Посадові особи органів держнагляду мають право:

• відвідувати безперешкодно в будь-який час підконтрольні підприємства (об’єкти), фізичних осіб, які використовують най­ману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, які належать до їхньої компетенції;

• одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, інформацію з відповідних питань, звіти про стан профілактичної роботи, при­чини порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення;

• видавати в установленому порядку роботодавцям, керівни­кам та іншим представникам юридичних і фізичних осіб, які вико­ристовують найману працю, обов’язкові до виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків у галузі охоро­ни праці, пожежної безпеки, безпечної експлуатації об’єктів та ін.;

• забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуата­цію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, будівель, споруд, приміщень, робочих місць, випуск та експлуатацію ма­шин, механізмів, устаткування, виконання певних робіт, застосу­вання нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які загрожують життю працівників;

• притягати до адміністративної відповідальності працівни­ків, які порушили законодавство про охорону праці;

• надсилати роботодавцям подання про невідповідність окре­мих посадових осіб займаним посадам;

• подавати позов до прокуратури для притягнення до кримі­нальної відповідальності винних у порушенні правил охорони праці, що призвело до матеріальних збитків або завдало шкоди працівникам.

Поточний нагляд передбачає плановий і позаплановий конт­роль, який здійснюють у робочий час суб’єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Для здійснення поточного заходу орган державного нагляду видає наказ, який має містити найменування суб’єкта господарю­вання, щодо якого буде проведено захід, і вказівку на предмет пе­ревірки.

На підставі наказу оформлюють посвідчення (спрямування) на проведення заходу, яке підписує керівник або заступник керівни­ка органу державного нагляду, і засвідчують його печаткою.

У посвідченні (спрямуванні) на проведення заходу зазначають:

• найменування суб’єкта господарювання або його відокрем­леного підрозділу або прізвище, ім’я та по батькові фізичної осо­би, щодо діяльності яких здійснюють перевірку;

• місцерозташування суб’єкта господарювання;

• номер і дату наказу;

• перелік посадових осіб, які беруть участь у заході, із зазна­ченням їх посади, прізвища, ім’я та по батькові;

• дати початку та закінчення заходу;

• тип заходу (плановий, позаплановий);

• підстави для здійснення заходу;

• предмет проведення заходу;

• інформацію про попередні перевірки.

Посадова особа органу державного нагляду без посвідчення (спрямування) та службового посвідчення не має права здійсню­вати державний нагляд.

Суб’єкт господарювання має право не допускати посадових осіб до проведення контролю, якщо вони не пред’явили відповід­них документів.

Планові заходи здійснюють відповідно до річних або кварталь­них планів, які затверджує орган державного нагляду до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. Орган державного нагляду виз­начає критерії, за якими оцінюють ступінь ризику від здійснення господарської діяльності, та перелік питань для проведення пла­нових заходів, які затверджуються наказом.

У переліку питань зазначають ті, щодо яких буде проведено державний нагляд. Залежно від його цілей розробляють і затвер­джують уніфіковані форми актів, які публікують у мережі інтер- нет у порядку, визначеному законодавством.

Щорічно до 1 квітня орган державного нагляду готує звіт про ви­конання річного (квартального) плану контролю суб’єктів господа­рювання за попередній рік і оприлюднює його в мережі інтернет.

Органи держаного нагляду здійснюють планові заходи за умо­ви, що суб’єкт господарювання отримав письмове повідомлення про їх проведення не пізніше ніж за 10 днів.

У повідомленні має бути зазначено:

• дату початку та закінчення здійснення планового заходу;

• найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких буде проведено захід;

• найменування органу державного нагляду.

Повідомлення надсилають рекомендованим листом чи телефо­нограмою або вручають керівнику чи уповноваженій особі суб’єк­та господарювання особисто під розписку.

Суб’єкт господарювання має право не допускати посадову осо­бу органу державного нагляду до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про його проведення.

Строк здійснення планового заходу не може перевищувати 15 робочих днів, а для суб’єктів малого підприємництва — 5 ро­бочих днів.

Підставами для здійснення позапланових заходів є:

• подання суб’єктом господарювання письмової заяви до від­повідного органу державного нагляду про здійснення контролю за його бажанням;

• виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявле­них у документах обов’язкової звітності, які надав суб’єкт госпо­дарювання;

• перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень щодо усунення порушень вимог законодавства, ви­даних за результами проведення планових заходів;

• повідомлення фізичних і юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства;

• неподання у встановлений термін суб’єктом господарюван­ня документів обов’язкової звітності без поважних причин.

Під час позапланового заходу з’ясовують лише ті питання, не­обхідність перевірки яких стала підставою для його здійснення, і обов’язково зазначають ці питання в посвідченні (спрямуванні) на проведення державного нагляду.

Суб’єкта господарювання ознайомлюють з підставою прове­дення позапланового контролю та надають йому копію відповід­ного документа.

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищува­ти 10 робочих днів, а для суб’єктів малого підприємництва — 2 робочих днів.

За результатами здійснення планового або позапланового захо­ду посадова особа органу державного нагляду в разі вивлення по­рушень вимог законодавства складає акт, у якому зазначає:

• дату складання акта;

• тип заходу (плановий, позаплановий);

• вид заходу (перевірка, обстеження, огляд тощо);

• предмет державного контролю;

• найменування органу державного нагляду, посаду, прізви­ще, ім’я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

• найменування юридичної особи або прізвище, ім’я то по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності якої було проведено перевірку.

Посадова особа органу державного нагляду зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб’єктом господарювання, а в разі виявлення порушення детально описує його з посиланнями на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки посадові особи, які її здійснювали, та суб’єкт господарювання підписують два примірники акта.

Якщо суб’єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує його із зауваженнями.

У разі відмови суб’єкта господарювання підписати акт посадо­ва особа органу державного нагляду робить у документі відповід­ний запис.

Один примірник акта вручають суб’єкту господарювання, а другий — зберігають в органі державного нагляду.

На підставі акта, складеного за результатами перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства, протягом 5 робочих днів від дня її завершення розробляють припис або роз­порядження про їх усунення.

Припис — це обов’якова для виконання у визначені строки пись­мова вимога посадової особи органу державного нагляду до суб’єкта господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Припис підписує та видає посадова особа, що виконувала перевірку.

Розпорядження — обовязкове для виконання письмове рішен­ня органу державного нагляду щодо усунення вивлених порушень у визначені строки.

Розпорядження, що його підписує та видає керівник органу державного нагляду або його заступник, передбачає застосування до суб’єкта господарювання санкцій відповідно до закону.

Розпорядження складають у двох примірниках: один примір­ник не пізніше п’яти робочих днів від дня підписання акта нада­ють суб’єкту господарювання, а другий — з підписом суб’єкта господарювання щодо узгоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишають в органі державного нагляду.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені у відповідному центральному ор­гані виконавчої влади або суді в установленому порядку.

Відомчий контроль здійснюють органи керівництва галуззю: міністерства, державні комітети, департаменти, посадові особи яких мають адміністративну владу, регіональний — державні адміністрації та ради народних депутатів усіх рівнів через посадових осіб, які відповідають за охорону праці у певному регіоні, громадський — професійні спілки та їх об’єднання через свої виборні органи і представників, якщо профспілок немає — громадські уповноважені трудовим колективом.

Громадські уповноважені повинні пройти навчання з питань охорони праці та трудового законодавства, на період якого їх звільняють від виконання безпосередніх трудових обов’язків зі збереженням середньої заробітної плати, про що роблять відповід­ний запис у колективному договорі.

Уповноважені трудових колективів, діючи відповідно до Типового положення, затвердженого Держнаглядохоронпраці, мають право безперешкодно перевіряти стан охорони праці на робочих місцях, у цехах, відділах, на дільницях та інших підрозділах під­приємства, а також інформувати роботодавця про виявлені не­доліки і вносити пропозиції з їх усунення.

Внутрішній контроль за охороною праці на підприємстві (в установі) здійснюють за триступеневою схемою:

1. ступінь — протягом робочої зміни або робочого дня майстер, бригадир, начальник зміни, громадський інспектор з охорони праці контролюють кожне робоче місце. Виявлені порушення усувають, а про ті, що неможливо виправити, роблять відповід­ний запис у журналі І ступеня контролю і доповідають вищому керівництву.

2. ступінь — начальник кожного структурного підрозділу (цеху, відділу, дільниці) та громадський інспектор здійснюють перевірку не рідше одного разу на тиждень. Так само як і за І сту­пеня контролю, виявлені недоліки або порушення вимог охорони праці усувають. Якщо ж ліквідувати їх самостійно не вдається, то доповідають вищому керівництву після відповідного запису в журналі II ступеня контролю.

III ступінь — керівництво підприємства (роботодавець, голов­ний інженер, спеціаліст з охорони праці) перевіряє один раз на місяць (або в інший термін, визначений колективним договором) кожне робоче місце. До III ступеня контролю залучають також громадських інспекторів. Особи, що здійснюють контроль, знайо­мляться із записами у журналах І і II ступенів контролю і прийма­ють рішення по усуненню недоліків і порушень. Якщо виявлені порушення неможливо оперативно усунути, роблять відповідний запис у журналі III ступеня контролю. На технічних радах під­приємства обговорюють зазначені недоліки, плануючи заходи з їх усунення, згідно з оперативними поточними або довгостроковими планами.