Висновок

Суспільна думка ХУШ ст. пронизана вірою в можливість людського розуму забезпечити суспільний прогрес у напрямку до щастя. Уся епоха Просвітництва характеризується загальним поступом емпіричного методу пізнання як природничих наук, так і поясненням особливостей розвитку суспільних форм буття, вбираючи державу і право. Замість раціонального стандарту природного блага, взятого на озброєння теоріями природного права і суспільного договору XVII ст. цей метод започаткував утилітаристську теорію моральних, політичних та економічних цінностей, що завершилось повним ігноруванням засадових ідей теорії природного права, яка набула поширення у XVII ст. Природне право у його органічному розумінні (тобто у взаємозв'язку

_________________________________________________

1 Див. докл.: Декларація незалежності США. Конституція США (17 вересня 1787 р.) // Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн.- К., 1998.-Т. 2.-С. 60-71.

держави і права) почало розглядатися як діяльність держави у відповідності з правовим законом для досягнення цілей суспільного договору: свободи і справедливості, а сам суспільний договір розглядався як прийняття основних законів держави, які регулюють відносини у суспільстві. Виразником суспільного добробуту розглядався середній клас, а отже проводилась ідея надання йому політичних прав.

Ідеали громадянської свободи (свободи думки, слова, об'єднань), недоторканності власності були реалізовані на практиці через прийняття певних форм конституційного урядування, яке здійснювалося в рамках закону. Йдеться про американську «Декларацію про незалежність», американську конституцію, французький і американський біллі (закони) про права. Захищалась думка, що центр політичної влади повинен переміститися на представницькі законодавчі органи, всі гілки влади мають відповідати перед виборцями, якими є майже все доросле населення.

Великий вплив на формування американської конституції та західних демократій справили ідеї поділу властей Ш.-Л. Монтеск'є, який обгрунтував твердження, що законодавче закріплення поділу властей забезпечить панування в суспільстві правового закону.

Жан-Жак Руссо своїм вченням про закон, як вираження загальної волі і про законодавчу владу, як прерогативу не-відчужуваного народного суверенітету справив неабиякий вплив на розвиток вчень про державу і право. Суть ідеї народного суверенітету Руссо зводилась до визнання народу єдиним сувереном. Вперше в історії суспільної думки під поняття «народ» мислитель помістив не окрему соціальну верству (низи суспільства, «третій стан» чи «трудящі»), а доросле чоловіче населення всієї нації. Відчуження суверенітету від народу на користь окремих осіб чи органів влади, так і його поділ між окремими частинами народу, згідно із поглядами Руссо, означало б заперечення суверенітету як спільної волі всього народу.

Значення доробку Дж. Віко про вплив духовних факторів на виникнення і розвиток державної форми організації суспільства має в сьогоднішніх умовах переоцінки цінностей актуальне значення під кутом зору вивчення цивіліза-ційних засад розвитку суспільства і соціальних форм його буття, залучаючи державу і право як соціальні інститути.

Значення ідей Ч. Беккаріа, який захищав універсальні людські цінності свободи, честі і гідності людини, суспільний порядок, який забезпечується перш за все не карально-репресивними засобами держави