2.4. Класифікація товарів і послуг

Класифікація товарів і послуг необхідна для автоматизованої обробки інформації про продукцію в різних сферах діяльності: для вивчення споживчих властивостей і якості товарів, обліку й планування товарообігу, складання каталогів і прейскурантів, удосконалення системи стандартизації, при сертифікації продукції й проведенні маркетингових досліджень.

Класифікація товарів і послуг у сучасних умовах повинна відповідати наступним вимогам:

гарантувати повноту охоплення всіх видів виробленої продукції;

сприяти глибокому дослідженню властивостей товарів;

сприяти принципам кодування товарів;

забезпечувати гнучкість класифікації, що припускає включення нових найменувань у перелік продукції, не порушуючи загальної системи класифікації.

У теперішній час в теорії та практиці маркетингу існує безліч способів класифікації товарів. При виборі ознак групування керуються як стандартними класифікаціями, прийнятими в офіційній статистиці, міжнародній торгівлі, у товарознавстві, так і структурою попиту й особливостями споживчих груп.

В Україні діє товарна класифікаційна система митного тарифу, що базується на Гармонізованій системі опису й кодування товарів (ГС). Усі товари, що підлягають митному контролю, систематизовані в розділах, главах і безлічі товарних позицій. Найменування й цифрові коди товарів уніфіковані відповідно до ГС. Нижче наведений фрагмент товарної класифікаційної системи митного тарифу.

9001 00 00 – Оптичні засоби для офтальмології

9001 30 00 – лінзи контактні

9001 40 00 – лінзи скляні

……………

9001 40 41 – лінзи скляні для окулярів, що коректують зор, однофокусні, які оброблені з двох боків

……………

9001 40 80 – скляні для окулярів, що коректують зор, інші

9001 50 00 – лінзи з інших матеріалів

……………..

9001 50 41 - лінзи для окулярів з інших матеріалів, що коректують зор, однофокусні, які оброблені з двох боків

……………..

9001 50 49 – лінзи для окулярів з інших матеріалів, що коректують зор, інші

Перші чотири знаки в шифрі товару означають товарну групу, далі два знаки – товарну категорію, наступні два знаки – товарну позицію.

Міжнародна класифікація товарів і послуг базується на Міжнародній стандартизованій промисловій класифікації, яка прийнята Організацією Об'єднаних Націй і визнана більшістю країн миру. Фрагмент Міжнародної стандартизованої промислової класифікації наведений у додатку А.

У літературі з питань маркетингу й товарної політики представлена досить велика кількість різних класифікацій товарів і послуг [11; 12; 19; 22; 28 та ін.]. В аналітичній роботі можна використовувати маркетингове групування товарів, представлене на рис. 2.5.

Товари поділяються на групи за різними класифікаційними ознаками. Основною з них є ознака «призначення товару».

Рис. 2.5. Класифікація товарів

Залежно від призначення товари можуть бути виробничого й споживчого призначення.

Товари виробничого призначення (промислові товари) використовуються в процесі виробництва інших товарів і визначають специфіку конкретної галузі виробництва (технологічне устаткування) або мають загальне призначення (силові машини й устаткування, підйомно-транспортне устаткування й т. ін.).

Підприємства й організації для забезпечення своєї виробничої діяльності використовують широкий перелік промислових товарів. Залежно від ролі й міри участі у виробничо-технологічному процесі виділяють три групи товарів виробничого призначення.

1. Матеріали й деталі – товари, які повністю використані у виробі виробника й включають у себе:

сировину у вигляді сільськогосподарської продукції (пшениця, бавовна, фрукти, овочі й т. п.) і природних продуктів і ресурсів (риба, ліс, сира нафта, залізна руда й т. ін.);

напівфабрикати й деталі являють собою матеріальні компоненти (залізо, цемент, дріт і т. ін.) або комплектуючі вироби (гідравлічні вузли, шини, виливки). Матеріальні компоненти, як правило, використовуються з наступною доробкою – наприклад, чавунні заготовки перетворюють на сталь, а пряжу – на полотно. Комплектуючі вироби включаються до складу кінцевого продукту повністю, без будь-яких змін.

2. Капітальне майно – товари, частково присутні в готовому виробі, підрозділяються на дві групи: стаціонарні споруди й допоміжне устаткування.

Стаціонарні споруди являють собою будівлі (заводи, адміністративні будинки) і стаціонарне устаткування (генератори, комп'ютери, підйомники). Стаціонарні споруди відносяться до розряду основних закупівель, що здійснюються, як правило, безпосередньо у виробника. Допоміжне устаткування не стає частиною готового виробу, а просто сприяє процесу виробництва й містить у собі рухоме заводське устаткування (ручний інструмент, автонавантажувачі) і офісне устаткування.

3. Допоміжні матеріали бувають двох видів: робочі матеріали (мастила, кам'яне вугілля, папір для письма, олівці й т. п.) і матеріали для технічного обслуговування й ремонту (фарби, цвяхи, щітки й т. п.). Допоміжні матеріали є для ринку товарів промислового призначення тим же, чим є товари повсякденного попиту для споживчого ринку (їх, як правило, купують з мінімальною витратою зусиль методом повторних закупівель).

Товари споживчого призначення призначені для особистого споживання або використання в домогосподарстві. При цьому тільки дана група товарів може бути класифікована залежно від стану й характеру споживчого попиту:

товари повсякденного попиту, купівля яких відбувається часто без роздумів, без докладання великих зусиль на їхнє порівняння, вибір і купівлю (хлібобулочні вироби, газети);

товари для екстрених, ситуаційних потреб – купують при виникненні гострої потреби в них (вентилятори під час сильної жари, обігрівачі в період різкого похолодання);

товари попереднього вибору – товари, які споживач у процесі вибору й купівлі, як правило, порівнює між собою за показниками якості, ціни, зовнішнього оформлення (меблі, автомобілі, аудіо й відео апаратура);

товари особливого попиту – товари з унікальними характеристиками й/або окремі марочні товари, заради придбання яких окремі покупці готові затратити додаткові зусилля й нести додаткові витрати (престижні й модні марки автомобілів, одягу, аксесуарів: автомобілі Jaguar, мотоцикли Harley-Davidson, одяг від Юдашкина, годинники Rolex);

товари пасивного попиту – товари, про існування яких споживач не знає або знає, але, як правило, не замислюється про їхню купівлю (новинки електронних індикаторів диму перебувають у розряді товарів пасивного попиту доти, поки реклама не забезпечить поінформованість споживача про їхнє існування; класичними прикладами всім відомих, але не тих, що користуються попитом до певного часу, товарів служать страхування життя, могильні ділянки).

Товари можна групувати за такою класифікаційною ознакою, як роль у системі стимулювання збуту й керування асортиментом.

Товари-новинки, як правило, представляють нововведення, нові товари, що користуються підвищеним попитом. Вони створюють рекламу підприємству й, отже, сприяють розширенню продажу інших товарів.

Процес реалізації товарів-лідерів (товарів-локомотивів) спричиняє попит на супутні товари ( товари-супутники), наприклад, фотоапаратура й фотоплівка, фотопапір, інші фотоматеріали й т. ін.

Крім основного асортименту необхідний додатковий – менш важливі, другорядні товари. Їх необхідно мати для того, щоб споживач не звертався до іншого підприємства. Такі товари називаються тактичними товарами (товарами підтримки, додатковими товарами). Часто це дешеві товари (що продаються іноді в збиток), розраховані на те, щоб зацікавити потенційного покупця низькими цінами на даний товар.

За характером розміщення на міжнародних ринках можна виділити наступні групи товарів:

товари комплементарного типу, здатні швидко інтегруватися в міжнародні товарні ринки, органічно доповнюючи й оптимізуючи існуючі потреби;

контрадикторні товари, експорт яких суперечить інтересам міжнародної економіки, процесам кооперації й інтеграції;

індиферентні товари, які ніяк не впливають на структуру світової торгівлі.

Наведена класифікаційна схема дозволяє достатньо чітко систематизувати різноманіття товарів. Необхідно відзначити, що той самий товар одночасно має сукупність згрупованих ознак і може займати певне місце в декількох групах.

Сфера послуг включає велику групу галузей, відмітною рисою яких є створення нематеріальних благ, що задовольняють різноманітні особисті й суспільні потреби.

У табл. 2.1 представлена розширена класифікація видів послуг, що враховує й підкреслює всі маркетингові, функціональні й інші специфічні характеристики послуги [65].

Основу даної класифікації представляє розширений перелік класифікаційних ознак, що дозволяють виділити й охарактеризувати будь-яку послугу залежно від поставленого завдання.

Наведена класифікація дозволяє найбільш повно дати характеристику кожній послузі. Це в свою чергу дозволить поліпшити розуміння явища, яке вивчається, виділити відмітні риси кожного виду послуг, що допоможе визначити специфіку методів керування й застосування концепції маркетингу на підприємстві.

Відповідно до сучасної маркетингової концепції й практики розвитку маркетингової діяльності, доцільно доповнити існуючі класифікації групою нетрадиційних товарів.

Таблиця 2.1