- •Модуль 1. Особливості охорони праці в соціальній сфері
- •Тема 1. Нормативно-правові акти, що регулюють роботу спеціалістів в соціальній сфері
- •Загальна характеристика охорони праці.
- •Загальна характеристика охорони праці.
- •Система охорони праці робітника включає права:
- •Нормативно-правові акти, що регулюють трудові відносини.
- •Особливості оп жінок та інвалідів.
- •Особливості охорони праці інвалідів
- •2.Законодавство України, дотичне до надання соціальних послуг.
- •Нормативна база соціальної роботи в Україні
- •3. Регламентація відносин соцроботи в Україні.
- •4.Соціальні стандарти.
- •Поняття та види часу відпочинку План
- •Поняття часу відпочинку та його різновиди.
- •Порядок надання відпусток
- •Тема 2. Специфіка роботи та професійні вимоги до соціального працівника
- •Посадові обов’язки та напрямки діяльності соціального працівника
- •Рівні здійснення професійної діяльності соціального працівника:
- •Сфери соціально-професійної діяльності
- •Поняття професійної придатності
- •Тема 3. Професійні захворювання та ризики, пов’язані з роботою в соціальній сфері
- •Ефективні способи подолання стресу соціальним працівником.
- •Завдання:
- •Тема 4. Особливості охорони праці соціального працівника при роботі зі специфічними категоріями клієнтів
- •Особливості налагодження взаємодії з людьми, що живуть з віл/снід План
- •1.Особливості поведінки соціального працівника, що взаємодіє з віл-інфікованими.
- •Нормативно-правове забезпечення діяльності віл-інфік. Людей.
- •Поняття дискримінації.
- •Життєдіяльність віл інфікованих в Україні регулюється зу «Про запобігання захворювання на снід і соціальний захист населення».
- •Дискримінація (панцира. Discriminatio - розрізнення) - обмеження прав частини населення по певній ознаці.
- •Вимоги до соціального працівника, які працюють із залежними людьми ( за Мерсером Деліндою)
- •Потенційні проблеми соціальних працівників, що працюють з дітьми із функціональними обмеженнями
- •Завдання для контрольної роботи
- •Поняття охорони праці та його характеристика.
- •Характеристика основних законів та нормативних актів, що регулюють роботу спеціалістів в соціальній сфері.
- •Література
Особливості охорони праці інвалідів
Особи зі зниженою працездатністю володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і обов'язків.
Згідно із Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 p. дискримінація інвалідів заборонена і переслідується законом (ст.1).
Інвалідами вважаються особи зі стійким розладом функцій організму внаслідок захворювання, травм та уроджених дефектів, що обмежують їх життєдіяльність, та які потребують соціальної допомоги і захисту.
Як міра втрати здоров'я інвалідність визначається шляхом експертного обстеження медико-соціальними експертними комісіями МОЗ. Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 квітня 1994 p. №221 (ЗП України. - 1994. - №8. - Ст. 190).
З метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах із звичайними умовами праці, в цехах і на дільницях, де застосовується праця інвалідів, а також займатися індивідуальною та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, переведення інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його (інваліда) перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенням здоров'я інвалідів.
Залучення інвалідів до надурочних робіт і робіт у нічний час без їх згоди не допускається.
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 p. №314 затверджено Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (ЗП України. — 1995. — №7. — Ст. 181), яким передбачено, що робоче місце інваліда — це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда.
Робоче місце інваліда може бути звичайним, якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути використано для його працевлаштування, і спеціалізованим, тобто обладнаним спеціальним технічним оснащенням, пристосуваннями і пристроями для праці інвалідів залежно від анатомічних дефектів чи нозологічних форм захворювання та з урахуванням рекомендації медико-соціальної експертної комісії, професійних навичок і знань інваліда. Може бути створено спеціальне робоче місце як на роботі, так і вдома.
Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної категорії, атестоване спеціальною комісією за участю представників МСЕК, громадських організацій інвалідів, органів державного нагляду охорони праці і введення в дію шляхом працевлаштування на нього інваліда.
Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов’язані створити для них умови з урахуванням рекомендацій медико-експертної комісії та індивідуальної програми реабілітації; виконувати додаткові заходи безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.
Інвалідність як ступінь втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження МОЗ.
Згідно ЗУ у випадках передбачених законодавством, роботодавець зобов’язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій.
Законодавство про охорону праці інвалідів передбачає гарантії.
Аналіз Закону України «Про охорону праці»
Розділ I. |
|
|
|
|
|
|
|
Розділ II. |
|
|
|
|
|
|
|
Розділ III. |
|
|
|
|
|
|
|
Розділ IV. |
|
|
|
|
|
|
|
Розділ V. |
|
|
|
|
|
|
|
Розділ VI. |
|
|
|
|
|
|
|
Розділ VII. |
|
|
|
|
|
|
|
Розділ VIII. |
|
|
|
|