Запитання для самоперевірки

1. Чи сприяла польсько-литовська доба розвитку культури в Україні?

2. Під впливом яких чинників в українській освіті відбулися істотні зміни на межі XYI – XYII століть?

3. Яка система освіти використовувалася в Острозькій академії?

4. Назвіть прізвища видатних композиторів, які були вихованцями Києво-Могилянської академії?

5. Які особливості характерні для українських братських шкіл?

6. В якому мистецтві найраніше проявився стиль бароко в Україні?

7. Назвіть прізвища видатних українських граверів („велика трійця”), які створили нові концепції національного варіанту бароко.

8. Коли і ким було започатковано книгодрукування в Україні?

9. Як і чому народні обрядові дійства трансформувалися у театралізовані розваги?

10. Які театральні жанри відомі в Україні з XYII ст..?

11. Як мандрівники, зокрема Павло Алепський, характеризували рівень освіти в Україні?

Список літератури

1. Андрусяк М. Гетьман Іван Мазепа як культурний діяч. – К.,1991.

2. Білецький П.О. Українське мистецтво другої половини XYII-XYIII ст. – К.,1988.

3. Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в XYI-XYIII ст. – К.,1983.

4. Іванов В. Велич творця. Виповнюється 250 років від дня народження композитора Максима Березовського // Українська культура. – 1995. - №9-10.

5. Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль у розвитку української культури XYI-XYIII ст. – К.,1996.

6. Ісаєвич Я. Першодрукар Іван Федоров і виникнення друкарства на Україні. – К.,1983.

7. Ісаєвич Я. Перші українські академії // Київська старовина. – 1998. - №6.

8. Микитась В. Давньоукраїнські студенти і професори. – К.,1994

9. Нічик В.М. Петро Могила в духовній історії України. - К.,1997.

10. Овсійчук В.А. Майстри українського бароко. – К.,1991.

11. Українське бароко та європейський контекст. Архітектура, образотворче мистецтво, театр і музика. – К.,1991.

12. Федас О. Український вертеп. – К.,1988.

13. Хижняк З.І. Києво-Могилянська академія. – К.,1988.

Тема 5. Українські культурні традиції План

1. Побут і повсякденне життя українського народу.

2. Українські духовні традиції.

3. Календарні свята та обряди українців.

4. Міста та міська обрядовість.

5. Фольклор у становленні і розвитку української професійної культури.

6. Мовний код культури.

Терміни і поняття

1. Великдень (Паска) — найзначніше християнське свято на честь воскресіння Ісуса Христа. Відзначається у першу неділю після весняного рівнодення і повного місяця, обов'язково окремо від іудейської Пасхи.

2. Верте́п (зі старослов'янської — печера) — мандрівний театр маріонеток, поширений головно в Україні, в барокову добу (17-18 століття)

3. Колядування — давній звичай зимових (переважно різдвяних) обходів із виконанням величально-поздоровчих пісень (колядок) і речитативних формул (віншівок). В основі цих обрядів лежала магічна ідея "першого дня", згідно з якою побажання, висловлені на новорічні святки, мали стати реальністю.

4. Кулачні бої — народна ритуалізована розвага, відома з дохристиянських часів. На Лівобережній Україні ця традиція існувала аж до XX століття. Кулачні бої звичайно проходили взимку на льоду річок, ставків, озер, нерідко там, де відбувався обряд водосвяття. Сходилися чоловіки з двох сусідніх сіл чи хуторів. У великих селах і в містах бої йшли між мешканцями різних вулиць чи кутків.

5. Лежень — весільний обрядовий хліб, різновид калача

6. Масляна (Масниці, Масляниця, сирна неділя) — давньослов'янське свято на честь весняного пробудження природи. Християнська церква включила масляну у свій календар: масляний тиждень напередодні Великого посту (кінець лютого — початок березня за ст. ст.), проте вона так і не набула релігійного змісту.

7. Полазник — так називали першого відвідувача хати на Різдво, Новий рік, Введення тощо. Це пов'язане з так званою "магією першого дня" — вірою людей в щасливу або нещасливу прикмету.

8. Пострижини - в українських родинах - традиційне відзначення річниці від дня народження дитини. На пострижини запрошували повитуху та хрещених батьків. Посеред хати клили кожух, садовили на нього дитину і хрещений батько вистригав хреснику трохи волосся навхрест.

9. Похрестини (Продирини, Очедирини) - святкування другого дня хрестин.