- •Практичне заняття № 2
- •1. Гуморальна регуляція (внутрішня секреція)
- •Класифікація залоз внутрішньої секреції
- •Властивості гормонів
- •Механізм дії гормонів
- •Аденогіпофіз (передня частка гіпофіза)
- •Нейрогіпофіз (задня частка гіпофіза)
- •3. Щитоподібна залоза
- •5. Внутрішньосекреторна частина підшлункової залози
- •4. Прищитоподібні залози
- •6. Надниркові залози
- •7. Статеві залози
- •Внутрішньосекреторна функція сім'яників
- •Внутрішньосекреторна функція яєчників
- •8. Загруднинна залоза (тимус)
- •9. Шишкоподібна залоза (епіфіз)
7. Статеві залози
Статеві залози є мішаними, оскільки разом із продукцією статевих клітин — сперматозоонів і яйцеклітин — виділяють у кров статеві гормони — андрогени й естрогени. Обидві групи статевих гормонів утворюються як у чоловічих, так і в жіночих статевих залозах. Однак у чоловіків преважають андрогени, а в жінок — естрогени. За хімічною природою статеві гормони є стероїдами. Ці гормони необхідні для статевого дозрівання, забезпечення розвитку вторинних статевих ознак і виконання статевих функцій.
Внутрішньосекреторна функція сім'яників
Внутрішньосекреторну функцію сім'яників виконують інтерстиційні клітини (клітини Лейдіга). Це великі клітини, розміщені між сім'яними канальцями біля кровоносних капілярів. Вони продукують андрогени — тестостерон, андростерон та інші, найактивнішим серед яких є тестостерон.
Тестостерон здійснює статеву диференціацію організму в ембріональний період. Із настанням статевої зрілості андрогени стимулюють сперматогенез і розвиток вторинних статевих ознак, сприяють збільшенню гортані, потовщенню голосових зв'язок, що змінює тембр голосу. Андрогени стимулюють синтез білка, що забезпечує розвиток мускулатури.
У регуляції функції чоловічих статевих залоз провідну роль відіграють гонадотропіни аденогіпофіза.
Внутрішньосекреторна функція яєчників
Яєчник продукує естрогени (естрадіол, естрон) і прогестини (прогестерон та ін.). Естрадіол виробляється у фолікулах яєчника, прогестерон є гормоном жовтого тіла. Продукція естрогенів пов'язана з фолікулярним епітелієм (зернистим шаром) третинних (пухирчастих) фолікулів (граафових пухирців).
Кількість жіночих статевих гормонів залежить від фаз статевого циклу. Так, естрогени створюють умови для запліднення яйцеклітини, а прогестерон забезпечує імплантацію і розвиток зародка після запліднення.
Основним місцем утворення прогестерону є клітини жовтого тіла. Жовте тіло виникає в кожному статевому циклі після овуляції на місці зруйнованого фолікула. Другим джерелом прогестерону є плацента. Цей гормон називають також гормоном вагітності, оскільки він не тільки забезпечує нормальний розвиток заплідненої яйцеклітини, а й гальмує дозрівання чергового фолікула та овуляцію.
Секреція естрадіолу і прогестерону регулюється ганодотропінами гіпофіза — фолітропіном (фолікулостимулювальним гормоном) і лютропіном (лютеїнізуючим гормоном). На функцію статевих залоз значний вплив чинить ЦНС. Під впливом негативних емоцій перебіг статевого циклу може змінюватися.
8. Загруднинна залоза (тимус)
Це центральний орган імуногенезу, який визначає становлення і функціонування клітинної системи імунітету. Залоза міститься за грудниною у верхньому відділі переднього середостіння і складається з двох часток, у яких є дві групи клітин — тимоцити та лімфоцити. Виділено кілька біологічно активних речовин залози: тимозин, тимопоетин та ін. Під впливом тимозину відбувається диференціація попередників Т-лімфоцитів до імунокомпетентних Т-лімфоцитів. Тому захворювання, що характеризуються імунними порушеннями, пов'язують із порушенням функції загруднинної залози.
9. Шишкоподібна залоза (епіфіз)
Шишкоподібна залоза, або шишкоподібне тіло (епіфіз) розміщена в ділянці чотиригорбкової пластинки середнього мозку і функціонує як орган внутрішньої секреції. З неї виділено мелатонін, який зумовлює затримку статевого розвитку в статевонезрілих особин. Крім того, мелатонін гальмує виділення лютропін-рилізинг-гормону, а звідси секрецію гонадотропінів і активність статевих залоз. Секреції мелатоніну властивий циркадний (добовий) ритм, максимальний рівень секреції спостерігається вночі. Світло гальмує секрецію мелатоніну. У дослідах доведено, що мелатонін спричинює агрегацію гранул меланіну в меланоцитах шкіри, що зумовлює посвітління шкіри. Отже, він є антагоністом меланотропіну (меланоцитстимулювального гормону) проміжної частки гіпофіза.
