Контрольні запитання

1. Розкрийте сутність поняття «оцінювання вартості авіакомпанії».

2. У чому сутність дохідного підходу до оцінювання авіабізнесу?

3. Наведіть основні принципи оцінювання авіабізнесу.

4. Назвіть основні підходи до оцінювання авіабізнесу.

5. У чому полягає відмінність дохідного та ринкового підходів до оцінювання авіабізнесу?

6. У чому сутність ринкового підходу до оцінювання авіабізнесу?

7. Розкрийте сутність поняття «вартість авіакомпанії».

8. Наведіть класифікацію підходів до оцінювання авіабізнесу.

9. Чому інвестиції в непублічну компанію рідко вірно оцінюються?

10. У чому сутність підходу на основі активів оцінювання авіабізнесу?

11. Наведіть визначення поняття «goodwill».

12. Наведіть визначення поняття «мультиплікатор EV/EBITDA».

13. Які переваги ринкового підходу до оцінювання авіабізнесу?

14. Які переваги дохідного підходу до оцінювання авіабізнесу?

15. Які переваги підходу на основі активів до оцінки авіабізнесу?

Практичне заняття 2.3

ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ В АВІАЦІЙНОМУ

БІЗНЕСІ. СИНЕРГІЯ ПОГЛИНАННЯ.

СТРАТЕГІЇ ПОГЛИНАННЯ

План

1. Злиття та поглинання в авіаційному бізнесі.

2. Поняття «злиття» та «поглинання».

3. Синергія поглинання.

4. Стратегії поглинання авіапідприємств.

Література: [6]; [8]; [13–17]; [23].

Методичні рекомендації

Метою заняття є здобуття знань та набуття практичних навичок з виконання процедури злиття та поглинання авіаційного бізнесу. Після вивчення теоретичних питань практичного заняття 2.3 студент повинен знати сутність понять «злиття та поглинання», «синергія», «синергетичний ефект», «економічний синергетичний ефект», ос-новні принципи і процедури злиття та поглинання авіабізнесів, а також уміти розробити ефективну стратегію поглинання та визначити синергетичний ефект об’єднання.

Через злиття й поглинання (М&А) покупці можуть втратити значну вартість. Оскільки значна частина привабливості злиття та поглинання зосереджена навколо синергетичного ефекту, то необхідно визначити як його вимірювати.

Слід звернути увагу, що консолідаційні організаційні форми (злиття, поглинання, альянси) забезпечують стійкість функціонування авіакомпаній в умовах невизначеності ринку авіаперевезень.

Комбінації бізнесів можуть набувати будь-яких з безлічі форм. У разі поглинання бізнесу (acquisition) акції або активи компанії придбаваються покупцем. Злиття (merger), що являє собою передусім юридичну процедуру, відбувається через об’єднання двох компаній, у якому перша абсорбується другій або з первісних двох формується нова юридична особа [17].

З погляду контролю, інвестування й зобов’язань поглинання забезпечує більш сильну позицію, ніж злиття. Коли бажаний менший обсяг зобов’язань, можна використовувати спільні підприємства, альянси або навіть ліцензійні угоди.

План поглинання компанії має корелюватися із загальним стратегічним планом підприємства. За своєю сутністю він повинен вести компанію до стратегій, що збільшують її чистий грошовий потік для постачальників капіталу й максимально знижують її ризик.

Типове поглинання – це розміщення довгострокових капіталовкладень, де покупець придбаває торговельні марки, процеси й технології, а також матеріальні активи. Ресурси розміщаються виходячи з очікуваних доходів, отриманих у результаті інвестування, скоригованих на профіль ризику [17]. Поглинання можуть розширювати продукцію або ринки компанії, впроваджувати нову технологію, збільшувати її ефективність або підвищувати потенціал росту бізнесу. Поглинання мають здійснюватися таким чином, щоб збільшувати вартість для акціонерів. Поглинання має збільшувати вартість для акціонерів шляхом скорочення ризику компанії або збільшення її чистого грошового потоку на інвестований капітал. Поглинання бувають горизонтальні, вертикальні та суміжні.

Горизонтальні поглинання – це, коли здобуваючи іншу фірму в тій же самій галузі, покупець звичайно прагне досягти економії на масштабі в області маркетингу, виробництва або розподілу, а також збільшити частку ринку, поліпшити позиціонування продукту й свою ринкову позицію.

Вертикальні поглинання – це, коли покупець прагне придбати постачальника, дистриб’ютора або клієнта. Ціль є в одержанні контролю над джерелом відсутніх ресурсів або поставками для цілей виробництва або контролю над якістю, а також у поліпшенні доступу до певної клієнтської бази або продуктів, або послуг більш високої вартості у виробничому ланцюжку.

Суміжні поглинання – це, коли покупці бачать можливості в суміжних галузях, де вони можуть заробити на пов’язаних технологіях, процесах виробництва або стратегічних ресурсах, які можуть обслуговувати різні ринки або клієнтські бази.

Важливо пам’ятати, що синергія являє собою підвищення ефективності діяльності об’єднаної фірми понад ту, яку дві фірми вже можуть або повинні досягти як незалежні [23].

Полозов-Яблонський А.О. [14], пропонує наступне визначення синергії: синергізмом або синергетичним називається такий ефект, що виникає при посиленні спільного впливу факторів у порівнянні з ефектом, що одержується при впливі кожного з них окремо.

Відомі західні дослідники виникнення синергії в економічних системах Майк Гулд та Ендрю Кемпбелл у своїй статті щодо цього (Гулд М. В поисках синергии / Майкл Гулд, Эндрю Кэмпбелл // Корпоративная стратегия: пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2008. – С. 72–104) виявили, що синергія у бізнесі, відтворюється в одній з шести форм: спільне використання ноу-хау, зкоординовані стратегії, спільне використання матеріальних ресурсів, вертикальна інтеграція, об’єднана сила для перемовин (об’єднаний голос) та створення спільних підприємств.

Коли покупці можуть досягти результатів діяльності, які вже очікуються від мети, чиста поточна вартість (net present value) стратегії поглинання визначається як синергія без урахування премії за поглинання. Управлінською мовою синергія означає: конкурувати краще, ніж хто-небудь. Це означає збільшення конкурентної переваги зверх того, що необхідно фірмам, щоб вижити на своїх конкурентних ринках.

Слід звернути увагу, що термін синергія (synergy) асоціюється з фізикою, а не з економікою або фінансами [8; 15–16].

Він належить до типу взаємодій, які відбуваються, коли дві речовини або фактора дають разом більший ефект, ніж сума двох незалежних складових.

Згідно [8] синергізм - це ефект узгодженої поведінки системи, в якій існує ієрархічна структура управління та взаємозв’язків.

У злиттях компаній синергія означає здатність об’єднаної корпорації бути більш прибутковою, ніж окремі частини або компанії, які об’єднуються [6]. Очікувані синергетичні вигоди дозволяють компаніям здійснювати витрати на процес поглинання й при цьому виплачувати акціонерам компанії-мети премію за їх акції. Синергія може забезпечити об’єднаній компанії позитивну чисту вартість поглинання (net acquisition value, NAV).

Якщо значна частина потенціалу створення вартості від поглинання виплачується у формі премії продавцям, для підприємства, що купує, залишається невеликий потенціал створення вартості.

Слід звернтути увагу, що цей факт піднімає пов'язану із цим проблему ідентифікації: яка зі сторін – покупець або продавець – створює синергетичний ефект.Як правило, конкурентні переваги об'єднаного підприємства, перевершуючи в результаті продуктивність окремих бізнесів, вивільняє покупець; у тому числі такі фактори, як збільшення доходів, скорочення видатків або вдосконалення технології. Тому синергетична вартість звичайно створюється покупцем. Коли компанія-ціль має технологію або процес, який перебуває в її власності, що покупець може пристосувати й використовувати у своєму більш широкому діловому процесі, ця синергія створюється головним чином продавцем.

Хоча покупець залучає більш широку клієнтську базу, на яку може бути поширена вигода, її створює саме компанія-ціль, як і вартість, що значно перевершує її вартість як окремого бізнесу.

Необхідно засвоїти, що синергетичні вигоди, як правило, виникають із чотирьох потенційних джерел [17]:

1) збільшення доходів;

2) скорочення видатків;

3) удосконалення процесів;

4) фінансова економія.

Слід звернути увагу, що четверте джерело синергії – фінансова економія – часто тлумачиться неправильно. Витрати на капітал компанії-мети можуть бути зменшені через поглинання більшою компанією, що усуває багато з ризиків, які властиві компанії-меті як автономному бізнесу. Ця фінансова економія підвищує інвестиційну вартість мети, але не її справедливу ринкову вартість.

Операційна синергія (operating synergy) проявляється у двох формах – збільшення доходів і скорочення видатків. Це збільшення доходів і підвищення ефективності, або економія операційних вит- рат, може виникати, як за горизонтальними, так і за вертикальними злиттями. Операційної синергії, що підвищує доходи, буває складніше досягти, ніж синергії від скорочення видатків [6].

Операційна синергія визначається як новостворений чи посилений продукт або послуга, які формуються синтезом двох різних якостей партнерів зі злиття й формують короткострокове і (або) довгострокове зростання доходів.

Фінансовою синергією (financial synergy) називається можливість зниження витрат на капітал у результаті об’єднання однієї або більше авіакомпаній. У тих межах, у яких існує фінансова синергія в об’єднаних корпораціях, варто знижувати й витрати на капітал.

Комбінація може знизити витрати фінансування об’єднаного підприємства, а також підвищити ефективність виходячи з умов довгострокового кредитування, регулювання грошових операцій і керування оборотним капіталом.

Вартість авіакомпанії-мети не можна збільшити приписуванням їй більш низьких витрат на капітал через використання додаткового позикового фінансування.

Важливо знати, що стратегія поглинання повинна відповідати загальній стратегічній меті авіакомпанії – зростання чистих грошових потоків і зниження ризику.

Не факт, що після злиття компанії збережуть свої частки ринку та прибутки, оскільки синергія досягається не просто сумою виробничих та фінансових показників компаній.

Вважати так – це найбільш поширена помилка менеджменту, тому необхідно точно оцінювати компанію перед придбанням та порівнювати різні методи оцінювання.

Чи дійсно злиття та поглинання є панацеєю для сектора авіаперевезень? Приклади з історії діяльності авіакомпаній показують випадки, коли злиття допомагало продовжити функціонування обох авіакомпаній, або принаймні рятували одну від банкрутства.

Серед основних переваг стратегії злиття та поглинання, як правило, визначають підвищення ефективності діяльності, економію витрат, повну інтеграцію маршрутної мережі, контроль партнера та концентрацію на прибуткових маршрутах.

Протягом кількох останніх років можна прослідкувати чітку тенденцію зростання злиттів та поглинань у всьому світі. Враховуючи наслідки економічної кризи, виникають надзвичайно сильні стимули для консолідації.

Однак злиття та поглинання в авіатранспортному секторі мають стратегічний характер і здійснюються після прийняття до уваги кількох важливих факторів.

Слід звернути увагу на деякі з факторів, які враховують авіакомпанії при прийняття рішення про злиття та поглинання:

1. Географія польотів інших авіакомпаній. Стратегічно кожна авіакомпанія хотіла б злитися або поглинути авіакомпанію, яка працює на маршрутах, що відрізняються від її власних. Це допомагає у розширенні географії надання послуг і необхідне для уникнення дублювання розкладу польотів.

2. Якість послуг та імідж іншої авіакомпанії.

3. Чи співпрацює інша авіакомпанія з конкуруючою групою авіаліній.

Проте для клієнтів злиття та поглинання може призвести до підвищення вартості авіаквитків. Це відбувається тому, що при злитті та поглинанні зменшується кількість авіаперевізників, і тим самим знижується конкуренція на ринку, що призводить до зростання цін в авіатранспортному секторі.

Варто виділити ще одну з головних проблем, які виникають при злитті авіакомпаній – це інтеграційний процес після злиття чи поглинання компаній. Тому необхідно, щоб залучені компанії були підготовлені до спільної роботи. Іншою важливою проблемою є ризик, пов’язаний з вкладенням капіталу.

Основні переваги від злиттів та поглинань для авіакомпаній:

– економія за рахунок зростання обсягів перевезень та географії польотів;

– влада на ринку;

– глобалізація;

– інтеграція мережі;

– доступ до хабів партнерів;

– доступ до технології та інших ресурсів;

– раціональний розподіл ресурсів;

– зниження рівня конкуренції;

– диверсифікованість продукту/обслуговування.

Важливо пам’ятати, що дві слабкі компанії при злитті не зможуть стати однією сильною. А на українському ринку авіаперевезень виділяється не так багато сильних авіакомпаній. Тому, як альтернатива стратегії злиття та поглинання, можливо не укрупнювати авіакомпанії за рахунок цього, а шукати недоліки в самих авіакомпаніях, формувати нові бізнес-моделі та стратегії. Немає ніяких доказів залежності прибутковості авіакомпанії від її розмірів.

Можливість для росту компаній завжди можна знайти в секторах, які швидко зростають та розвиваються, а сектор авіаційних перевезень є саме таким.