Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПЕС посібн Ч 1.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
5 Мб
Скачать
☆

4.3.5. Вибір струмообмежуючих засобів на підстанціях

Розподільчі пристрої на вторинній стороні 6–10 кВ підстанцій прагнуть виконати комплектними (КРП) з малогабаритними вимикачами.

Таким чином, бажаний рівень обмеження струмів КЗ на підстанції визначається параметрами цих вимикачів, а також струмом термічної стійкості головних ділянок живильної кабельної мережі. Звичайно цей рівень не перевищує 15–20 кА. Умови обмеження струму КЗ у споживачів такі ж як і для споживачів ТЕЦ. Їм відповідають допустимі струми КЗ діапазону 10–15 кА, де верхня межа відноситься до підстанцій промислових підприємств, а нижня – до підстанцій міських мереж (визначається термічною стійкістю кабелів невеликого перетину розподільчих мереж).

Насамперед оцінюють струмообмежуючий ефект від роздільної роботи трансформаторів (Рис. 4.10,а) як міри, що не потребує додаткових затрат. Якщо роздільна робота трансформаторів не дає бажаного ефекту, то вдаються до додаткових засобів: використанню трансформаторів з розщепленими обмотками (Рис. 4.10,б), або установці в гілках трансформаторів реакторів (Рис. 4.10,в). На потужних підстанціях може виявитися необхідність об’єднання всіх трьох способів (Рис. 4.10,г): роздільної роботи трансформаторів, розщеплення їхніх обмоток і увімкнення в кожну гілку реакторів. Можливе також застосування лінійних реакторів (Рис. 4.10,д). У цьому випадку секційний вимикач нормально увімкнутий, тому що струмообмежуючий ефект від роздільної роботи потужних трансформаторів невеликий у порівнянні зі струмообмежуючим ефектом лінійних реакторів, а втрати енергії в трансформаторах з урахуванням можливої несиметрії навантаження по секціях зменшуються.

Рис. 4.10. Методи обмеження струмів КЗ на підстанціях: а - роздільна робота трансформаторів; б - використання трансформаторів з розщепленими обмотками; в - установка трансформаторних реакторів; г - застосування трансформаторів з розщепленими обмотками і реакторів; д - встановлення лінійних реакторів.

Якщо на підстанції встановлені синхронні компенсатори СК, то віддають перевагу схемам, що дають можливість їхнього симетричного приєднання (показані пунктиром на Рис. 4.10,в,д).

Техніко-економічне порівняння варіантів обмеження струмів КЗ звичайно проводити немає необхідності, так як розгляд ведеться в порядку зростання капіталовкладень. Тому, якщо даний варіант дав необхідний струмообмежуючий ефект, то наступний варіант, що вимагає свідомо більших витрат, можна не розглядати.

4.4. Вибір електричної схеми розподільчих пристроїв

4.4.1. Класифікація схем

Схеми електричних з'єднань розподільчих пристроїв дуже різноманітні, їх можна об'єднати в три характерні групи:

1-й тип - з комутацією приєднань через один вимикач, або радіального типу (з однієї чи двома системами збірних шин з одним вимикачем на кожне приєднання, які при необхідності можуть бути доповнені обхідною системою шин з обхідним вимикачем);

2-й тип - з комутацією приєднань через два вимикачі, або кільцевого типу (схеми з двома системами збірних шин з двома, 3/2, 4/3 вимикачами на кожне приєднання, багатокутники і т. і.);

3-й тип - спрощені зі скороченим числом вимикачів (менше одного на приєднання), чи зовсім без них (блочні схеми, схеми містків і т. і.).

Існують комбіновані різновиди схем, де в комутації приєднань бере участь різне число вимикачів. Так, наприклад, в схемі шини – трансформатор (Рис. 4.15,б) комутація ліній електропередач реалізується двома, а комутація трансформаторних приєднань – трьома вимикачами. В схемі генератор – трансформатор – лінія з вирівнюючим обхідним багатокутником (ВОБ) (Рис. 4.14,ж) лінії комутуються одним вимикачем, а трансформатори - трьома).

На вибір електричної схеми РП впливає безліч факторів із яких основні:

- номінальна напруга;

- призначення розподільчого пристрою;

- кількість приєднань, їх потужність, відповідальність, режим роботи;

- схема мережі, до якої приєднується розподільчий пристрій;

- черговість спорудження і перспектива подальшого розширення.

Остаточний вибір схеми роблять на підставі техніко-економічного порівняння намічених варіантів.