- •Модуль 1. Особливості охорони праці в соціальній сфері
- •Тема 1. Нормативно-правові акти, що регулюють роботу спеціалістів в соціальній сфері
- •Загальна характеристика охорони праці.
- •Загальна характеристика охорони праці.
- •Система охорони праці робітника включає права:
- •Нормативно-правові акти, що регулюють трудові відносини.
- •Особливості оп жінок та інвалідів.
- •Особливості охорони праці інвалідів
- •2.Законодавство України, дотичне до надання соціальних послуг.
- •Нормативна база соціальної роботи в Україні
- •3. Регламентація відносин соцроботи в Україні.
- •4.Соціальні стандарти.
- •Поняття та види часу відпочинку План
- •Поняття часу відпочинку та його різновиди.
- •Порядок надання відпусток
- •Тема 2. Специфіка роботи та професійні вимоги до соціального працівника
- •Посадові обов’язки та напрямки діяльності соціального працівника
- •Рівні здійснення професійної діяльності соціального працівника:
- •Сфери соціально-професійної діяльності
- •Поняття професійної придатності
- •Тема 3. Професійні захворювання та ризики, пов’язані з роботою в соціальній сфері
- •Ефективні способи подолання стресу соціальним працівником.
- •Завдання:
- •Тема 4. Особливості охорони праці соціального працівника при роботі зі специфічними категоріями клієнтів
- •Особливості налагодження взаємодії з людьми, що живуть з віл/снід План
- •1.Особливості поведінки соціального працівника, що взаємодіє з віл-інфікованими.
- •Нормативно-правове забезпечення діяльності віл-інфік. Людей.
- •Поняття дискримінації.
- •Життєдіяльність віл інфікованих в Україні регулюється зу «Про запобігання захворювання на снід і соціальний захист населення».
- •Дискримінація (панцира. Discriminatio - розрізнення) - обмеження прав частини населення по певній ознаці.
- •Вимоги до соціального працівника, які працюють із залежними людьми ( за Мерсером Деліндою)
- •Потенційні проблеми соціальних працівників, що працюють з дітьми із функціональними обмеженнями
- •Завдання для контрольної роботи
- •Поняття охорони праці та його характеристика.
- •Характеристика основних законів та нормативних актів, що регулюють роботу спеціалістів в соціальній сфері.
- •Література
Поняття та види часу відпочинку План
Поняття часу відпочинку та його різновиди.
Відпустки та її види.
Порядок надання відпусток.
Особливості надання додаткової відпустки.
Поняття часу відпочинку та його різновиди.
Час відпочинку – це час, протягом якого працівник відповідно до законодавства звільняється від виконання своїх трудових зобов’язань.
Види відпочинку:
перерви протягом робочого дня зміни;
щоденний відпочинок;
вихідні дні, щотижневий відпочинок;
святкові дні;
відпустка.
Відпустки та її види.
Відпустка – це вільний від роботи час визначеної тривалості в календарних днях із збереженням на її період місця роботи, з/п, допомоги у випадках, передбачених законодавством.
Відносини, що пов’язані з відпусткою, регулюються КУ, ЗУ «Про відпустки» та іншими нормативно-правовими актами України.
Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, а також працюють за трудовим договором.
Право на відпустку мають працівники, які уклали безстрокові трудові договори, трудові договори на визначення страхування, на час виконання певної роботи, сезонні тимчасові працівники, які працюють на умовах сумісництва або умовах неповного робочого часу.
Право на відпустку на рівні з громадянами України мають іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні.
Не користуються правами на відпустку громадяни засуджені до виправних робіт без позбавлення волі.
За бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушенням трудової дисципліни), йому має бути надана невикористана відпустка з подальшим звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.
У разі звільнення працівника в зв’язку з закінченням трудового договору невикористана відпустка може надаватися за його бажанням.
Відпустки:
- оплачувані і неоплачувані;
- щорічні і додаткові.
Основна відпустка – це частина щорічної відпустки (якщо у працівника є право на додаткову відпустку).
Щорічна відпустка може надаватися за бажанням працівника у вигляді безперервного відрізку часу або частини.
Види відпусток:
додаткова відпустка – у зв’язку з навчанням (заочники, зі вступом в аспірантуру);
творча відпустка – науковці;
соціальна відпустка – пологи, догляд за дитиною до 6 років;
відпустки без збереження з/п.
Тривалість щорічної відпустки для окремої категорії працівників:
Особам віком до 18 років – 31 день.
Інвалідам 1 і 2 групи – 30 календарних днів.
Інвалідам 3 групи – 26 календарних днів.
Промислово-енергетичний персонал 24 дні із збільшенням за кожні 2 відпрацьованих роки на 2 дні, але не більше 28 календарних днів.
Працівникам, що зайняті на підземних гірничих роботах – 24 календарних дні із збільшенням на 4 дні при стажі роботи 2 роки і більше.
Працівники лісової промисловості і державних заповідників і лісового господарства – 28 днів.
Керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам – 56 днів.
