В. Карпов) дозволяє виявити рівень рефлексивності та порівняти сформованість рефлексивності як особистісної та професійно-значущої якості у студентів на різних етапах учбово-професійної діяльності. Результати наведені нами у табл. 3. 3. 9.

Таблиця 3. 3. 9