- •Тема: Сировина спиртового виробництва
- •Картопля як сировина для спиртового виробництва.
- •Цукровмісна сировина.
- •Органолептичні показники
- •Фізико-хімічні показники
- •Мікробіологічні показники
- •Нетрадиційні види сировини.
- •Допоміжні матеріали
- •Тема : Зберігання сировини спиртового виробництва.
- •Апаратурно-технологічна схема приймання , очистки, зберігання і сортування зерна (первинна і вторинна очистка)
- •Фізіологічні та біохімічні процеси при зберіганні.
- •Фактори які впливають на інтенсивність дихання
- •Зберігання зерна.
- •Санітарний режим у складських приміщеннях
- •Шкідники зерна.
- •Боротьба із шкідниками
- •Норми природних втрат пізньої картоплі при перевезеннях по залізній дорозі в критих вагонах навалом в залежності від тривалості перевезень
- •Зберігання меляси.
- •Тема 3: Виробництво солоду.
- •Процеси при замочуванні зерна
- •Визначення ступені замочування
- •Пророщування зерна
- •Способи пророщування
- •Приготування солодового молока.
- •Інтенсифікація приготування солоду та солодового молока
- •Тема: Виробництво та використання ферментних препаратів у виробництві спирту
- •Поверхневий спосіб культивування
- •Глибинний спосіб культивування
- •Вирощування глибинної культури на виробництві
- •Показники якості ферментних препаратів
- •Норми внесення ферментних препаратів при частковій заміні солоду.
- •Оцукрювання концентрованими ферментними препаратами
- •Тема: Основи технології спирту
- •Принципова схема переробки меляси
- •Виробництво спирту із меляси.
- •Класичні схеми переробки меляси на спирт
- •Приймання та зберігання меляси, підготовка її до зброджування.
- •Теплова обробка інфікованої меляси.
- •Характеристика дріжджів та вимоги до них.
- •Одержання чистої культури дріжджів
- •Фактори, які впливають на розвиток дріжджів
- •Отримання виробничих дріжджів.
- •Зброджування мелясного сусла.
- •Показники зрілої бражки
- •Стерилізація дріжджебродильної апаратури
- •Вдосконалені схеми переробки меляси на спирт
- •Тема. Виробництво спирту із зерна і картоплі
- •Підготовка зерна та картоплі до розварювання
- •Розварювання крохмалевмісної сировини
- •Схеми розварювання сировини.
- •Оцукрювання
- •Приготування виробничих дріжджів
- •Приготування дріжджів Вініферм с2 і Ферміол
- •Зброджування сусла
- •Тема: Виділення спирту з дозрілої бражки. Ректифікація спирту
- •Одержання спирту-ректифікату
- •Особливості одержання сивушного масла (товарного), концентрату головної фракції та їх використання.
- •Приймання , облік і зберігання спирту.
- •Одержання технічного і абсолютного спирту
- •Одержання технічного спирту
- •Одержання абсолютного спирту.
- •Високооктанова кисневмісна добавка (вкд)
- •Технологічний процес виробництва високооктанової кисневмісної добавки до бензинів методом адсорбції
- •Тема: Комплексне використання сировини та утилізація відходів спиртового виробництва
- •Використання зерно-картопляної барди.
- •Технологічна схема виробництва кормових дріжджів на зерно картопляній барді.
- •Виробництво хлібопекарських дріжджів на спиртових заводах
- •Виробництво хлібопекарських дріжджів на спеціалізованих заводах
- •Приготування поживного середовища.
- •Вирощування засівних дріжджів.
- •Вирощування товарних дріжджів.
- •Сушка дріжджів.
- •Вимоги до пресованих хлібопекарських дріжджів
- •Пом’якшення води.
- •Пом’якшення води Nа – катіонітовим способом.
- •Знесолення води методом зворотнього осмосу.
- •Лекція № 72
- •Лекція № 73-74
- •Приготування сортівки.
- •Лекція № 75
- •Лекція № 76-77
- •Лекція № 80-81
- •Фізико-хімічні показники групи лікеро-горілчаних напоїв.
- •Принципова технологічна схема виробництва соків.
- •Лекція № 80-81
- •Приготування морсів.
- •Режим настоювання сировини.
- •Приготування настоїв.
- •Отримання настоїв в екстракційній установці.
- •Одержання настоїв у вакуум-випарній установці.
- •Лекція № 84
- •Лекція № 85
- •Приготування колеру.
- •Лекція № 85
- •Лекція № 85
Органолептичні показники
Зовнішній вигляд |
густа, в’язка, непрозора рідина |
Колір |
від коричневого до темно-бурого |
Запах |
властивий мелясі, без сторонніх запахів |
Смак |
Солодкий, з гіркуватим присмаком |
Розчинність у воді |
повна в будь-яких співвідношеннях в гарячій і холодній воді |
Фізико-хімічні показники
Масова доля сухих речовин, % не менше |
75,0 |
Масова доля цукрів, % не менше |
43,0 |
Масова доля суми зброджуваних цукрів, % не менше |
44,0 |
Величина рН |
6,5 – 8,5 |
Мікробіологічні показники
Загальна кількість мезофільних аеробних і факультативно-аеробних мікроорганізмів, КОЕ в 1г не більше |
100000 |
Нетрадиційні види сировини.
До нетрадиційних видів сировини відносяться : цукор-сирець, дефектний білий цукор, топінамбур (або земляна груша), цикорій.
Цукор-сирець – раніше поступав із Куби, перероблявся на спирт, це неочищений цукор (нетоварний), виробляється із тростини.
Дефектний білий цукор – це зіпсований з різних причин цукор-пісок.
Їх переробляють із крохмалевмісною сировиною і із мелясою.
Топінамбур або земляна груша – бульбоносна рослина з родини складно- квіткових. В залежності від сорту і умов вирощування у топінамбура буває від 10 до 20 бульб найрізноманітнішої форми і забарвлення. Маса бульб від 10 до 20г. Середній хімічний склад: вода - 80,8%, протеїн – 2,2%, жири – 0,2%, клітковина – 0,8%, безазотисті і екстрактивні речовини – 14,9%, зола – 1,1%. Основний вуглевод: інулін (від 12 до 20% інуліну разом з цукрами, серед них ≈ 6% цукрози). Лабораторією НУХТа встановлено (під керівництвом Швеця В. М.), що ферменти дріжджів здатні швидко гідролізувати при температурі 30ºС інулін до зброджуваних цукрів – фруктози і частково глюкози. У зв’язку з цим технологія спирту з топінамбуру в порівнянні з крохмалевмісною сировиною має переваги: виключаються втрати теплоти на розварювання сировини під надлишковим тиском, немає потреби в оцукрюючи матеріалах, виключаються витрати кондиційованого зерна на солод, скорочується тривалість зброджування живильних середовищ.
Цикорій – коренеплід з родини складноквіткових (composite). У його бульбах, схожих за формою на цукровий буряк, міститься інулін. Урожай цикорію – від 60 до 140 центнерів з гектару. Вміст інуліну – 8,06% – 10,89%. Даний вид сировини погано зберігається.
Допоміжні матеріали
У мелясі недостатньо фосфору, а часто і азоту для нормальної життєдіяльності дріжджів, тому до неї додають як джерело фосфорного живлення ортофосфорну кислоту, а як джерело азотного живлення – сульфат амонію, карбамід. Діамоній фосфат містить обидва елементи (фосфор і азот) і є комбінованим живленням.
Для пригнічення сторонньої мікрофлори і створення умов природно чистої культури при підготовці меляси до зброджування у неї вносять кислоти – соляну або сірчану, і антисептики некислотного походження: хлорне вапно, формалін, сульфонол і зараз багато інших антисептиків. Також використовують для гасіння піни, що утворюється в процесі бродіння. піногасники, найчастіше – олеїнову кислоту і соапсток, а також інші сучасні ПАВ.
Ортофосфорна кислота.
У спиртовому і дріжджовому виробництвах використовують технічну ортофосфорну кислоту. Це малопрозора рідина, безкольорна або слабо-жовтого кольору. Відносна густина 1,530. Вміст ортофосфорної кислоти у термічній кислоті біля 70% (50,7% у перерахунку на Р2О5) і не більше 0,0003% миш'яку.
Карбамід.
Карбамід СО(NН2)2 – амід карбамінової кислоти або повний амід вугільної кислоти. Виробляється у кристалічному і гранульованому вигляді з вмістом азоту не менше 46%. Карбамід одержують синтетичним шляхом з аміаку і діоксиду вуглецю. Відносна густина 1,335, добре розчиняється у воді: розчинність при 50 ºС -67,23%.
Діамонійфосфат
Діамонійфосфат (NН4)2НРО4 – технічний для харчової промисловості, представляє собою білу сіль, яка містить (%): азоту – 21; фосфорної кислоти – 74; Р2О5 – 53,5; миш'яку – не більше 0,005 і фтору – не більше 0,3. розчинність при 50 ºС – 89,2 г на 100г води.
Кислоти.
Для підкислення дріжджового сусла у виробництві спирту з крохмалевмісної сировини використовують сірчану кислоту, для підкислення мелясного сусла – сірчану або соляну кислоту.
Сірчана кислота.
Сірчана кислота акумуляторна або технічна контактна покращена містить 92…94% моногідрату (Н2SО4). Неприпустима наявність азоту, миш'яку та свинцю. Колір – від безбарвного до світло-коричневого. Враховується і дозується за моногідратом (Н2SО4).
Соляна кислота.
Соляна кислота технічна синтетична і технічна містить не менше 35 і 27,55 HCl і не більше 0,0002 та 0,01% миш'яку відповідно. Враховують і дозують соляну кислоту у перерахунку на кислоту зі 100%-ним вмістом HCl.
Антисептики та миючі засоби.
Сульфонол С12Н23С6Н4SО3Na – додецілбензосульфонат натрію. Містить (%): натрієвих солей алкілбензолсульфонових кислот не менше 80 для другого сорту і 84 – для першого, сульфат і сульфіт натрію – не більше 12…15. наявність діючої речовини (алкіларилсульфонату) у порошці не менше 70, у пасті – не менше 40, у рідкому розчині – не менше 35%.
Крім того, зараз в промисловості поширено використовуються інші види антисептиків та миючих засобів різних фірм.
Піногасники.
Для гасіння піни застосовують поверхнево-активні речовини, головним чином жири, олію та продукти їх гідролітичного розщеплення – високомолекулярні жирні кислоти. Розроблена значна кількість інших піногасників, які випускаються відповідними фірмами.
Олеїнова кислота.
Найкращим піногасником у спиртовому виробництві є олеїнова кислота СН3-(СН2)7-СН=СН-(СН2)7–СООН. Це безколірна або жовто-червоного кольору масляниста рідина. Вміст жирних кислот у марках А і Б становить 95%, у марці В-92%.
Соапсток.
Соапсток – відхід лужної рафінації олії, містить від 30 до 60% олії і значну кількість білкових, слизевих і барвних речовин.
Як піногасники у спирто-дріжджовому виробництві можуть застосовуватися гідрофузи, кашалотовий жир та ін.
