Контрольні запитання

1. Назвіть основні стратегічні цілі авіакомпаній.

2. Охарактеризуйте стратегію авіакомпанії для завоювання нових ринків авіаційних перевезень.

3. У чому полягає сутність трансформації стратегічних цілей авіакомпанії?.

4. Які є стратегії авіакомпанії для завоювання нових ринків авіаційних перевезень?

5. Розкрийте сутність поняття «стратегія».

6. У чому полягає сутність етапу «преінтернаціоналізація»?

7. У чому полягає сутність стратегічного етапу «глобальна раціоналізація»?

8. У чому полягає сутність стратегічного етапу «експансія»?

9. У чому полягає сутність стратегічного етапу «вступ на ринок»?

10. Коли перед авіакомпанією постає питання створення маркетингового альянсу?

11. Які стратегії виходу на нові ринки авіаперевезень більш ефективні за умов глобалізації світової економіки?

12. Яке головне питання постає перед авіакомпанією для завоювання нових ринків міжнародних авіаперевезень?

13. Які стратегії виходу на нові міжнародні ринки авіаперевезень більш ефективні для українських авіакомпаній?

14. Які є причини створення альянсів на авіаційному транспорті?

15. З якими аспектами пов’язані ключові рішення авіакомпанії на етапі первісного входження у новий ринок авіаційних перевезень?

16. Які питання необхідно урегулювати у рамках альянсу?

Модуль 2. ОЦІНЮВАННЯ ТА РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ АВІАЦІЙНОГО БІЗНЕСУ

Практичне заняття 2.1

ВАРТІСТЬ ТА СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ АВІАПІДПРИЄМСТВА. РИНКОВА ТА ІНВЕСТИЦІЙНА ВАРТІСТЬ. МОДЕЛІ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ

План

1. Поняття «вартість підприємства»

2. Поняття «створення вартості підприємства».

3. Ринкова та інвестиційна вартість авіапідприємства.

4. Основні моделі створення вартості авіапідприємств.

5. Модель інвестованого капіталу.

Література: [3]; [6]; [17].

Методичні рекомендації

Метою заняття є здобуття знань та набуття практичних навичок з визначення вартості авіапідприємства.

Після вивчення теоретичних питань практичного заняття 2.1 студент повинен знати поняття «ринкова вартість авіапідприємства», «інвестиційна вартість авіапідприємства» та моделі створення вар-тості авіапідприємства, а також уміти визначити його вартість за цими основними моделями: створення вартостей публічного авіа-підприємства та непублічного авіапідприємства.

Слід звернути увагу, що розуміння створення вартості в компаніях, що не мають публічного ринку акцій, починається з розуміння моделі публічної компанії. Ця модель оцінює надходження май-бутніх чистих грошових потоків і показує вартість через ринкові котирування акцій, які відображають сприйняття інвестором від-носного рівня ризику компанії [17].

Важливо знати, що модель публічної компанії розраховує ре-альну поточну вартість, що ґрунтується на відповідних очікуваних майбутніх надходженнях чистого грошового потоку. Причому відношення між ними виражається як мультиплікатор або відсоток, що дозволяє виміряти ризик компанії. Ця процедура дозволяє аналізувати й порівнювати альтернативні інвестиції.

Рух ринкового курсу акцій відображає реакцію інвесторів на зміни очікуваного чистого грошового потоку компанії або її ризику, або обох цих показників.

Сутність правильної оцінки й аналізу прибутку на інвестований капітал для компаній, акції яких не є на публічному ринку, включаючи підрозділи публічних компаній і тих компаній, папери яких продаються з низькою активністю, складається в адаптації моделі інвестування в цінний папір, що вільно обертається, до унікальних характеристик непублічної компанії.

Щоб вимірювати інвестиційну вартість і прибуток на інвестований капітал, ми визнаємо ринкові умови й грошові одиниці, які дають інвестору можливість передавати права й забезпечують ліквідність. Основні принципи оцінки прибутку на інвестований капітал включають наступні ключові параметри:

– прибуток (return) являє собою очікуваний майбутній чистий грошовий потік від інвестиції (net cash flow from an investment). Параметри доходу є лише оцінками економічних результатів, які звичайно засновані на накопичувальних методах бухгалтерського обліку, а не на фактичних надходженнях грошей постачальникам капіталу. Ретроспективні параметри доходу або грошового потоку можуть давати розуміння історії діяльності компанії, але вони не застосовуються до будь-якого поточного інвестиційного рішення. Інвесторам варто зосередитися винятково на майбутніх чистих грошових потоках, оскільки в тільки них є єдина фінансова вигода.

– інвестиція (investment) розраховується як поточна вартість (present value) очікуваних майбутніх чистих грошових потоків (anticipated future net cash flow), що дисконтована на норму прибутку (rate of return) і відображає їх рівень ризику.

– ризик (risk) вимірює невизначеність одержання очікуваних у майбутньому чистих грошових потоків.

Справедлива ринкова вартість найчастіше відображає вартість для фінансового покупця, у той час як інвестиційна вартість для стратегічного покупця звичайно вище. Розумні інвестори повинні мати уявлення про розмір кожної величини. Альтернативні способи виміру вартості інвестиції, такі, як балансова вартість або фактичні суми, інвестовані в попередні періоди, у цьому випадку недоречні. Тільки поточна вартість може впливати на існуючий прибуток інвестора – через рішення залишити або продати інвестицію.

Створювана вартість і дохід на інвестований капітал – основні концепції при інвестиціях у звичайні акції публічних компанії.

Інвестори очікують майбутніх грошових надходжень (чистих грошових потоків), які вони одержать у вигляді виплати дивідендів і позитивної різниці в ціні при продажі акцій.

Підвищення курсу акцій є функція очікуваних грошових надходжень у наступних періодах, а також очікуваного росту цих надходжень. Вартість звичайної акції публічної компанії в остаточному підсумку може бути зведена до дивідендних виплат і очікуваного росту цих грошових надходжень, що відображається в підвищенні ринкового курсу акцій. Ця теорія оцінки звичайних акцій, заснована на очікуваних грошових надходженнях, широко поширена. Однак багато інвестиційних рішень приймаються на основі неадекватних інвестиційних або цінових даних.

Маючи поточну інформацію про котирування акцій, що існують для привселюдно продаваємих цінних паперів, одні інвестори акцентують свою увагу на сумі, що вони спочатку вклали в цінний папір, у той час як інші зосереджені на її поточній вартості (це й є правильний варіант).

Для цілей злиття й поглинання інвестиції в компанію визначаються як інвестований капітал (invested capital) бізнесу, що являє собою суму його позикового й власного капіталів.

Вирахування кредиторської заборгованості з поточних активів дає чистий оборотний капітал (working capital) компанії. Також відділяються непрацюючі активи з відповідним зменшенням власного капіталу власника. У результаті залишаються чисті операційні активи, що використовуються бізнесом, процентний позиковий капітал і власний капітал, у сукупності складають інвестований капітал, що використовується для фінансування.

Усі загальні нематеріальні характеристики компанії, зокрема персоналу, клієнтів, і технології, будуть включені в розрахунок вартості інвестованого капіталу.

Інвестований капітал також називають вартістю компанії як діючого бізнесу, оскільки оцінюється все підприємство, у тому числі чисті матеріальні й нематеріальні активи.

Інвестований капітал часто називають безборговою моделлю (debt-free model), оскільки він відображає бізнес до визначення відносних рівнів позикового й власного капіталу [17].

Важливо пам’ятати, що модель інвестованого капіталу відображує компанію без урахування структури капіталу, прибуток компанії, її дохід або грошовий потік потрібно розраховувати на безборговій основі. Водночас у витратах на капітал або операційних мультиплікаторів можуть бути враховані позикові й власні джерела фінансування. В інвестиційній вартості має бути враховуваний вплив на прибуток синергетичних ефектів. Норма прибутковості відображає профіль ризику компанії, що купується, і кінцеві витрати на капітал, скореговані за профілем ризику цільової компанії.

Прибуток і норма прибутковості, визначені для розрахунку справедливої ринкової вартості компанії, повинні демонструвати результати основної діяльності й профіль ризику компанії. Два ключові параметри виміру вартості – прибуток і норма прибутковості. Створення вартості тепер стає очевидним: додержуватися стратегій, які підвищують прибуток та зменшують ризик або роблять те й те. Вартість розраховується як поточна вартість майбутніх прибутків, дисконтованих за ставкою, що відображає рівень ризику. Якщо прибуток щороку становитиме постійну суму, розрахунок дисконтування за кілька періодів може бути зведений до розрахунку капіталізації. Ставки капіталізації можна виражати як коефіцієнт, через поділ одиниці на норму капіталізації (мультиплікатор).