- •Передмова
- •Розділ 1. Загальні питання охорони праці.
- •1.1. Завдання охорони праці. Законодавство про охорону праці. Правові аспекти охорони праці.
- •1.2. Правила та норми по охороні праці
- •1.3. Організаційні аспекти охорони праці.
- •1.3.1. Управління охороною праці.
- •1.3.2. Державні органи по нагляду за охороною праці
- •1.3.3. Контроль за додержанням законів і правил охорони праці
- •1.3.4. Організація служби охорони праці на виробництві
- •1.3.5. Інструктаж і навчання персоналу
- •1.3.6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •Розділ 2. Нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання.
- •2.1.Поняття про виробничу травму.
- •2.2. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
- •2.3. Поняття про нещасний випадок та професійне захворювання.
- •2.4. Причини нещасних випадків.
- •2.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.
- •2.6. Методи аналізу нещасних випадків і професійних захворювань.
- •Розділ 3. Виробнича санітарія та гігієна праці.
- •3.1. Метеорологічні умови виробничого середовища.
- •3.1.1. Заходи по оптимізації параметрів мікроклімату та складу повітря робочої зони.
- •3.1.2. Визначення метеорологічних параметрів.
- •3.1.3. Засоби індивідуального захисту
- •3.2. Шкідливі речовини та попередження профзахворювань.
- •3.2.1. Класифікація шкідливих речовиня
- •3.3.2. Шляхи проникнення шкідливих речовин в організм людини.
- •3.2.3. Фактори, шо визначають дію шкідливих речовин на організм
- •3.2.4. Виробничий пил.
- •3.3 Захист від шуму та вібрацій.
- •3.3.1.Шум та його характеристики.
- •3.3.2. Шкідлива дія шуму та вібрації
- •3.3.3. Нормування шуму
- •3.3.4. Вібрації та їх характеристики
- •3.3.5. Нормування вібрацій.
- •3.3.6. Методи захисту від шуму та вібрації.
- •3.4. Основи радіаційної безпеки.
- •3.4.1.Іонізуючі випромінювання, Їх визначення та основні характеристики.
- •3.4.2. Біологічна дія іонізуючого випромінювання.
- •3.4.3. Дозиметричні величини та одиниці їх вимірювання.
- •3.4.4. Границі опромінення.
- •3.4.5. Організація роботи з радіоактивними речовинами та джерелами випромінювання.
- •3.4.6. Заходи по захисту від іонізуючого випромінювання.
- •3.4.7. Засоби індивідуального захисту.
- •3.5. Освітлення виробничих приміщень.
- •3.5.2.Основні світлотехнічні величини.
- •3.5.3. Нормування та розрахунок штучного освітлення
- •Розділ 4. Загальні питання техніки безпеки. Основи електробезпеки.
- •4.1. Дія електричного струму на організм людини та основні види уражень.
- •4.2.Фактори, які визначають небезпеку поразки електричним струмом.
- •4.2.1.Електричний опір тіла людини.
- •4.2.2. Величина струму і напруги.
- •4.2.3. Тривалість дії електричного струму.
- •4.2.4. Шлях струму через тіло людини.
- •4.2.5. Характер і частота електричного струму.
- •4.2.6. Умови зовнішнього середовища
- •4.3. Критерії безпечності електричного струму.
- •4.4. Аналіз умов ураження електричним струмом: умови та основні причини ураження електричним струмом.
- •4.5. Основні причини ураження електричним струмом.
- •4.6. Безпека при експлуатації електроустановок. Технічні заходи та засоби захисту.
1.3.2. Державні органи по нагляду за охороною праці
Постановою Кабміну від 27 січня 1993 р. створено Державний комітет по нагляду за ОП - Держнаглядохоронпраці.
На новий департамент покладено функції по здійсненню комплексного управління охороною праці в державі, в тому числі вести державний нагляд за ОП в усьому народному господарстві. Для вивчення організаційної функції в центральному апараті створено Управління охорони праці, а в регіонах - територіальні управління - Держнагляд охорони праці.
Законом передбачено вирішення проблем економічної зацікавленості підприємств у створенні безпечних і нешкідливих умов праці. З цієї причини щорічно витрати на одного працюючого для виконання заходів по ОП складали в середньому 50 грн., а на виплату пільг і компенсацій - 440грн.
Закон вирішує цю проблему таким чином, що підприємствам стає економічно невигідно мати небезпечні та шкідливі умови виробництва. На сьогоднішній день значна частина виробленої техніки не тільки далека від світових стандартів, але й не відповідає елементарним вимогам безпеки. Відбувається це тому, що ті, хто розробляє та виготовляє недосконалу техніку, не несуть матеріальної відповідальності за травмування та загибель людей при її експлуатації.
З введенням в дію Закону становище повинно докорінно змінитися.
По-перше, в обов'язки Держнаглядохоронпраці входить експертиза проектів промислових будівель на відповідність їх вимогам охорони праці.
По-друге, введена сертифікація якості машинобудівної продукції і технологічних процесів;
По-третє, всі матеріальні збитки, пов'язані з експлуатацією засобів виробництва, які не відповідають нормам охорони праці, будуть нести прямі винуватці аварій або нещасних випадків, тобто проектно-конструкторські організації і заводи-виготовлювачі.
Підвищена роль і престиж служб охорони праці. Тепер такі служби захищені законом. Вони підпорядковані безпосередньо керівнику підприємства, установи та прирівнені за посадовим статусом й оплатою праці до основних виробничо-технічних служб.
Спеціалісти з ОП мають право видавати приписи керівникам структурних підрозділів підприємств, установ обов'язкові для виконання про усунення недоліків, зупиняти роботу виробництв, дільниць, лабораторій і майстерень при наявності грубих порушень правил безпеки.
Держнаглядохоронпраці створив державний реєстр діючих правил, норм і стандартів з ОП. Для наукового обгрунтування всіх питань з ОП при Держнаглядохоронпраці створено Науково-дослідний інститут ОП.
1.3.3. Контроль за додержанням законів і правил охорони праці
За станом ОП і додержанням правил та норм безпеки на виробництві встановлений суворий державний, відомчий і громадський контроль та нагляд.
Вищий державний нагляд за виконанням законів про працю і охорону праці міністерствами, підприємствами та їх керівниками, а також громадянами на території України здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.
Спеціально уповноваженими державними органами, які здійснюють державний нагляд, є Держміськтехнагляд, Держсаннагляд, Держпожежнагляд.
Державний департамент по нагляду за охорону праці, беспечним виконанням робіт в промисловості та гірничо-добувній промисловості виконує задачі гірничого нагляду, котлонагляду, газового нагляду. Він здійснює нагляд на промислових підприємствах за виконанням правил виготовлення і експлуатації парових та водонагрівних котлів, судин, що працюють під тиском, трубопроводів для пари та гарячої води, підйомних споруд, об'єктів, пов'язаних із добуванням, транспортуванням, зберіганням та використанням газу, веденням вибухових робіт в промисловості.
Енергонагляд здійснює контроль за додержанням правил технічної експлуатації і безпеки обслуговування електроустановок, електростанцій, електромереж.
Держсаннагляд здійснює контроль за додержанням підприємствами, установами і організаціями гігієнічних норм, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил. Його здійснюють органи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я. Ця служба може забороняти експлуатацію виробничих об'єктів, призупиняти будівництво і введення в експлуатацію різних об'єктів у випадку їхнього незадовільного санітарного стану або небезпеки шкідливого впливу на здоров'я людей, накладати штрафи, передавати матеріали в прокуратуру для притягнення винних до кримінальної відповідальності.
Додержання правил пожежної профілактики контролює Управління пожежної охорони Міністерства внутрішіх справ через своїх інспекторів. Суспільний контроль в здійсненні державного нагляду та громадського контролю в області ОП здійснюють профспілки.
Важливу роль в здійсненні суспільного громадського контролю в області ОП відіграють профспілки. Технічна інспекція виконує нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю і правил по ОП, за відповідністю технологічних процесів, виробничих приміщень, устаткування, транспортних засобів вимогам стандартів безпеки праці, а також правил безпеки і виробничої санітаріії.
Державна правова інспекція праці перевіряє додержання законодавства про працю при прийомі на роботу, переводах та звільненнях, додержанням режиму робочого часу, трудової дисципліни, оплати праці, тощо.
Громадський контроль стану ОП виконується профспілками через комітети профспілок, які здійснюють його через свої комісії (ОП, заробітної плати, соціального страхування, та інші), а також через громадських інспекторів по ОП. Комісія ОП перевіряє додержання трудового законодавства, правил і норм з техніки безпеки і виробничої санітарії, бере участь у проведенні заходів по попередженню нещасних випадків на виробництві. Комісія або громадський інспектор даного підприємства мають право в будь-який час обстежити робочі місця, вимагати від адміністрації необхідних пояснень, документів та відомостей стосовно ОП, ставити питання про притягнення до відповідальності посадових осіб за порушення законів про працю.
