- •1. Загальні відомості
- •2. Обсяг та форма вивчення дисципліни
- •Зміст практичних заняття з дисципліни «Електротехніка та електроніка»
- •Зміст лабораторних заняття з дисципліни «Електротехніка та електроніка»
- •Зміст контрольних (індивідуальних) завдань з дисципліни
- •3.Загальні поради до вивчення дисципліни
- •3. Методичні вказівки дО вивчення Розділів курсу
- •Питання для самоперевірки
- •Питання для самоперевірки
- •Питання для самоперевірки
- •Питання для самоперевірки
- •Питання для самоперевірки
- •Питання для самоперевірки
- •Питання для самоперевірки
- •Питання для самоперевірки
- •Питання для самоперевірки
- •4. Загальні поради до оформлення контрольних завдань
- •6.Методичні вказівки до виконання контрольних Завдань
- •6.1. Завдання до розділів «Аналіз електричних і магнітних кіл»
- •Задача 1. Розрахунок лінійного електричного кола постійного струму
- •1.2. Вказівки до вибору варіанта:
- •Задача 2. Розрахунок електричного кола однофазного синусоїдного змінного струму
- •2.2. Вказівки до вибору варіанта:
- •Задача 3. Розрахунок трифазного електричного кола синусоїдного струму.
- •3.3.3. Аналіз споживача з’єднаного у „трикутник”
- •3.3.4. Розрахунок струмів мережі, суміщена векторна діаграма струмів та напруг розрахункової схеми
- •3.3.5. Баланс потужностей схеми
- •Задача № 4. Розрахунок магнітного кола з постійною силою намагнічування
- •4.1. Обсяг завдання
- •4.2. Вказівки до вибору варіанта
- •4.3. Методичні вказівки до аналізу магнітних кіл з постійною силою намагнічування
- •6.2. Завдання до розділу «Електроніка. Електронні прилади та пристрої» Задача 5. Розрахунок напівпровідникового випрямляча
- •5.1. Обсяг завдання
- •5.2. Вказівки до вибору варіанта
- •3. Методичні вказівки до виконання розрахунку
- •8. Контроль знань, навичок і умінь студентів
- •8.1 Студент повинен знати:
- •8.2. Студент повинен вміти:
- •8.4. Критерії екзаменаційних оцінок з дисципліни «Електротехніка»
- •Cписок рекомендованої літератури
- •Похідні одиниці si, які мають спеціальні назви [7]
- •Кодове позначення елементів електричних схем [5]
- •6.050601 Теплоенергетика, 6.050604 Енергомашинобудування, усіх форм навчання
- •Питання для самоперевірки
4.3. Методичні вказівки до аналізу магнітних кіл з постійною силою намагнічування
Аналіз нерозгалуженого магнітного кола, що складається з кількох ділянок, які відрізняються між собою матеріалом, площею перерізів S та довжиною середніх ліній ℓ проводять за законом повного струму – лінійний інтеграл вектора напруженості Н магнітного поля по замкненому контуру дорівнює повному струму І (алгебраїчній сумі струмів), які проходять через поверхню, обмежену даним контуром:
.
По суті закон повного струму є частковим випадком закону Кірхгофа щодо магнітного кола. Для осердя з обмоткою, що має W витків, він може бути записаний у такому вигляді:
В інженерних розрахунках магнітних кіл як правило приймають, що магнітний потік Ф на всіх ділянках магнітного кола однаковий. У цьому разі за заданою величиною Ф визначають магнітну індукцію на кожній ділянці магнітного кола:
Далі за
кривими намагнічування
для кожної ділянки кола визначають
напруженість магнітного поля. Для
ділянок повітряного зазору напруженість
магнітного поля визначають за такою
формулою:
,
де
– магнітна проникність повітря,
=
4π∙10-7
Гн/м.
Визначивши
за законом повного струму силу
намагнічування F з співвідношення
,
обчислюють струм в обмотці магнітопроводу,
необхідний для створення робочого
магнітного потоку Ф.
Методику
аналізу магнітного кола покажемо на
прикладі числового розрахунку. Задачу
сформулюємо так: осердя електромагнітного
реле (рис.4.2) виготовлене з листової
електротехнічної сталі Э42 з обмоткою,
що містить N=1000 витків. Ярмо реле
виготовлене з листової електротехнічної
сталі Э11. Між осердям та ярмом в
неспрацьованому стані існує повітряний
зазор завтовшки
=0,1мм.
Решта розмірів вказані на рис.4.2.
За
магнітного потоку розсіювання К=0,1Ф
визначити струм в обмотці, потрібний
для створення магнітного потоку
Вб,
а також струм в котушці після усунення
повітряного зазору.
У магнітопроводі слід виділити ділянки, виконані з одного матеріалу з однаковим перерізом. Довжини цих ділянок розраховують за середньою силовою лінією магнітного поля.
У даному разі маємо три різнорідних за матеріалом ділянки – електротехнічна сталь осердя та ярма і повітряний зазор.
Довжина і переріз повітряного зазору:
;
У магнітопроводі, виконаному з електротехнічної сталі, виділимо ділянки, що мають однаковий переріз – осердя та ярмо.
Довжина середньої лінії та переріз осердя:
Довжина середніх ліній та переріз ділянок ярма:
Повний магнітний потік на ділянці магнітопроводу з обмоткою:
Значення індукції на ділянках магнітопроводу:
Напруженість магнітного поля для феромагнітних матеріалів визначають за кривими намагнічування В=f(H) (табл. 4.3).
У даному
випадку
Напруженість магнітного поля в повітряному зазорі
Далі
для кожної ділянки визначають добуток
.
Результати розрахунків зводять у
табл.4.3.
Таблиця 4.2
№ ділянки |
Матеріал |
Ф104, Вб |
S103, м2 |
В, Тл |
Н, А/м |
|
, А |
0 |
Повітря |
1,3 |
1 |
1,3 |
1035032 |
0,001 |
103,5 |
1 |
Сталь Э42 |
1,3 |
1 |
1,3 |
680 |
0,025 |
17 |
2 |
Сталь Э42 |
1,3 |
1 |
1,3 |
680 |
0,07 |
47 |
3 |
Сталь Э42 |
1,3 |
1 |
1,3 |
680 |
0,0251 |
17,1 |
4 |
Сталь Э11 |
1,43 |
1 |
1,43 |
1766 |
0,08 |
141,3 |
Намагнічувальна
сила кола:
Таблиця 4.3
Індукція В,Тл |
Напруженість магнітного поля, А/м сталі |
|||||
Э11 |
Э42 |
Э43 |
Э330 |
ЛС |
КС |
|
0,1 |
52 |
9 |
23 |
6 |
80 |
90 |
0,2 |
84 |
18 |
41 |
16 |
160 |
200 |
0,3 |
113 |
27 |
60 |
28 |
240 |
280 |
0,4 |
140 |
37 |
82 |
44 |
320 |
360 |
0,5 |
171 |
48 |
110 |
60 |
400 |
450 |
0,6 |
211 |
63 |
153 |
80 |
488 |
570 |
0,7 |
261 |
84 |
190 |
102 |
584 |
700 |
0,8 |
318 |
110 |
240 |
125 |
682 |
840 |
0,9 |
397 |
140 |
305 |
152 |
798 |
1000 |
1,0 |
502 |
185 |
410 |
180 |
924 |
1200 |
1,1 |
647 |
260 |
535 |
212 |
1090 |
1400 |
1,2 |
843 |
380 |
700 |
245 |
1290 |
1650 |
1,3 |
1140 |
680 |
1050 |
280 |
1590 |
2100 |
1,4 |
1580 |
1450 |
1730 |
330 |
2090 |
2700 |
1,5 |
2200 |
3100 |
3850 |
390 |
2890 |
3500 |
1,6 |
4370 |
5600 |
6700 |
520 |
4100 |
4200 |
1,7 |
7780 |
9500 |
13000 |
810 |
5750 |
6500 |
1,8 |
12800 |
14600 |
23000 |
1500 |
9200 |
10200 |
1,9 |
19700 |
22000 |
3400 |
4000 |
14000 |
14800 |
2,0 |
31000 |
41000 |
70000 |
16000 |
24000 |
24800 |
Із
співвідношення
визначають силу струму, необхідну для
створення в колі робочого магнітного
потоку:
Після спрацювання реле (зникнення повітряного зазору між осердям та ярмом) струм в котушці, необхідний для створення робочого магнітного потоку, зменшиться. Це видно з таких розрахунків:
Співвідношення між струмами в котушці до та після спрацювання реле:
.
