2.4. Касаційний суд.

Касаційний суд є найвищою судовою інстанцією у державі в системі судів загальної юрисдикції.

Касаційний суд є судом третього рівня і розглядає скарги тільки з питань права після апеляційного розгляду скарг у судах другої інстанції або безпосередньо щодо обвинувальних вироків суду присяжних, а також за нововиявленими обставинами, але тільки в інтересах засудженого. Цей суд має повноваження інтерпретувати закон, давати рекомендації всім державним органам про застосування аналогії права у випадках, коли деякі стосунки між суб'єктами суспільства виявилися неврегульованими законом і ці рекомендації, які обов'язкові до правозастосування, діють до прийняття парламентом закону.

Французьке процесуальне законодавство вказує на п'ять випадків, які є підставою для касаційної перевірки рішення у справі, а саме — відверте порушення закону; помилка у трактуванні закону; компетенція суду, який прийняв рішення (підвідомчість або підсудність); перевищення влади; недотримання приписів при попередженні про недійсність результатів.

У касаційному суді створено шість палат: три — з цивільних справ, до яких надходять скарги після розгляду апеляцій у палатах з цивільних справ, у палатах з питань експропріації і спеціальних палатах у справах неповнолітніх апеляційних судів; одна — з соціальних питань; одна — у комерційних справах, де розглядаються скарги відповідно на рішення палат з соціальних питань і палат з комерційних питань апеляційних судів; одна — у кримінальних справах, до якої надходять після апеляційні скарги на рішення апеляційних палат у виправних справах, обвинувальних палат і спеціальних палат апеляційних судів у справах неповнолітніх, а також скарги на обвинувальні вироки суду присяжних.

До касаційного суду входять перший президент касаційного суду, або перший магістрат Франції, президенти шести палат і судді-радники. При касаційному суді є генеральний прокурор і його помічники, генеральні адвокати держави. Рішення касаційного суду приймаються однією з палат (звичайний розгляд без особливостей); змішаною палатою, що складається з представників трьох палат, які репрезентують різні галузі права (якщо виникає проблема на межі застосування різногалузевих норм законодавства); пленумом, до якого належать перший президент суду, президенти та старійшини палат, а також по два судді від кожної палати (якщо після відміни рішення суд першої інстанції неодноразово приймав рішення, аналогічне першому). Процедурні питання, у тому числі прийняття скарги, розглядає колегія з трьох суддів відповідної палати.

Касаційний суд, після того як ухвалить своє рішення про скасування рішення чи вироку суду першої інстанції, звичайно надсилає справу на новий розгляд до іншого суду такого самого рівня зі своїми рекомендаціями.

3. Система установ адміністративної юрисдикції у Франції.

3.1. Розуміння адміністративної юстиції.

У системі органів державної влади адміністрація (виконавча гілка влади) являє собою систему органів державного управління, які під керівництвом центральної виконавчої влади покликані приймати і застосовувати підзаконні акти нормативного характеру та регламентарні документи в інтересах усього суспільства.

Здійснюючи свою діяльність, адміністративні органи зачіпають інтереси тих осіб, до яких спрямована ця діяльність, а інколи й безпосередньо обмежують права громадян. Тому в будь-яких державах, незалежно від їх устрою, адміністрацію обов'язково треба контролювати. Проте контроль може мати різні цілі. Метою контролю може бути старанна праця в інтересах політичного керівництва і державного апарату, а може — в інтересах усіх так званих "керованих осіб" — громадян (фізичних осіб) і установ (юридичних осіб).

Французькі аналітики вважають, що в них є особливий вид контролю — контроль за адміністрацією з метою захисту прав і свобод приватних осіб (громадян), який здійснюється в основному за допомогою історично притаманного французькому праву інституту — адміністративної юстиції (системи адміністративних закладів, що здійснюють правосуддя, які французи називають адміністративними судами).

На думку французьких юристів, судовий контроль за адміністративною діяльністю має суттєві відмінності порівняно з політичним або адміністративним контролем. По-перше, цей контроль має вузьку сферу, тому що доводи, якими необхідно користуватися в суді для обгрунтування претензій потерпілого, мають бути правовими аргументами. По-друге, питання про судовий контроль порушується тільки самою жертвою незаконних дій адміністрації. По-третє, процедура судового контролю краще розроблена, ніж політичний або адміністративний контроль. Під час судового проходження справа підпорядковується всім нормам судочинства. По-четверте, специфічною особливістю судового контролю є також категорія суддів

Ієрархічно організована система адміністративних судових установ Франції є трирівневою — адміністративні суди, апеляційні адміністративні суди (до цього рівня відносяться і спеціалізовані внутрішньовідомчі адміністративні суди), Державна Рада Франції.