2.3. Апеляційні суди.

До судів другого рівня належать апеляційні суди і організовані при них суди присяжних (які розглядають кримінальні справи у першій інстанції). На континентальній території Франції діє 31 апеляційний суд і ще 4 — на заморських територіях Франції.

Організаційно апеляційні суди мають внутрішній поділ на палати за галузевою спорідненістю правовідносин або за функціональними особливостями сфери діяльності судів у галузі кримінального законодавства.

У сфері безпосередньо цивільної юрисдикції є три види палат. Палата у соціальних справах розглядає апеляційні скарги на судові рішення, винесені у першій інстанції Радою прюдомів, трибуналом у соціальних справах, паритетним трибуналом у справах оренди сільськогосподарських земель. Палата у комерційних справах розглядає апеляції щодо рішень комерційних трибуналів і трибуналів у справах морської торгівлі. Палата у цивільних справах розглядає апеляції щодо рішень судів малої інстанції і судів великої інстанції з цивільних питань.

У сфері кримінальної юрисдикції діє ще дві палати. В апеляційній палаті з виправних справ розглядають скарги щодо вироків поліцейського суду в суді малої інстанції та виправного суду в суді великої інстанції. В обвинувальній палаті розглядаються апеляції щодо дій слідчого судді з суду великої інстанції. Ця палата також забезпечує консультативну правову допомогу діям слідчого судді і слідчим групам, здійснює контроль за досудовим слідством.

Специфічний обсяг повноважень має спеціальна палата у справах неповнолітніх. Вона компетентна розглядати апеляції щодо рішень суду великої інстанції у справах неповнолітніх, які стосуються кримінальних вироків, а також рішень, що стосуються забезпечення майнових інтересів і громадянських прав неповнолітніх, які приймає суддя великої інстанції.

До компетенції палати з питань виконання рішень і експропріації віднесені скарги щодо рішень судді великої інстанції у справах виконання судових рішень з цивільних питань, а також судді, який займається виконанням рішень судів у кримінальних справах.

На цьому рівні суддями працюють вже юристи-професіонали, які, згідно з умовами французького законодавства, допущені до занять суддівської посади.

Апеляційні справи розглядають колегіально три судді, а в деяких складних випадках у цивільних справах — не менш як п'ять судців. Розглянувши апеляцію, палата від імені апеляційного суду або залишає рішення суду без змін, або скасовує його і, як правило, постановляє нове рішення за суттю справи (тобто виконує функції суду першої інстанції). Тільки у виняткових випадках палата направляє справу на новий розгляд до суду нижчого рівня.

Суд присяжних.

Як самостійний судовий інститут при апеляційних судах діють, але не входять до їхнього складу, суди присяжних. Суди присяжних компетентні розглядати кримінальні справи щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді тюремного ув'язнення понад п'ять років. Суд присяжних складається з трьох професійних суддів (магістратів), один з яких, головуючий, є суддею апеляційного суду, а два інших професійних судді є магістратами трибуналу великої інстанції і дев'яти присяжних. Присяжні обираються із щорічного департаментського списку кандидатів жеребкуванням після добору спеціальною комісією.

Сесії суду відбуваються щоквартально. Склад суду з дванадцяти осіб проводить засідання разом і вирішує питання щодо винуватості чи невинуватості обвинуваченого та покарання при обвинувальному вердикті. Рішення суд приймає більшістю голосів. Проте негативне для обвинуваченого рішення, у тому числі й відмову від визнання наявності пом'якшуючих обставин, необхідно приймати не менш як вісьмома голосами з дванадцяти учасників складу суду.

До структури цього суду входить спеціальний суд присяжних для неповнолітніх громадян. Цей суд розглядає найтяжчі кримінальні правопорушення, вчинені неповнолітніми віком від 13 до 18 років самостійно або із співучасниками. Склад суду і порядок його формування такий самий, як й для дорослих громадян за виключенням того, що, крім головуючого, обидва професійні судді-помічники мають бути суддями у справах неповнолітніх громадян.

Вироки суду присяжних апеляційному оскарженню не підлягають. Їх можна переглядати тільки у касаційному порядку в Касаційному суді Франції. Виправдувальний вирок взагалі не може бути оскаржений, у тому числі й в касаційному порядку.

Необхідно ще спинитися на суті такого виду суду, як суду присяжних за французьким зразком. Його конструкція і порядок діяльності значно відрізняються від англо-американського журі, завдяки головній особливості — вердикт (рішення) щодо винуватості особи ухвалюється лише представниками народу, без участі професійних носіїв судової влади. Тобто журі позбавлено безпосереднього впливу суддів і є вільним у своїх оцінках і думках щодо обставин подій, які розглядаються в судовому засіданні. При французькій моделі такий вплив є можливим, оскільки вердикт виноситься на спільному засіданні представників народу і суддів. Якщо такі підозри є, то це утворення не є судом присяжних в розумінні первісної концепції, яка була закладена в цю структуру під час створення.

Французький аналог відповідає більш суду засідателів — уся відмінність лише в кількісному складі, але це не визначальний показник і він не може домінувати над змістом — рішення приймають судді-професіонали разом з представниками народу із заздалегідь підготовленого списку.