Картопля як сировина для спиртового виробництва.

Картопля – багаторічна рослина, відноситься до групи клубнеплідних. Бульба картоплі є потовщенням підземного кореня – столона. Зверху бульба покрита шкіркою, яка запобігає висиханню, проникненню мікроорганізмів і захищає від механічних ушкоджень.

На поверхні шкірки у поглибленнях є вічка, в яких є не менше трьох бруньок. Під тонкою шкіркою, що покриває бульбу, знаходиться декілька рядів мертвих клітин пробкового камбію і два-три ряди живих камбіальних клітин, з яких формується пробковий шар зрілої бульби. Внутрішня частина бульба називається паренхімою.

Хімічний склад бульби картоплі змінюється в залежності від сорту, грунтово-кліматичних умов району вирощування, виду і складу добрив, умов зберігання.

Вміст сухих речовин в картоплі складає 25%, середній хімічний склад бульб : вода – 75%, крохмаль – 20,45%, цукор – 0,3%, азотисті речовини – 2,0%, жир – 0,15%, клітковина – 1%, зола – 1,1%. Взагалі кількість води коливається в межах 64 – 86%. Безазотисті екстрактивні речовини представлені крохмалем, цукрами, невеликою кількістю пентозанів і пектиновими речовинами.

Вміст крохмалю змінюється в широких межах, на вміст крохмалю впливає розмір бульб, зрілість та ін. Відомо, що в південно-західних районах крохмальність більша, ніж в північно-східних. Бульби середнього розміру більш крохмалевмісні ніж великі і дрібні, менший вміст крохмалю мають недозрілі бульби. Коливається умовний крохмаль в бульбах в межах від 8 до 30%.

Вміст цукру в бульбах становить до 0,3% (з них глюкози до 70%, цукрози до 28%, фруктози до 4%).

Клітини стінки бульби складаються з клітковини (0,9 – 1,9%), пентозанів також є в стінках клітин (0,7 – 1,0%), в міжклітинних пластинах та шкірці (0,7%).

Пектинові речовини – це цементуючий матеріал, який скріплює клітини тканин. Середній вміст їх приблизно 0,7% від маси бульб. В шкірці картоплі є 4,15% метил пек тата, а в м’якоті – 0,58%. Пектинові речовини картоплі є джерелом появи в етиловому спирті метанолу.

Вміст загального азоту в бульбах коливається від 0,11 до 0,6%, а в перерахунку на білок – 2,0%. В основному азот входить до складу білків. Значна кількість азотистих речовин - розчинні і дифундуючі речовини – аміди, які є гарним поживним матеріалом для дріжджів.

Небілковий азот – амінний, амідний і аміачний.

Жиру у бульбі – 0,04 – 0,96%, це тригліцериди жирних кислот. Є в картоплі вітаміни (тіамін, рибофлавін, нікотинова кислота та її амід, аскорбінова кислота, токоферол І, біотин), також є ферменти.

Середовище картоплі – кисле, активна кислотність рН = 5,7 – 6,6.

Вказаний склад речовин є дуже сприятливим для розвитку дріжджів, тому найкраще сусло для розвитку дріжджів – це сусло із картоплі.

Крохмаль картоплі набагато краще зернового крохмалю оцукрюється, вихід спирту із 1т картопляного крохмалю найвищий (66,6 дал, а наприклад, з 1т крохмалю кукурудзи – 65,9 дал). При розварюванні утворюється досить рухома маса, яка легко перекачується насосами, розварювання відбувається легше.

Проте картопля має в Україні високу вартість, її досить складно транспортувати, зберігати. Крім того, при переробці картоплі утворюється значна кількість стічних вод під час миття картоплі перед розварюванням і якість барди нижча ніж зернової. Тому економічна доцільність виробництва спирту із картоплі сумнівна. Сорти картоплі для виробництва спирту використовуються технічні.