- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний технічний університет України
- •Проектування електричної частини електричних станцій та підстанцій
- •Передмова
- •Список скорочень
- •1. Стадії та зміст робіт при проектуванні електричних станцій та підстанцій
- •1.1. Основні стадії проектування
- •1.2. Зміст робіт пов'язаних з проектуванням електротехнічної частини електричної станції
- •1) Підготовка вихідної інформації.
- •2) Проектування головної схеми з'єднань електротехнічної підсистеми (частини).
- •3) Проектування електроустановки власних потреб
- •4) Розробка конструкцій розподільчих пристроїв рп
- •5) Проектування установки постійного струму.
- •1.3. Зміст робіт при проектуванні підстанцій
- •2. Споруди та інженерні комунікації електричної станції і їх розміщення
- •2.1. Вибір майданчика будівництва
- •2.2. Вибір місця розташування електричної станції
- •2.3. Дослідницькі роботи з вибору майданчика для будівництва електричної станції
- •2.4. Будівлі, споруди і комунікації
- •2.5. Загальні принципи компонування
- •3. Техніко-економічне обґрунтування прийнятих при проектуванні рішень
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Показники та критерії економічної ефективності капіталовкладень
- •3.2.1. Загальний підхід по визначенню показників економічної ефективності
- •3.2.2. Інтегральні показники
- •3.2.3. Елементарні показники
- •3.2.4. Вибір критерію і прийняття рішення для вибору варіантів схем електротехнічної частини електричної станції
- •3.3. Вихідні дані та нормативи
- •3.4. Грошові потоки
- •3.5. Невизначеність початкової інформації та ризик
- •3.6. Використання методу однокритеріальної оптимізації затрат
- •Прогнозовані ціни на паливо та тарифи на електричну і теплову енергію.
- •3.7. Визначення витрат на втрати енергії
- •3.8. Річні втрати електричної енергії в двохобмотковому трансформаторі
- •3.9. Річні втрати електричної енергії в трьохобмотковому трансформаторі
- •4. Проектування головної електричної схеми
- •4.1. Вибір схеми приєднання електричної станції до енергосистеми
- •4.2. Проектування структурної схеми
- •4.2.1. Загальні положення
- •4.2.2. Структурні схеми електростанцій районного типу
- •4.2.3. Структурна схема тец
- •4.2.4. Вибір трансформаторів структурної схеми (загальні положення)
- •4.2.5. Вибір трансформаторів для блочної схеми з’єднань
- •4.2.6. Вибір автотрансформаторів зв’язку
- •4.2.7. Вибір трансформаторів зв’язку генераторної та підвищеної напруги
- •4.2.8. Вибір трансформаторів на підстанціях
- •4.2.9. Визначення техніко-економічних показників структурної схеми електричної станції
- •4.3. Вибір доцільних способів обмеження струмів короткого замикання
- •4.3.1. Вибір струмообмежувальних засобів на електростанціях районного типу
- •4.3.2. Вибір струмообмежувальних пристроїв на генераторній напрузі тец
- •4.3.3. Вибір секційних реакторів
- •4.3.4. Вибір лінійних реакторів
- •4.3.5. Вибір струмообмежуючих засобів на підстанціях
- •4.4. Вибір електричної схеми розподільчих пристроїв
- •4.4.1. Класифікація схем
- •4.4.2. Вибір схем рп 6-10 кВ тец і підстанцій
- •4.4.3. Вибір електричних схеми розподільчих пристроїв підвищених напруг
- •4.4.4. Порядок розрахунку при виборі електричної схеми розподільчих пристроїв
- •Література
4.2.6. Вибір автотрансформаторів зв’язку
Розрахункову потужність АТР зв'язку, включених між РП вищої і середньої напруги (Рис. 4.3,б) визначають, аналізуючи перетоки потужності між цими РП в нормальному і аварійному режимах. Зокрема, необхідно аналізувати відключення одного з блоків, приєднаних до РП СН. При виборі числа АТР зв'язку враховують:
по-перше, необхідну надійність електропостачання споживачів мережі СН;
по-друге, допустимість ізольованої роботи блоків на РП СН.
Якщо порушення зв'язку між розподільчими пристроями ВН і СН спричиняє порушення постачання електроенергією споживачів, або виявиться, що мінімальне навантаження мережі СН нижче технічного мінімуму потужності блоків, що відокремилися, то в цьому випадку передбачають два АТР зв'язку.
4.2.7. Вибір трансформаторів зв’язку генераторної та підвищеної напруги
Розглянемо вибір трансформаторів, що зв'язують РП генераторної і підвищеної напруги ТЕЦ (Рис. 4.4,а). Для цього складають і аналізують передбачувані графіки навантажень трансформаторів зв'язку:
а) у нормальному режимі (зима і літо);
б) при відключенні одного з працюючих генераторів;
в) при необхідності мобілізації обертового резерву, коли генератори ТЕЦ збільшують потужність до номінального значення (за виключенням нічного часу).
Потужність, що передається через ТР зв'язку з урахуванням різних значень коефіцієнтів потужності генераторів, місцевого навантаження і навантаження ВП, дорівнює:
, (4.6)
де:
-
сумарні активні і реактивні потужності
генераторів, приєднаних до РП генераторної
напруги.
З точки зору надійності електропостачання місцевого споживача, на ТЕЦ, як правило, передбачають два ТР зв'язки із системою. Один трансформатор зв’язку можна встановити тільки в тому випадку, коли порушення зв’язку ТЕЦ з енергосистемою, що супроводжується переходом генераторів на роботу згідно графіку місцевого електричного навантаження, не викликає обмеження теплового споживання. Проте навіть при наявності умов, що дозволяють принципову можливість вибору одного трансформатора зв’язку, із міркування зменшення перетоків потужностей між секціями (що особливо важливо при наявності секційних реакторів) за звичаєм установлюють два трансформатори.
При виборі номінальної потужності ТР його навантажувальна здатність залежить від режиму, що визначається, як правило, розрахунковою (максимальною) потужністю. Якщо імовірність розрахункового режиму велика (планове чи аварійне відключення одного генератора на ТЕЦ, аварійна ситуація в системі), то при виборі номінальної потужності трансформатора можна враховувати тільки перевантаження без скорочення терміну служби (kп,сист). У тих випадках, коли розрахунковий режим зустрічається рідко (відмова одного з ТР зв'язку), то при виборі Sном використовують коефіцієнт припустимого аварійного перевантаження kп,ав.
4.2.8. Вибір трансформаторів на підстанціях
Число трансформаторів на підстанціях вибирають у залежності від потужності і відповідальності споживачів, а також наявності резервних джерел живлення в мережах середньої і нижчої напруг.
Установка одного трансформатора можлива в наступних випадках:
- коли від підстанції живляться невідповідальні споживачі електроенергії, а в випадку відмови трансформатора передбачено централізований трансформаторний резерв з забезпеченням можливості заміни ушкодженого трансформатора на протязі не більше 1 доби;
- коли резерв живлення споживачів першої та другої категорії в мережах СН та НН забезпечується другим джерелом живлення, а для споживачів першої категорії передбачено автоматичне введення резерву (АВР).
Так як в більшості випадків підстанція живить споживачів всіх трьох категорій і зв’язок з системою мається тільки на стороні ВН, то за умовами надійності необхідна установка двох трансформаторів. На дуже потужних вузлових підстанціях може статися економічно доцільним установка трьох або чотирьох трансформаторів (автотрансформаторів).
На однотрансформаторних підстанціях номінальну потужність ТР вибирають з урахуванням можливості систематичних перевантажень:
, (4.7)
де: Рmax – максимальне навантаження найбільш завантаженої обмотки ТР на 5–й рік, якщо рахувати з моменту введення в експлуатацію першого трансформатора.
При установці на ПС більше одного ТР (у загальному випадку NТ) розрахунковим є випадок відмови одного з них, коли трансформатори, що залишилися в роботі з урахуванням їхнього аварійного перевантаження повинні передати всю необхідну потужність:
. (4.8)
Розрахунковий коефіцієнт аварійного перевантаження трансформатора при проектуванні приймається kп.ав= 1,4. Таке перевантаження допустиме в продовж не більше 5 діб за умови, що коефіцієнт початкового навантаження не перебільшував 0,93, а тривалість максимуму навантаження не більше 6 годин на добу.
