Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методическое пособие по психодиагностической пр...docx
Скачиваний:
29
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

I. Психологічні показники:

1) пізнавальні, комунікативні та рефлексивні здібності;

2) мотиваційно-потребова сфера;

3) ціннісна система (моральна позиція);

4) вікова компетентність (дитячі види діяльності: продуктивні та процесуальні);

5) психомоторна сфера;

6) особистісно-емоційні особливості.

II.Психофізіологічні показники психофізіологічних особливостей

(темп, стенічність, адаптивність, динамічність та лабільність нервової системи).

III. Психолого-педагогічні показники:

1) навченість й передумови до учбової діяльності;

2) спеціальні здібності (музичні, художні, математичні);

3) досягнення (знання, вміння, навички).

Діагностика психічного розвитку дитини здійснюється основними діагностичними методами: спостереженням і тестуванням. До переліку психодіагностичних методів, використовуваних в умовах дошкільного навчального закладу, входять також анкетування, бесіда і аналіз продуктів дитячої діяльності.

Тестування – метод психологічної діагностики, що використовує стандартизовані питання та завдання, з певною шкалою значень.

До стандартизованих тестів висувається ряд вимог: репрезентативність (адекватність завдань вибірці випробуваних), надійність (погодженість значень показників при еквівалентному тестуванні), валідність (відповідність тестових завдань концепції досліджуваного феномена й емпіричних критеріїв), об’єктивність виміру (задане процентне співвідношення ступеня труднощі - легкості для більшості випробуваних).

Дотримання вимог до тестів дозволяє об’єктивно оцінити психічні якості суб’єкта діагностичного обстеження.

Прикладом стандартизованого тесту може служити комплекс Л.А. Венгера з діагностики розумового розвитку дітей дошкільного віку. У комплекс входять стандартизовані тести, що визначають рівень розвитку сприйняття й мислення (образного, комбінаторного, схематичного, логічного); "Перцептивне моделювання","Систематизація", "Схематизація", "Співвіднесення з еталоном", "Малювання візерунка" й ін.

Крім стандартизованих тестів є психодіагностичні методики з порівневою диференціацією.

Ці методики представляють комплекс стандартизованих завдань. Вони більш адаптовані для дітей дошкільного віку як змістовно, так і процесуально.

Змістовно вони пересікаються з поняттям «дитяча компетентність», представленою дитячими видами діяльності (конструювання, гра и др.).

Процесуальна цінність позначена можливістю наблизити процедуру діагностування до ігрової діяльності, адаптуючи тим самим дитини до спеціально організованих умов обстеження.

Методиками з порівневою диференціацією є: "Рибка", "Пірамідка", "Мотрійка", "Конструювання за зразком", "Коробочка форм", "Три бажання", "Піктограма", "Вкладиші" й ін.

У якості психодіагностичних засобів виступають проективні тести. Вони спрямовані на цілісне вивчення особистості, засноване на "психологічній інтерпретації результатів проекції" (механізми захисту й переносу особистісних особливостей у конкретну ситуацію обстеження). При діагностиці дітей дошкільного віку використають дитячі варіанти проективних тестів.

Психодіагностичні засоби даного ряду представлені асоціативними й експресивними проективними тестами: CAT, тест Розенцвейга, "Малюнок людини", "Малюнок неіснуючої тварини", "Малюнок родини" й ін.

Спостереження - метод психологічної діагностики, що складає в навмисному й цілеспрямованому сприйнятті психічних явищ із метою вивчення їхніх специфічних змін за певних умов.

Використання методу спостереження дає можливість зіставлення й дублювання діагностичних даних при інтерпретації.

Метод спостереження має виразну специфіку. Вона пов’язана з віковими особливостями дошкільників, а також з умовами їхньої життєдіяльності в умовах дитячої освітньої установи.

Організаційна специфіка методу може бути представлена в такий спосіб:

1) спостереження за дитиною в умовах природної життєдіяльності;

2) спостереження за дитиною в умовах спрямованої діяльності;

3) спостереження за дитиною в умовах спеціально організованої діяльності.

Спостереження в умовах природної життєдіяльності спрямовано на фіксацію фактів, пов’язаних із прийомами їжі, денного й вечірнього сну, прогулянок і т.д. Даний вид спостереження характеризується відсутністю контактування зі спостережуваною дитиною й діагностує індивідуальні особливості його функціонування.

Спостереження в умовах спрямованої діяльності, побудовано на пробах спільної діяльності психолога з дитиною. У процесі даного виду спостереження фіксуються особливості поводження дитини в контексті взаємодії з дорослим.

Спостереження в умовах спеціально організованої діяльності здійснюється на заняттях пізнавального циклу (розвиток мови, формування елементарних математичних подань, навчання грамоті, ознайомлення з навколишнім), естетичного циклу (музика, образотворче мистецтво), оздоровчого циклу (фізкультура, плавання).

Діагностична спрямованість цього спостереження позначається особливостями поводження дитини в контексті (просторі) різного роду впливів (об’єктивних і предметних).

Спостереження може виступати як орієнтаційний метод (даного спостереження випереджають і направляють тестування) і як супровідний (допоміжний) метод (даного спостереження підтверджують або спростовують результати тестування).

Для забезпечення об'єктивності методу використаються спеціальні методичні засоби. Вони являють собою бланки (схеми) спостережень і діагностичні - карти спостережень.

Бланки (схеми) - це матриці з перетинанням одиниць спостереження (поведінкові реакції, акти взаємодій, вид діяльності), параметрів спостереження (просторових, тимчасових, змістовних), а також кількісною і якісною динамікою спостережуваних психічних явищ (феноменів).

Діагностичні карти - це альбоми й таблиці з фіксованими засобами оцінки діагностичних даних.

Анкетування - діагностичний метод отримання соціально-психологічної та психолого-педагогічної інформації на основі вербальної комунікації. Анкетування в умовах дошкільного закладу проводиться тільки із дорослими (батьками, вихователями, педагогами), с використанням усної (інтерв’ю) і письмової (анкета) форм.

Основним діагностичним завданням анкетування є вияснення біографічних відомостей, ціннісних орієнтацій, соціальних установок і особистісних рис, а також визначення їх батьківських і педагогічних позицій.

Бесіда - діагностичний метод отримання інформації на основі вербальної комунікації.

Основною метою використання методу є збір відомостей про суб’єкта діагностичного обстеження, складання психолого-педагогічного анамнезу.

В умовах дошкільного закладу використовуються такі види бесід:

- вільна (не регламентована формою й темою);

- директивна (регламентована темою й заданою стратегією).

Тактика проведення бесіди (процедура, методичні засоби), а також кількість і формулювання питань є гнучкість. Це обумовлено віковою специфікою у випадку бесіди з дитиною і труднощами організаційного характеру при бесіді з батьками й педагогами.

Аналіз продуктів дитячої творчості – діагностичний метод оцінки результатів дитячих видів діяльності (продуктивної). Аналіз проводиться з метою виявлення рівня і особливостей дитячої компетентності у дитячому віці.

Предметом аналізу виступають продукти образотворчої й графічної діяльності (малюнки, узори, знаки), конструювання (побудови, мозаїка), ліплення (об’ємні фігури і композиції), вербальної діяльності (вірші, страшилки, розповіді), музичної діяльності (пісні, мелодії, гармонійні й ритмічні схеми), ігрової діяльності (сюжети, ролі).

Оцінюється як рівень виконання у відповідності з віковими або програмними вимогами, так і відмінні особливості робіт (оригінальність, комбінаторність, технічність і т.п.).

Розділ ІІІ. Психодіагностичний інструментарій студента-практиканта