- •Передмова
- •Розділ 1. Загальні питання охорони праці.
- •1.1. Завдання охорони праці. Законодавство про охорону праці. Правові аспекти охорони праці.
- •1.2. Правила та норми по охороні праці
- •1.3. Організаційні аспекти охорони праці.
- •1.3.1. Управління охороною праці.
- •1.3.2. Державні органи по нагляду за охороною праці
- •1.3.3. Контроль за додержанням законів і правил охорони праці
- •1.3.4. Організація служби охорони праці на виробництві
- •1.3.5. Інструктаж і навчання персоналу
- •1.3.6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •Розділ 2. Нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання.
- •2.1.Поняття про виробничу травму.
- •2.2. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
- •2.3. Поняття про нещасний випадок та професійне захворювання.
- •2.4. Причини нещасних випадків.
- •2.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.
- •2.6. Методи аналізу нещасних випадків і професійних захворювань.
- •Розділ 3. Виробнича санітарія та гігієна праці.
- •3.1. Метеорологічні умови виробничого середовища.
- •3.1.1. Заходи по оптимізації параметрів мікроклімату та складу повітря робочої зони.
- •3.1.2. Визначення метеорологічних параметрів.
- •3.1.3. Засоби індивідуального захисту
- •3.2. Шкідливі речовини та попередження профзахворювань.
- •3.2.1. Класифікація шкідливих речовиня
- •3.3.2. Шляхи проникнення шкідливих речовин в організм людини.
- •3.2.3. Фактори, шо визначають дію шкідливих речовин на організм
- •3.2.4. Виробничий пил.
- •3.3 Захист від шуму та вібрацій.
- •3.3.1.Шум та його характеристики.
- •3.3.2. Шкідлива дія шуму та вібрації
- •3.3.3. Нормування шуму
- •3.3.4. Вібрації та їх характеристики
- •3.3.5. Нормування вібрацій.
- •3.3.6. Методи захисту від шуму та вібрації.
- •3.4. Основи радіаційної безпеки.
- •3.4.1.Іонізуючі випромінювання, Їх визначення та основні характеристики.
- •3.4.2. Біологічна дія іонізуючого випромінювання.
- •3.4.3. Дозиметричні величини та одиниці їх вимірювання.
- •3.4.4. Границі опромінення.
- •3.4.5. Організація роботи з радіоактивними речовинами та джерелами випромінювання.
- •3.4.6. Заходи по захисту від іонізуючого випромінювання.
- •3.4.7. Засоби індивідуального захисту.
- •3.5. Освітлення виробничих приміщень.
- •3.5.2.Основні світлотехнічні величини.
- •3.5.3. Нормування та розрахунок штучного освітлення
- •Розділ 4. Загальні питання техніки безпеки. Основи електробезпеки.
- •4.1. Дія електричного струму на організм людини та основні види уражень.
- •4.2.Фактори, які визначають небезпеку поразки електричним струмом.
- •4.2.1.Електричний опір тіла людини.
- •4.2.2. Величина струму і напруги.
- •4.2.3. Тривалість дії електричного струму.
- •4.2.4. Шлях струму через тіло людини.
- •4.2.5. Характер і частота електричного струму.
- •4.2.6. Умови зовнішнього середовища
- •4.3. Критерії безпечності електричного струму.
- •4.4. Аналіз умов ураження електричним струмом: умови та основні причини ураження електричним струмом.
- •4.5. Основні причини ураження електричним струмом.
- •4.6. Безпека при експлуатації електроустановок. Технічні заходи та засоби захисту.
2.4. Причини нещасних випадків.
Для розробки заходів попередження нещасних випадків необхідно виявити причини, що їх викликають. Загальноприйнятої класифікації причин нещасних випадків не існує. Однак, аналіз причин нещасних випадків дозволяє поділити їх умовно на:
• технічні;
• організаційні;
• санітарно-гігієнічні;
• психофізіологічні;
• економічні;
• соціально-психологічні.
Технічні причини - це конструктивні недоліки машин, механізмів та іншого виробничого обладнання; невідповідність вимогам безпеки конструкцій і технологічних режимів; невірний вибір обладнання, режимів обробки, зборки та транспортування; недодержання термінів планово-попереджувальиих ремонтів; недосконалість засобів індивідуального захисту; відсутність або несправність огороджувальних пристроїв, блокіровок тощо.
До організаційних причин відносяться недоліки в навчанні та інструктажах, порушення режиму праці і відпочинку, незадовільна організація робочих місць, несправність захисних засобів, відсутність засобів індивідуального захисту тощо.
До санітарно-гігієнічних причин відносять незадовільний стан виробничого середовища (метеоумови, освітлення, шум, вібрація та інше).
До психофізіологічних причин відносять грубі помилки в роботі, пов'язані з втомленністю; недостатня увага при роботі; монотонні умови праці; порушення правил безпечного виконання робіт, трудової та виробничої дисципліни; компоновка робочого місця без врахування анатомічних особливостей людини.
До економічних причин відносять неритмічність роботи; прагнення до виконання надурочних робіт; недоліки в побутових умовах, у забезпеченні дитячими закладами; порушення термінів отримання заробітної плати тощо.
До соціально-психологічних причин відносять нездоровий психологічний клімат в колективі.
2.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.
Адміністрація підприємства повинна проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, яке розробляється Держдепартаментом України по нагляду за ОП за участю профспілок і затверджується Кабінетом Міністрів України.
Розслідування проводиться за участю представника профспілкової організації, членом якої є потерпілий, а у випадках, передбачених законодавством, також за участю представників органів державного нагляду, управління ОП та профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку або професійного захворювання складається акт за встановленою формою, один із примірників якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій зацікавленій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
У разі відмови адміністрації підприємства скласти акт про нещасний випадок або професійне захворювання, чи незгоди потерпілого або іншої зацікавленої особи із змістом акту, питання вирішується у порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів. Органи по розгляду трудових спорів при необхідності одержують відповідний висновок представника органу державного нагляду, або органу державного управління ОП, або профспілкового органу.
Відповідальність за своєчасне розслідування та облік нещасних випадків, а також за виконання заходів по їх попередженню несе керівник підприємства та начальники підрозділів.