Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Самостійне вивчення Біологія .doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
699 Кб
Скачать
☆

Епідемічний паротит

Ця хвороба частіше зустрічається в дітей старше 5 років. Основним її симптомом є запалення привушних слинних залоз; іноді в процес утягуються підщелепні і під'язична слинні залози.

Збудником паротиту є фільтрівний вірус. Зараження відбувається при прямому контакті з хворим, що поширює інфекцію в увесь час набрякання залоз, а також через предмети. Великих епідемій, як правило, не буває.

Клінічна картина. Хвороба починається після тривалого (21 день) інкубаційного періоду з різкого підвищення температури і болю, що відчувається при відкриванні рота, жуванні, ковтанні. Привушні залози збільшені, причому припухлість одночасно з'являється з двох сторін або послідовно одна за іншою. Пухлина добре видна, розміщується перед вухом, заповнюючи ямку між нижнім кутом щелепи і сосцевидним відростком. При ураженні підщелепних і під'язичних слинних залоз вона поширюється вздовж нижнього краю щелепи і часто приймається за лімфаденіт. Шкіра над пухлиною не змінена, консистенція м'яка, болючість при пальпації зазвичай нерізка. Загальна інтоксикація при паротиті іноді виражена значно, але яких-небудь змін у внутрішніх органах знайти не вдається. Через 7-10 днів температура стає нормальною, самопочуття хворих поліпшується і пухлина зникає.

Ускладнення. З ускладнень найбільш часто зустрічаються орхіт (запалення яєчок), панкреатит і серозний лімфоцитарний менінгіт.

Діагноз паротиту буває важким головним чином при збільшенні шийних і підщелепних лімфатичних вузлів. У цих випадках треба звертати увагу на локалізацію пухлини (при паротиті — перед вухом), болючість при відкриванні рота і жуванні (при лімфаденіті, як правило, цього не буває) і, звичайно, враховувати контакт із захворілими.

Лікування паротиту полягає лише в дотриманні режиму, застосуванні тепла на область слинних залоз (найкраще суха пов'язка, синє світло протягом 10-15 хвилин), їжа повинна бути рідкою. Необхідно ретельно полоскати порожнину рота і зіву після кожного прийому їжі. Ніяких медикаментозних засобів застосовувати не потрібно.

Профілактика. Дітям у віці 15-18 місяців роблять щеплення. Іншими профілактичними заходами є ізоляція хворого і карантин на 3 тижні для дітей, що контактували з ним. У дитячих установах необхідний посилений контроль за чистотою посуду, предметів догляду, іграшок.

Краснуха

Ця хвороба спостерігається в дітей у двох формах: коровій і скарлатинозній. Остання форма іноді вважається легкою формою скарлатини. Фільтрівний вірус, що викликає краснуху, поширюється повітряно-крапельним шляхом при прямому контакті з вірусоносієм.

Корова краснуха має деяку подібність окремих симптомів з кором. Хворіють нею діти переважно у віці 3-9 років. Інкубаційний період тривалий (10-22 дні). Хвороба починається з підвищення температури, що рідко досягає високих цифр, дрібноплямистого висипання (червоного кольору), головним чином на спині і розгинальних поверхнях рук і ніг. Висипання швидко покривають усю поверхню шкіри. Характерною ознакою краснухи вважається значне збільшення лімфатичних вузлів на шиї позаду. Запальні явища виражені слабко або відсутні зовсім. Загальний стан хворих мало порушується. Через 2-8 дні захворювання закінчується повним видужанням. Ускладнень не спостерігається.

Краснуха, перенесена жінкою під час вагітності, може негативно вплинути на внутрішньоутробний розвиток плоду і на стан немовляти.

Кір

Серед дітей у віці до 5 років — це одна з найпоширеніших інфекцій. В іншому віці частота захворювань знижується, але на кір можуть занедужати навіть дорослі.

Збудником кору є фільтрівний вірус. Джерелом зараження, як правило, стає хвора людина, що при наявності ускладнень заразна 10 днів. Інфекція передається повітряно-крапельним шляхом. Передача через третіх осіб або предмети при кору практичного значення не має.

Клінічна картина. У перебігу кору розрізняються чотири періоди: інкубаційний, продромальний період висипання і зворотного розвитку.

Інкубаційний період продовжується від 7 до 14 днів, однак якщо дитині до інфікування з профілактичною метою вводили противокорову сироватку, він може збільшитися до 21 дня і навіть більше.

Продромальний період, або період появи неспецифічних ознак захворювання, продовжується 3-4 дні і характеризується підвищенням температури, погіршенням загального стану хворого, запаленням верхніх дихальних шляхів.

Обличчя дитини стає трохи одутлим, спостерігаються світлобоязнь, сльозотеча. На слизовій оболонці м'якого піднебіння можна помітити дрібні червоні цятки, що за 1-2 дні до висипання збільшуються, темнішають і стають більш вираженими.

Специфічними ознаками кору, що не зустрічаються при інших захворюваннях, є так звані плями Філатова-Коплика — висівковидні, білого кольору, дуже дрібні утворення, оточені червоною облямівкою. У продромальному періоді вини дозволяють поставити безпомилковий діагноз.

Висипання при кору починається звичайно на 3-4-й день захворювання. Досить характерні послідовність і форма висипань. Насамперед корове висипання з'являється за вухами і на обличчі. На другий день воно поширюється на тулуб і руки, на 3-4-й день — на нижні кінцівки. Таким чином, весь період висипання продовжується 3-4 дні.

Період висипання — найважчий у перебігу кору. Температура, як правило, висока (39-40°С), постійна, явища інтоксикації організму різко виражені, у деяких дітей спостерігаються марення, галюцинації, судороги.

Слідом за закінченням висипання настає період зворотного розвитку. Температура падає, часто критично, самопочуття дитини поліпшується, сип набуває коричневого відтінку і залишає пігментовані ділянки, що поступово бліднуть. Відбувається дрібне, висівковидне лущення шкіри. На 10-12-й день хвороби дитина почуває себе цілком задовільно.

Неускладнений перебіг кору завжди закінчується видужанням хворого. Діти, що перенесли кір здобувають стійкий, здебільшого довічний імунітет.

Лікування. Основною метою лікування хворого кором є запобігання ускладнень. З огляду на несприятливий вплив кору на реактивність організму та його опірність необхідно в першу чергу забезпечити хворому належні умови й оптимальний догляд. Кімната, де знаходиться хворий, повинна бути світлою і постійно добре провітрюватися, харчування — відповідним вікові і повноцінним. Дуже корисно вводити вітаміни, особливо аскорбінову кислоту (вітамін С). Необхідне застосування теплих ванн, по можливості щоденних, особливо в гострий період хвороби. Потрібно наполегливо боротися з острахом застуди як зі шкідливим, але, на жаль, стійким забобоном.

Тільки в рідкісних випадках доводиться застосовувати медикаментозну терапію для зниження дуже високої температури. Запобігти розвитку ускладнень кору застосуванням антибіотиків не можна, і призначення їх хворому з профілактичною метою недоцільне.

Дитина, що перенесла кір, повинна знаходитися під лікарським наглядом до повної ліквідації ознак захворювання.