4. Суд у розв'язанні конфліктів.

Суд у розв'язанні конфліктів — особлива інституція правосуддя у Франції, яка виокремлюється з раніше визначених судових пірамід.

Між будь-якими судовими установами у процесі їх діяльності можуть виникнути два типи конфліктів з питань компетенції. З одного боку, конфлікти між двома судами однієї системи — конфлікти з питань юрисдикції. З другого — конфлікти між двома судами різних систем, або конфлікти з питань функцій, коли один із судів представляє систему судів загальної юрисдикції, а інший пребуває у системі судів адміністративної юрисдикції.

Історичні особливості становлення і розвитку державних інститутів у Франції привели до створення двох систем судових установ, що організаційно і функціонально не залежать одна від одної. Проте ця незалежність час від часу породжує між ними конфлікти компетенції.

Завданням даного суду є розв'язування конфліктів, які виникають між двома системами правосуддя — судами загальної та судами адміністративної юрисдикції при встановленні компетенції.

З метою забезпечення об'єктивного та неупередженого розв'язування конфліктної ситуації цей суд за своїм складом є чітко паритетним органом. У ньому забезпечується однакове представництво двох зазначених систем судів і в той же час він опиняється на вершині всієї піраміди французького правосуддя.

Суд у розв'язанні конфліктів складається з дев'яти постійних членів і двох їх заступників. Головою цього суду є міністр юстиції, який одночасно представляє систему судів загальної юрисдикції і виконавчу гілку державної влади. Постійними членами суду є три державних радники (зі складу Державної ради) і три радники (судді) Касаційного суду Франції, які обираються цими закладами. Кожна з наведених груп, у свою чергу, призначає четвертого постійного члена і по одному заступнику суддів. До складу суду вводиться також представник прокуратури.

Кожного року, за французькою статистикою, в суді конфліктів розглядається близько 50 справ, що стосуються компетенції вказаних систем.

На закінчення повідомлення про цей суд, слід підкреслити, що суд у розв'язуванні конфліктів, який діє понад 100 років, відіграє дуже важливу роль у французькій державній машині й значно більш важливу, ніж може здатися на перший погляд людині, яка некомпетентна у питаннях конструкції державних інститутів Франції. Річ у тім, що, спираючись на фундаментальне протиставлення публічного та приватного права у Франції, цей суд під час розв'язання конфліктів, які стосуються, на перший погляд, тільки розподілу компетенції, змушений вирішувати концептуальні юридичні питання, які лежать в основі конфлікту, й оцінювати специфіку тієї галузі права, яка найбільш відповідає особливостям того чи іншого випадку і породжених ним правовідносин. Здійснюючи вибір між судом загальної юрисдикції, який застосовує приватне право, і судом адміністративної юрисдикції, який застосовує публічне право, суд конфліктів чітко окреслює межі сфери діяльності цих двох, не тільки судових, а й правових систем.