- •Можливі події
- •14. Палеонтологічні докази еволюції.
- •16. Порівняльно-анатомічні та порівняльно-фізіологічні докази еволюції.
- •18. Вихід на сушу рослин і тварин.
- •19. Еволюційний процес у пізньому палеозої (девон, карбон, перм).
- •20. Еволюція організмів у кайнозойській ері (палеоген, неоген, антропоген (четвертинний період)).
- •22. Концепція появи життя на землі.
- •23. Особливості еволюції організмів у ранньому палеозої (кембрій, ордовик, силур).
- •24. Перші багатоклітинні еукаріоти. Особливості будови та екології вендобіонтів.
- •25. Поява еукаріотичних організмів. Концепція ендосимбіозу.
- •26. Поява перших прокаріотичних екосистем.
- •27. Сучасний стан концепції абіогенезу.
- •28. Сучасні уявлення про походження хордових тварин.
- •29. Як впливав на розвиток життя на землі рівень о2 у атмосфері? з чим були пов’язані зміни рівню атмосферного кисню?
- •30. Як вплинула на стан ландшафтів суходолу поява вищих рослин?
- •31. З якими процесами було пов’язане інтенсивне вугленакопичення у кам’яновугільному періоді та пермському періоді?
- •32. Яка глобальна біосферна перебудова відбулася у середині крейдяного періоду? які групи організмів вона захопила?
- •33. Коли утворилися степові ландшафти? якими процесами це було викликано?
- •34. Коли утворилися сучасні дощові тропічні ліси? яким процесами це було викликано?
- •35. Коли і де існувала гіпаріонова фауна? що є сучасним реліктом цього угруповання?
- •36. Коли і де існувала мамонтова фауна? Наведіть приклади тварин, що входили до цього угруповання.
- •37. Чим був зумовлений успіх зауроморфних рептилій на початку тріасового періоду?
- •38. Коли на землі існували „моря-калюжі”? Чим було зумовлено існування подібного вимерлого нині ландшафту?
- •39. Чому саме у відкладеннях кам’яновугільного періоду найчастіше за весь палеозой зустрічаються сліди лісових пожеж?
- •40. Коли відбулося вимирання, під час якого зникло близько 90% видів морських організмів? які події в цей час відбувалися на суходолі?
- •41. Коли усі континентальні масиви на землі збиралися у суперконтиненти? Які їх назви?
- •42. Види мутацій. Їх значення для еволюційного прогресу.
- •43. Закон харді-вайнберга. Умови його застосування.
- •44. Значення мутаційної та комбінативної мінливості для еволюції організмів.
- •45. Класифікація видів мінливості.
- •46. Плейотропна дія генів. Види взаємодії між генами.
- •47. Співвідношення між генотипом і фенотипом. Норма реакції.
- •48. Що таке „ефект засновника” та „ефект пляшкового горлечка”? яка їх еволюційна роль?
- •49. Що таке дрейф генів (ефект с.Райта)? яка його еволюційна роль?
- •50. Що таке пенентрантність та експресивність?
- •51. Що таке хвилі життя? яка їх еволюційна роль?
- •52. Сезонна мінливість. Наведіть приклади.
- •53. Чим зумовлені мутації та їх частота?
- •Переміщення мобільних елементів
- •Хімічні мутагени
- •54. Що таке зчеплене успадкування? наведіть приклади.
- •55. Що таке алельні та неалельні співвідношення генів? наведіть приклади.
- •56. Наведіть зміни фенотипового виразу мутацій залежно від умов середовища.
- •57. Що таке гени-модифікатори?
- •58. Що таке онтогенетична мінливість? Наведіть приклади.
- •59. Генетична характеристика популяції
- •60. Екологічна характеристика популяції
- •61. Що таке мінімальна чисельність популяції? чим вона визначається?
- •62. Що таке ареал популяції, чим він визначається?
- •63. Чим зумовлена генетична гетерогенність популяції?
- •64. Що таке генофонд? чим зумовлене різноманіття генів у генофонді?
- •65. До чого (за сучасними уявленнями) призводить геометрична прогресія розмноження організмів?
- •66. Еволюційне значення внутрішньовидової боротьби за існування.
- •67. Еволюційне значення міжвидової боротьби за існування.
- •68. Що таке боротьба за існування?
- •69. Конкуренція, її види, еволюційне значення.
- •70. Конституційна боротьба за існування, її еволюційне значення.
- •71. Пряма та опосередкована боротьба за існування. Наведіть приклади.
- •72. Уявлення про причини боротьби за існування ч.Дарвіна та сучасні.
- •73. Чим відрізняються біль пристосовані та менш пристосовані особини?
- •74. Що таке конгруенції? наведіть приклади.
- •75. Які особини гинуть частіше? молоді чи дорослі? чим це зумовлено?
- •76. Чим зумовлені відмінності в кількості нащадків (ікринок тощо) у різних видів? Наведіть приклади.
- •77. Що таке активна та пасивна конкуренція? Наведіть приклади.
- •78. До яких наслідків призводить індивідуальна активна конкуренція? Наведіть приклади.
- •79. До яких наслідків призводить індивідуальна пасивна конкуренція? Наведіть приклади.
- •80. До яких наслідків призводить умовна конкуренція? Наведіть приклади.
- •81. До яких наслідків призводить міжсімейна конкуренція? Наведіть приклади.
- •82. До яких наслідків призводить міжгрупова (міжпопуляційна) конкуренція? Наведіть приклади.
- •83. Наведіть приклади прямої внутрішньовидової боротьби за існування
- •84. Порівняйте еволюційні наслідки внутрішньовидової та міжвидової боротьби за існування.
- •85. Чому боротьбу за існування називають спрямовуючим фактором еволюції?
- •86. Вікова елімінація, пристосування, що захищають різні стадії розвитку організмів.
- •87. Значення сімейної та групової елімінації.
- •88. Що таке сезонна елімінація? яке вона має значення для еволюції виду?
- •89. Різниця в еволюційному значенні вибіркової та масової не вибіркової елімінації.
- •90. Форми елімінації. Їх визначення.
- •91. Чи можлива елімінація особини без її дострокової загибелі? відповідь поясніть.
- •92. Що таке ембріоадаптації (ценогенези)? Наведіть приклади.
- •93. Що таке неотенія? яке її значення для боротьби за існування? Наведіть приклади.
- •94. Що таке хіатус? які види елімінації можуть призводити до виникнення хіатусу?
- •95. Визначення природного добору.
- •96. Вплив статевого добору на зовнішній вигляд та поведінку самців та самиць.
- •97. Еволюційна роль дизруптивного (розриваючого) добору
- •98. Еволюціійна роль зняття тиску стабілізуючого добору (дестабілізації).
- •99. Еволюційна роль рушійного добору
- •100. Еволюційна роль стабілізуючого добору
- •101. Поведінкові стратегії самиць та самців, статевий добір.
- •102. Співвідношення між боротьбою за існування, елімінацією та добором.
- •103. Статевий добір. Його еволюційна роль.
- •104. У чому полягає творча роль природнього добору? Наведіть приклади.
- •105. У чому відмінність трактування добору як диференційного виживання та добору як диференційного розмноження?
- •106. Що таке коефіцієнт добору? як він розраховується?
- •107. Як визначити селективну перевагу алелі?
- •108. Від чого залежить швидкість добору?
- •113. Що таке каналізація розвитку? Наведіть приклади.
- •114. Що таке балансуючий добір? яка його роль?
- •115. Що таке підтримуюча роль стабілізуючого добору? Наведіть приклади.
- •117. Що таке накопичуюча роль добору? Наведіть приклади.
- •116. Що таке розподільчий ефект добору? Наведіть приклади.
- •118. Як виявляється творча роль природного добору на генотиповому рівні?
- •119. Як виявляється творча роль природного добору на фенотиповому рівні?
- •120. Що таке генокопіювання (та фенокопіювання)? Наведіть приклади.
- •121. Біохімічні та імунологічні критерії виду. Їх застосування.
- •122. Вільне схрещування як критерій виду. Особливості його застосування.
- •123. Генетичний критерій виду. Його застосування.
- •124. Географічний критерій виду. Його застосування
- •126. Еволюційний критерій виду. Його застосування.
- •127. Екологічний критерій виду, застосування
- •128. Каріологічний критерій виду. Його застосування.
- •129. Монотипічні, політипічні та поліморфні види. Їх особливості.
- •130. Морфологічний критерій виду. Його застосування.
- •131. Наведіть приклади утворення міжвидових гібридів. Які наслідки може мати цей процес?
- •132. Напіввиди (проблемні види) та коло форм. Їх особливості.
- •133. Особливості застосування критеріїв виду в палеонтології.
- •134. У чому полягають відмінності типологічної та біологічної концепцій виду?
- •135. Cучасне визначеня та характерні риси виду.
- •. Способи ідентифікації особин свого виду. Феномен “зміщення ознак”
- •137. Методи геноміки та геносистематики й визначення виду. Їх застосування.
- •138. Що таке алопатричне видоутворення? Наведіть приклади.
- •139. Які підтипи алопатричного видоутворення існують? Наведіть приклади.
- •140. Що таке парапатричне видоутворення. Наведіть приклади
- •141. Особливості видоутворення в умовах острівних та озерних екосистем.
- •142. Симпатричне (екологічне) видоутворення. Наведіть приклади.
- •143. Хромосомне видоутворення. Наведіть приклади.
- •144. Які приклади видоутворення у природних умовах вам відомі?
- •145. Які приклади хромосомного видоутворення у лабораторних умовах вам відомі?
- •146. Докопулятивні (дозиготичні) механізми ізоляції.
- •147. Класифікація механізмів ізоляції
- •148. Посткопулятивні (постзиготичні) механізми ізоляції.
- •150. Порівняйте різні типи видоутворення.
- •151. Що таке часова (хронологічна) ізоляція? Наведіть приклади.
- •152. Що таке географічна ізоляція? Наведіть приклади.
- •154. Що таке ізоляція, спричинена морфо-фізіологічною несумісністю? Наведіть приклади.
- •155. Що таке ізоляція, спричинена несумісністю гамет? Наведіть приклади.
- •156. Що таке ізоляція, спричинена летальністю гібридів? Наведіть приклади
- •157. Що таке ізоляція, спричинена стерильністю гібридів? Наведіть приклади.
18. Вихід на сушу рослин і тварин.
Перші достовірні залишки наземних організмів відомі з силурійського періоду. Ймовірно, що заселення суходолу було тривалим процесом, що відбувався протягом силура, ордовіка та девона.
Вірогідно, що передумовою до виходу організмів на суходіл було первинне ґрунтоутворення. Спочатку у припливно-відпливній зоні сформувались «мати» - бактеріально-водоростеві плівки. На них осідали неорганічні гірські породи. Так сформувались первинні ґрунти. В результаті виходу рослин і тварин на суходіл, процеси ґрунтоутворення ще посилились, оскільки при відмиранні організмів у ґрунт потрапляли органічні речовини. Найдревнішими рослинами суходолу, що населяли прибережну припливно-відпливну зону були псилофіти, що належать до ринієфітів. Це були трав’янисті чи кущоподібні рослини з дихотомічним галуженням. Вони не мали справжніх коренів, листя, судин і розмножувались лише нестатево. В ході еволюції на суходолі у рослин розвивались вегетативні органи і диференціювались різні тканини. Освоєння суходолу рослинами створило передумови для виходу на сушу і тварин. Ймовірно, що першими тваринами суходолу були безхребетні, що живились органічними рештками ґрунту. Найдревніші відомі членистоногі – це дрібні багатоніжки із здвоєними сегментами тіла. Пристосування тварин до життя на суходолі потребувало вдосконалення локомоторних органів, дихальної системи та покривів, що захищають від зневоднення.[В начале девонского периода (или в конце силурийского) на берегах морей (точнее - морских лагун) появились заросли первых наземных растений - псилофитов, положение коих в системе растительного царства остается не вполне ясным. Растительность сделала возможным появление на суше беспозвоночных животных - многоножек, паукообразных и насекомых; беспозвоночные, в свою очередь, создали пищевую базу для наземных позвоночных - первых амфибий (ведущих свое происхождение от кистеперых рыб) - таких, как ихтиостега. Наземная жизнь в те времена занимала лишь чрезвычайно узкую прибрежную полоску, за которой простирались необозримые пространства абсолютно безжизненных первичных пустынь. Самые древние палеопочвы найдены в глубоком докембрии - в раннем протерозое; в одной из них, имеющей возраст 2,4 млрд лет, С. Кемпбелл (1985) обнаружил несомненные следы жизнедеятельности фотосинтезирующих организмов - углерод со смещенным изотопным отношением 12С/13С. В этой связи можно упомянуть и обнаруженные недавно остатки цианобактериальных построек в протерозойских карстовых полостях: процессы карстования - образование котловин и пещер в водорастворимых осадочных породах (известняки, гипсы) - могут идти только на суше. Другим фундаментальным открытием в этой области следует считать обнаружение Г. Реталляком (1985) в ордовикских палеопочвах вертикальных норок, прорытых какими-то достаточно крупными животными - видимо, членистоногими или олигохетами (дождевыми червями). Первые, девонские, тетраподы - примитивные амфибии лабиринтодонты(название это происходит от их зубов с лабиринтоподобными складками эмали - структура, прямо унаследованная от кистеперых), такие как ихтиостега и акантостега, в захоронениях всегда встречаются вместе с рыбами, которыми, судя по всему, и питались.].
Жизнь появилась на суше очень давно, в среднем докембрии. Она была представлена, судя по всему, различными вариантами водорослевых корок (в том числе - амфибиотическими матами) и, возможно, лишайниками [31]; все они могли осуществлять процессы архаичного почвообразования.
Животные (беспозвоночные) существовали на суше по меньшей мере с ордовика, т.е. задолго до появления высшей растительности (чьи достоверные следы по-прежнему остаются неизвестными до позднего силура). Средой обитания и пищей этим беспозвоночным могли служить упомянутые выше водорослевые корки; при этом сами животные неизбежно становились мощным почвообразующим фактором.
Почвенная фауна появилась существенно раньше пресноводной. То есть - по крайней мере для животных пресные воды не могли играть роль "плацдарма" при завоевании суши.
