3.2. Модульно-розвивальна система навчання як одна з форм ведення діалогу "художній текст - учень - учитель"

Гуманістична спрямованість освіти нашої доби полягає в постановці мети розвинути людину, її особистісні якості, бо саме розвиток людини визначає розвиток суспільства. Під час вивчення української літератури учні розвивають розум, творчі здібності, емоційну сферу особистості, етичні переконання, естетичні почуття. Нині актуальним є створення нових освітніх технологій, які мають сприяти загальному розвиткові особистості, формуванню її світоглядної культури, індивідуального досвіду, інтуїції, творчості, інтегративності мислення.

Сучасна педагогічна наука та практика використовує термін "інноваційна діяльність". Це поняття відбиває оновлення технології навчання та перебудову особистісних установок учителя. Однією з інновацій є модульно-розвивальна система навчання. Теоретичною засадою цієї системи є тлумачення психосоціального розвитку людини в трьох взаємопов'язаних аспектах: оволодіння системою знань (інформаційно-пізнавальна діяльність); системою норм (нормативно-регуляційна діяльність); системою цінностей (ціннісно-естетична діяльність). За П.Юцячивене [319], сутність модульного навчання полягає в тому, що учень більш самостійно або повністю самостійно може працювати із запропонованою йому індивідуальною навчальною програмою, яка містить цільову програму дій, банк інформації та методичне керівництво для досягнення поставлених дидактичних цілей.

При цьому функції педагога можуть варіюватися від інформаційно-контролюючої до консультативно-координуючої.

Принципові відмінності модульного навчання від інших систем навчання науковець визначає так:

1. Зміст навчання подається в завершених, самостійних комплексах-модулях, які водночас є банком інформації та методичним керівництвом з його опанування.

2. Взаємодія педагога та учня в навчальному процесі здійснюється на

194

принципово іншій, порівняно з традиційною, основі - з допомогою модулів забезпечується усвідомлене самостійне досягнення учнем певного рівня попередньої підготовленості до кожної педагогічної зустрічі.

3. Сама суть модульного навчання вимагає доконечного дотримання паритетних суб'єкт-суб'єктних стосунків між педагогом і учнем в навчальному процесі.

Принципи модульного навчання: модульність; структуралізація змісту навчання на відокремлені елементи; динамічність; діяльнісність; гнучкість; усвідомлена перспектива; різнобічне методичне консультування; паритетність.

Систему А.Фурмана [291], яка грунтується на теорії П.Юцячивене, введено в практику середньої школи N 15 м. Біла Церква з 1994 р. Традиційна класно-урочна система сьогодні співіснує з інноваційними технологіями, які апробовуються в школах України. При модульно-розвивальній системі діти об'єднуються в групи, які відбираються за результатами психолого-педагогічних обстежень та за особистісної зорієнтованості учня. ця технологія грунтується на цілісності знань, умінь і навичок, які одержуються з певного предмету, і потребує відповідного психолого-дидактичного, науково-методичного, предметно-засобового забезпечення. В основі організації навчального процесу лежить міні-модуль, на реалізацію якого відводиться 20 хвилин. Сполучення з 2, 3, 4 міні-модулів варіюється залежно від специфіки предмету й психо-фізіологічних та інтелектуально-вольових особливостей учнів певної групи.

Структура модульно-розвивального навчання містить: навчально-предметний модуль, дидактичний модуль, змістовий модуль, міні-модуль. Учитель послідовно продумує систему викладання саме в такому порядку.

Навчально-предметний модуль - це сукупність цілісного інтегративного бачення єдиної функціональної системи викладання конкретного предмету в логічно послідовному структуруванні його курсів, розділів, тем. Учитель-літератор має уявити й зобразити цілісно ту систему знань, яку він хоче дати учням протягом 5-11 класів. План-схема можуть складатися в кількох варіантах, залежно від принципу, покладеного в його основу. Наприклад, концентричні кола, які показують нарощування знань з теорії літератури.

Радіуси поділять кола на підструктури теоретико-літературного знання (художня література як вид мистецтва; ідейно-тематична основа твору; роди й :жанри тощо). Такі ж кола варто накреслити, щоб наочно побачити нарощування знань про класиків, творчість яких розглядається кілька разів протягом навчання дитини в школі. Центральною ж стане схема, зроблена з погляду

195

історії розвитку української літератури: вона відіб'є передавану вчителем інформацію про усну народну творчість, давню українську літературу, класичну літературу ХІХ ст. (за періодами), літературу ХХ ст. (за періодами).

Цей модуль складається не за класами, а за сумою знань, що мають цілісна сформуватися в учня. Специфіка нашого предмету вимагає створення Ще одного модуля, пов'язаного з формуванням в учнів творчих умінь літературного та літературознавчого характеру. Система творчих умінь може бути зображена у вигляді таблиці, в якій будуть названі ті види творчих робіт, що їх навчаться писати учні протягом викладання їм української літератури.

Дидактичний модуль - це технологічна модель (гpафічна схема) завершених функціональних циклів змістових модулів конкретного навчального курсу окремого предмету, що вивчається протягом року. А. Фурман дає таке визначення дидактичного модуля: "Дидактичний модуль - психолого-педагогічна концепція розвивальної взаємодії вчителя і навчальної групи (клас, шкільна паралель) під час викладання певного навчального курсу, що забезпечує вирішення комплексу розвивально-академічних цілей і завдань та проектується як чітко обгрунтоване і порівняно локалізоване психосоціальне зростання особистості протягом півріччя чи навчального року" [291, 111]. Модуль з літератури містить назви періодів, які вивчаються, імена письменників, назви їхніх творів, поняття з теорії літератури, теми уроків позакласного читання та літератури рідного краю, тобто розташований календарно програмовий матеріал на рік.

3містовий модуль - концепція викладання розділу, теми. Це - інтегрована система знань, норм і цінностей з конкретної теми, розділу, яка визначається граф-схемою. За А.Фурманом, "змістовий модуль - науково адаптована, відкрита і взаємозалежна система знань, норм і цінностей, яка визначається науковим проектом змістового модуля, сценарієм модульного заняття, міні-підручником і дістає процесуально-функціональне втілення в кількох об'єднаних міні-модулях з одного предмета, тобто у формальному модулі" [291, 113]. На жаль, вчителі не завжди чітко уявляють собі, які саме знання з конкретної теми вони мають донести. Часто сама тема формулюється як повтор імені письменника та назви його твору (Олесь Гончар та його роман "Собор"). Змістовий модуль покликаний надати темі конкретність: визначаємо концепцію розуміння постаті митця, зупиняємося на найяскравіших, на нашу думку, рисах його твору.

Змістовий модуль - найважливіша ланка системи, він виявляє конкретику знання, що його має здобути дитина. У схемі відіб'ються складові тeми, сформульовані як проблеми та тези їх розв'язання. Учитель іде діалогічним:

196

шляхом ставить собі запитання й сам же на нього дефінітивно відповідає. Зважаємо на те, що всього про письменника сказати ми не зможемо, слід свідомо обрати те, що вважаємо основним. Наприклад, складемо змістовий модуль до монографічної теми "Олесь Гончар", яка вивчається в l1-му класі: yчасть Олеся Гончара в епохальних подіях доби. Боротьба з німецьким фашизмом на полях бою Другої світової, громадсько-політична діяльність задля здобуття Україною державної незалежності під час "оксамитової революції кінця століття. Епос письменника: новели, повісті, романи в їх жанрових різновидах та різноманітті тематики й пафосу. Дискусійний характер осмислення митцем історичних подій ("Перекоп"), романтичний характер "Прапороносців", участь у політичній відлизі 1960-х романом у новелах "Таврія", морально-етична проблематика новел, роман "Собор" як застереження сучасникам від втрати духовності; осмислення життя як дороги, яку кожний долає сам, в романі "Твоя зоря". Роман "Прапороносці" як романтичний твір, написаний переможцем на хвилі перемоги над фашизмом. Картини боїв Другої світової війни - в горах, ворожій облозі, умовах великого європейського міста, під час переправи через річку, після офіційної капітуляції Гітлера. Вічні гуманістичні цінності в романі: краса вірності батьківщині, побратимство, святість людського життя, духовна засада кохання, Роман "Собор": доля твору, його проблематика, ідейний зміст, особливості стилю. Реакція компартійної влади на твір-застереження українцям. У середині ХХ ст. Україна мирна, проте в болотяних випарах штучних морів; селянка Єлька - українська людина без паспорта. Описи собору: історія, що живе в пам'ятці, невмируща краса, втілення духовності людини, доля і душа нації. Засіб персоніфікації, історичні екскурси, зіставлення з романом В.Гюго "Собор Паризької Богоматері", Проблема стосунків між людьми: батьки і діти, чоловік і жінка, можновладці і народ, українці різних політичних переконань. Конкретні людські долі, почуття й міркування в романі, групування персонажів навколо собору - його захисники і нищителі. Романтичний, екзистенціальний пафос твору: "Бережіть собори своїх душ!". Вплив О.Гончара на розвиток української літератури та громадську думку в Україні, Захитування соцреалізму романтичною прозою Гончара, відтворення національного та особистісного начал літератури. Продовження студентами, які голодували на київському майдані, вимагаючи конституційного ухвалення Декларації про державну незалежність України, духовності героїв роману О.Гончара "Людина і зброя", Поховання письменника біля церкви на Байковому цвинтарі. Вшанування О.Гончара в наші дні - відкриття пам'ятника, опублікування останніх інтерв'ю, літературознавчі праці.

197

Змістовий модуль реалізується за сценаріями модульних занять, які становлять 6 основних педагогічних технологiй - міні-модулів: установчо-мотиваційний, змістово-пошуковий, контрольно-смисловий, адаптивно-перетворювальний, системно-узагальнювальний, контрольно-рефлексивний. Кожна ланка засвоєння теми, міні-модуль (далі - м - м), повинна мати чітко визначені мету та психолого-дидактичний зміст. Думається, що в цій шістці не враховано специфіку літератури як шкільного предмету: ще необхідні - модуль сприйняття учнями твору мистецтва, словесного передовсім, і модуль творчої, мистецької та літературознавчої, діяльності учня.

Установчо-мотиваційний м-м призначений сформувати внутрішню мотивацію взаємодії учасників навчально-виховного процесу. Основний його зміст - подання cтруктурно-часової моделі цілісної навчальної діяльності; привернення уваги учнів до змістового модулю шляхом введення їх у спроектоване понятійно-термінологічне поле та постановки основних навчальних проблем і нових навчально-виховних цілей, актуалізація мотиваційних резервів учня; навчальна рефлексія; створення психологічного клімату довіри між учителем та учнем; емоційна насиченість пізнавальної активності учнів; знайомство з обов'язковою та додатковою літературою; домашні завдання випереджального характеру.

Наприклад, починаємо вивчення драматургії Лесі Українки з введення десятикласників у світ її обдарування. Ставимо їх перед проблемою пошуку елементів драми в ліриці поетеси, яку вони вже вивчили. Наскрізною проблемою для вивчення теми стане висловлювання М.Грушевського про останнє п'ятиріччя творчості драматурга: воно було "немов якийсь титанічний хід по велетенських уступах, не рушених людською ногою, де кожний крок, кожний твір означав нову стадію, відкривав перед очима громадянства нашого все нові перспективи мислі, все нові обрії образів". Учитель покаже власну ерудицію і захопить учнів читанням п'єс Лесі Українки. Пройдемо слідами письменниці по велетенських, відкритих нею уступах: назвемо драматичні твори Лесі Українки, скажемо лаконічно найцікавіше про ті з них, які учні за програмою не читають, але ж ми читали, любимо й знаємо. У кожного вчителя ця розповідь буде своя, особистісна. Наприклад, про твори "Блакитна троянда", "Одержима", "Руфін і Прісцілла", "Оргія", "Кассандра", "Камінний господар", Залучаємо учнів до розгляду жанрового різноманіття драматургії Лесі Українки. Поставимо завдання текстуально розглянути драматичні твори "Лісова пісня" та "Бояриня", Актуалізуємо специфічну драматургічну термінологiю, раніше вивчену учнями (трагедія, драма, комедія, дія, картина, ява, ремарка, монолог, діалог тощо), введемо нові

198

поняття “драматична поема”, “драматичний діалог”, “модерністичний театр". Специфіка жанрів драми і драматичної поеми будуть детально з'ясовані під час аналізу "Лісової пісні" та "Боярині", наразі ж теоретичні поняття постануть як навчальна проблема. Продемонструємо на прикладах з творів, які прозвучать, філософське, історіософське, психологічне та естетичне багатство проблематики п'єс. Даємо домашнє завдання випереджального характеру: з'ясувати філософську ідею щастя в драматичних творах, які учні прочитають.

Модуль сприйняття учнями твору мистецтва. Виконуючи його, учень читає художній текст - і це найважливіша ланка освітнього процесу.

Змістово-пошуковий міні-модуль має на меті розвинути пошукову пізнавальну активність і самостійність учнів, логічне мислення, вміння аналізувати, зіставляти, робити власні висновки. Його основний зміст: спільний пошук учителем і учнями способів вирішення навчальних проблем на основі створення ситуації успіху, актуалізації опорних знань і відшукування їхніх зв'язків з невідомими знаннями, висунення системи гіпотез; вибір оптимальних рівнів розв'язання учнями проблемних завдань залежно від їх інтелектуально-вольових можливостей та психофізіологічних особливостей; розкриття загальної логіки і системи доведень; рефлексія розуміння виyчуваного матеріалу. Цей модуль присвятимо "Лісовій пісні", він буде потрійний: на двох м-м у діалозі з учнями дослідимо філософські ідеї твору та ще на одному м-м - естетичне багатство драми-феєрії. Вестимемо пошук різними шляхами: учні розігруватимуть діалоги з п'єси; будемо "розкручувати" художні деталі твору; з'ясовувати, як другорядні персонажі увиразнюють риси вдачі головних героїв; зіставляти драму з народною казкою і піснею та інше.

Контрольно-смисловий міні-модуль покликаний провести проміжний контроль щодо первинного осмислення й розуміння учнями здобутих знань з теми. Він включає в себе не тільки оцінку вчителя, а й самооцінку учня. Його основний зміст: система завдань для оцінки й самооцінки рівня засвоєння і розуміння навчального матеріалу; визначення учителем і учнями ступеня оволодіння навчальним матеріалом; проміжна рефлексія учителем Правильності вибору форм і методів навчання. Учні попрацюють в робочих зошитах: складуть план-зіставлення "Кохання Мавки і Лукаша"; письмово зроблять текстуальний аналіз одного Мавчиного монологу; спробують назвати фольклорні елементи у творі.

Адаптивно-перетворювальний міні-модуль має на меті відпрацювати вміння й навички, виробити норми діяльності учнів, навчити їх застосову

199

вати знання в нестандартних ситуаціях. Його основний зміст: диференційовані навчальні завдання для практичного використання набутих учнями знань; коригування знань, творче перенесення їх в нові умови діяльності, осмислення учнями ефективності різних норм діяльності в нетипових ситуаціях; організація здобутих знань як нормативних; оцінка вчителем, взаємо- та самооцінка учнями засвоєних знань і вироблених умінь, різні типи рефлексії (навчальна, психологічна, творча тощо). Цей модуль пропонуємо провести на основі "Боярині" Лесі Українки. Стосовно нового художнього тексту старшокласники застосовуватимуть вміння й навички аналізу драматичного твору, жанр є іншим – драматична поема, отже, вони зустрінуть труднощі, потраплять у нову проблемну ситуацію. Не буде казкових перетворень, феєричних дійств, багатства декорацій-пейзажів, виразних рухів героїв. Щоб зрозуміти історіософське, етичне та психологічне багатство твору, треба проводити діалог з історією України, стежити за боротьбою ідей Та почуттів різних героїв, а то й роздвоєного "Я" одного персонажа.

Мета системво-yзaгальнювaльного міні-модуля - формування цілісної системи особистісних знань учнів, ціннісних орієнтирів. Основний зміст цього етапу: встановлення логічних зв'язків, закономірностей у виучуваному матеріалі; узагальнення та систематизація знань з допомогою знаково-графічних засобів (таблиці, схеми тощо); навчальна рефлексія розуміння.

Знання з драматургії Лесі Українки набудуть цілісності, якщо вони ввійдуть І У систему знань про український театр (через зіставлення з театром корифеїв); у систему "Індивідуальний стиль Лесі Українки"; у систему "Зміна літературних напрямів. Ранній українській модернізм".

Модуль творчої, мистецької та літературознавчої, діяльності учня. На фоні інших шкільних предметів література виокремлюється художньою творчістю як природньою складовою. Школярі вступають у діалог з художнім текстом і Їхньою реплікою в ньому може стати власне художнє слово або науковий роздум. Твір, літературознавчого, публіцистичного чи літературного типу, пишеться вдома - після обговорення тем і можливих структур у класі, учням надаються індивідуальні консультації.

Контрольно-рефлексивний міні-модуль (кінцевий) змістового модуля призначений для підсумкового контролю вчителем і учнями опанування школярами знань, норм, цінностей, для розвитку творчої рефлексії та збагачення ціннісно-естетичної сфери особистості учня. Його основний зміст: спільний звіт учителя й учня про особистісне зростання протягом проходження повного функціонального циклу змістового модуля шляхом виконання учнями тестових завдань, авторефератів; самоаналіз і самоусвідо-

200

млення міри збагачення учнем і вчителем власного ментального досвіду; творча рефлексія.

Рефлексія важлива для вчителя, бо визначає рівень засвоєння учнями матеріалу і підказує, як розподілити диференційовані завдання. Для позначення рефлексії використовуються такі знаки, що їх учні малюють на берегах свого зошита:

0 повне розуміння навчального матеріалу; цілковита впевненість у самостійному виконанні поставленої проблеми; повне задоволення опануванням навчального матеріалу;

+ часткове розуміння навчального матеріалу; потреба в отриманні допомоги при виконанні поставленої проблеми; часткове задоволення опануванням навчального матеріалу;

- нерозуміння навчального матеріалу; неможливість самостійного виконання поставленої проблеми; незадоволення опануванням навчального матеріалу.

Отже, міні-модуль - це різноваріантна система проблемно-діалогічних методів, а саме:

. виклад учителем змісту теми, введення учнів у проблемно-предметне поле конкретної теми;

. демонстраційне розв'язування проблем учителем і учнями, самостійна проблемно-пошукова діяльність учнів на основі домашнього завдання випереджального характеру, колективна проблемно-діалогічна діяльність учителя й учнів (навчальний диспут, дискусія, ділова гра, евристична бесіда);

. дидактичне тестування учнів та виявлення як первинного, так і кінцевого рівня оволодіння та розуміння учнями знань, норм, цінностей; інші види контролю;

. виконання учнями системи вправ репродуктивно-перетворювального, коригуючого та творчого характеру ДЛЯ відпрацювання способів навчальної діяльності, використання знань у нових, нестандартних умовах;

. структурування учнями з допомогою вчителя виучуваного матеріалу, встановлення логічних зв'язків та закономірностей між новими поняттями та явищами, оформлення систематизованих знань в узагальнюючі схеми, таблиці та інше; розуміння учнями ролі та місця виучуваного матеріалу в курсі навчального предмету.

У рамках традиційної урочної системи можна структурувати урок як Форму-модуль. А.Фурман пише: "Форма-модуль - комбінована організаційна форма модульно-розвивального навчання, що полягає у

201

здвоєному, строєному або системному (4 і більше) застосуванні міні-модулів; окремого навчального курсу протягом одного дня" [291, 6]. Модульну систему навчання учитель може цілком не застосовувати, проте її безперечні переваги слід ввести в традиційну класно-урочну освіту. Використати здобутки модульної системи навчання - значить практично застосувати такі її засади, як. змістова компактність і структурування знань на відокремлені елементи. Для вчителя української літератури це означає: перед написанням річного плану слід скласти граф-схему дидактичного модуля курсу, ввівши туди імена письменників, назви творів, поняття теорії літератури, теми з позакласного читання та з літератури рідного краю - педагог матимете систематизовану картину того, чому він повинен навчити дітей протягом року. Плануючи кожну тему, вчитель продумує змістовий модуль, визначає, яку систему знань, норм, цінностей мають сформувати школярі; визначає міні-модулі, якими здійснить задумане. Враховуємо твердження психологів про те, що увага дітей тримається зосередженою на одному предметі саме 20 хвилин, і даємо після 20 хвилин праці розрядку, розвагу, тоді переходимо до нового модуля. Накреслення навчально-предметного модуля старшої школи допоможе вчителеві надати цілісності власній системі викладання української літератури.

Інноваційні системи входять у практику середніх навчальних закладів різних типів - шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів. Принципи гуманної уваги до особистості, діалогу, інтеграції знань є засадами нововведень.