- •1. Організація самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах при вивченні дисципліни «Біологія»
- •Перелік тем та питань, винесених на самостійне вивчення
- •Завдання
- •Питання для закріплення нового матеріалу
- •Література
- •Видатні вчені - біологи України
- •Значення біології в житті людини й суспільства
- •Література
- •Біологічно активні речовини: алкалоїди, токсини, антибіотики.
- •Біологічно активні речовини: алкалоїди, токсини, антибіотики. Завдання
- •Питання для закріплення нового матеріалу
- •Методи цитологічних досліджень.
- •Методи цитологічних досліджень
- •1. Значення фотосинтезу Завдання
- •Питання для закріплення нового матеріалу
- •Література
- •Значення фотосинтезу
- •Механізми відтворення і загибелі клітин.
- •Механізми відтворення і загибелі клітин
- •Цитотехнології – можливості і перспективи використання
- •Цитотехнології – можливості і перспективи використання
- •Гістотехнологія – можливості та перспективи використання
- •Завдання
- •Питання для закріплення нового матеріалу
- •Література
- •Небезпечні вірусні хвороби людини. Профілактика віл-інфекції /сніДу , гепатитів та інших вірусних хвороб
- •Гострі респіраторні захворювання
- •Епідемічний паротит
- •Краснуха
- •Гепатит
- •Профілактика бактеріальних хвороб людини.
- •Профілактика бактеріальних хвороб людини
- •Методи генетичних досліджень.
- •Література
- •Методи генетичних досліджень
- •1. Досягнення в селекції рослин і тварин в Україні.
- •Досягнення в селекції рослин і тварин в Україні
- •Завдання
- •Питання для закріплення нового матеріалу
- •Література
- •Діагностування вад розвитку людини та їх корекція
- •Класифікація вад розвитку
- •Причини виникнення вад розвитку
- •Екзогенні чинники вад розвитку людини
- •Ембріотехнології. Завдання
- •Питання для закріплення нового матеріалу
- •Література
- •Ембріотехнології
- •Пристосування організмів до чинників середовища. Завдання
- •Питання для закріплення нового матеріалу
- •Література
- •Пристосування організмів до чинників середовища
- •Вплив діяльності людини на стан біосфери. Завдання
- •Питання для закріплення нового матеріалу
- •Література
- •Вплив діяльності людини на стан біосфери
- •Поява основних груп організмів на Землі та формування екосистем.
- •Поява основних груп організмів на Землі та формування екосистем
- •Література
Завдання
Опрацювати даний теоретичний матеріал.
Законспектувати основні аспекти:
. Вірусні хвороби людини та їх прояви і шкоду.
Дати характеристику способам передавання вірусної інфекції.
В чому небезпека ВІЛ/СНІДу.
Як передається ВІЛ/СНІД.
Охарактеризуйте основні етапи розвитку хвороби.
Як запобігти зараженню ВІЛ.
Питання для закріплення нового матеріалу
Що таке грип і як він проявляється?
В чому небезпека зараження вірусом сказу?
Що таке герпес і коли він виникає?
Чому корова краснуха небезпечна для жінок?
Як проявляється кір?
Що таке профілактика інфекційних хвороб?
Як розуміти «специфічна профілактика»?
Яке значення в системні протиепідемічних заходів має карантин?
Хто в групі ризику зараження СНІДом?
Як не передається СНІД?
Які способи визначення інфекції є?
Що слід робити, щоб не допустити нових випадків інфікування?
Література
Тагліна О. В. Біологія 10 клас (рівень стандарту, академічний рівень), Підруч. для загальноосвіт. навч. закл., - Х.: Веста, Вид-во «Ранок», 2010
Балан П.Г. Біологія, 10 кл., Підруч. для загальноосвіт. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень), П.Г. Балан, Ю.Г. Верес, В.П. Поліщук – К.: Генеза, 2010.
Межерін С.В., Межеріна Я.О., Біологія, 10 кл., Підруч. для загальноосвіт. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень) – К.: Освіта, 2010.
Небезпечні вірусні хвороби людини. Профілактика віл-інфекції /сніДу , гепатитів та інших вірусних хвороб
Віруси можуть спричинити захворювання людини різного ступеня тяжкості. Вірусні захворювання поділяють на такі, що на них хворіє тільки людина, і такі, що передаються від тварин людині.
Існує кілька основних шляхів передавання вірусної інфекції.
Харчовий шлях, при якому вірус потрапляє в організм людини із забрудненими продуктами харчування і водою (вірусний гепатит А, Е та ін.)
Парентеральний шлях (через кров), при якому вірус потрапляє безпосередньо у кров або внутрішнє середовище людини. Це відбувається переважно внаслідок застосування заражених хірургічних інструментів або шприців, при незахищеному статевому контакті, а також трансплацентарно від матері до дитини. Таким шляхом передаються віруси, що швидко руйнуються у навколишньому середовищі, наприклад вірус гепатиту В, ВІЛ, вірус сказу.
Дихальний шлях, для якого характерний повітряно-краплинний механізм передавання, при якому вірус потрапляє в організм людини разом із вдихуваним повітрям, що містить частинки мокротиння і слизу, викинутих хворою людиною чи твариною. Це найбільш небезпечний шлях, оскільки з повітрям вірус може переноситися на значні відстані і спричиняти епідемії. Так передаються, наприклад, віруси грипу, вітряної віспи.
Контактний шлях, коли хворий витирає ніс чи сякається, інфікований слиз потрапляє йому на руки. Потім під час прямого контакту (потисканні рук) або через інші предмети (наприклад дверні ручки, посуд, спільні рушники, іграшки, телефон) вірус потрапляє на шкіру іншої людини.
Більшість вірусів мають певну спорідненість з тим чи іншим органом. Наприклад, віруси гепатиту розмножуються переважно у клітинах печінки. За типом органів-мішеней, які уражаються під час тієї чи іншої хвороби, розрізняються такі види вірусних захворювань: кишкові, респіраторні (дихальні), такі, що уражають центральну і периферичну нервову систему, внутрішні органи, шкіру і слизові оболонки, судини, імунну систему та ін.
Первинне розмноження вірусу на місці його проникнення в організм змінюється стадією проникнення вірусу в кров, з током якої він розноситься в різні органи, де спричиняє вторинні ушкодження. Для таких інфекцій характерний тривалий інкубаційний період, а імунітет, що залишається після перенесеного захворювання, як правило, тривалий час захищає організм від повторного зараження цим самим вірусом.
Інфекційні вірусні захворювання виникають за наявності трьох основних чинників: джерел інфекції, сприятливих умов для поширення збудників і сприйнятливої до захворювань людини. Якщо із цього ланцюга вилучити хоча б одну ланку, епідемічний процес припиняється.
Найбільш надійним способом боротьби з вірусними захворюваннями є їх профілактика. Принципи профілактики вірусних захворювань ґрунтуються на знаннях про будову й особливості життєвих циклів вірусів.
Профілактика інфекційних хвороб — це система комплексних заходів, які включають: запобігання появі інфекційних захворювань, обмеження поширення інфекційних захворювань, ліквідацію конкретних інфекційних хвороб шляхом створення в людини імунітету до них. У процесі профілактики вірусних інфекційних захворювань проводяться спеціальні заходи, діагностичні дослідження, застосовуються різноманітні лікувально-профілактичні засоби.
Важливе значення має своєчасне виявлення інфекційних хворих, їх рання ізоляція і госпіталізація. Для розриву шляхів передавання інфекції необхідно контролювати дотримання правил особистої та громадської гігієни.
До специфічної профілактики вірусних захворювань належать:
- діагностика — проведення вірусологічних та інших досліджень для виявлення та ідентифікації збудників хвороб;
- застосування спеціальних лікувально-профілактичних засобів, що попереджають зараження людини і підвищують природну стійкість до вірусів;
- імунопрофілактика — попередження певних інфекційних хвороб шляхом проведення імунізації для створення штучного імунітету.
Сучасні методи вакцинації та імунізації поділяються на три основні групи. По-перше, це використання ослабленого штаму вірусу, котрий стимулює в організмі продукування антитіл, що ефективно діють проти більш патогенного штаму. По-друге, введення вбитого вірусу, котрий теж індукує утворення антитіл. Третій варіант — «пасивна» імунізація, тобто введення уже готових «чужих» антитіл.
Система протиепідемічних заходів, спрямованих на ізоляцію осередку зараження і ліквідацію інфекційних захворювань у ньому, називається карантином. Наприклад, при гепатиті А тривалість карантину — 35 днів.
