Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Modul_1_-_kopia.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
750 Кб
Скачать
☆

28. Сучасні уявлення про походження хордових тварин.

Вірогідно, що древні хордові перейшли до активного плавання в товщі води. Пристосування до такого способу життя дало передумови до подальшої прогресивної еволюції цієї групи. Активне плавання сприяло розвитку локомоторних органів, нервової системи та органів чуття. З цим пов'язаний розвиток метамерії м’язів та виникнення хорди – пружного внутрішнього скелету, що має форму тяжа.

За гіпотезою Сєвєрцева, хордові походять від примітивних безчерепних, що мали хорду та білатеральний тип симетрії.

В кінці 90-х рр. ХХ ст. в Китаї було знайдено викопні рештки древніх хордових тварин, що відносяться до раннього кембрійського періоду. Тварину назвали юннанозоон За будовою вона нагадувала примітивних безчерепних Сєвєрцева, що додатково підтвердило його гіпотезу.

До хордових відносять безчерепних, покривників та хребетних.

29. Як впливав на розвиток життя на землі рівень о2 у атмосфері? з чим були пов’язані зміни рівню атмосферного кисню?

Первинна атмосфера Землі, що існувала в часи зародження життя (близько 4-3,5 млрд.рр.тому) мала відновний характер і містила азот, СО2, водяну пару, метан, аргон та невелику кількість інших газів, в тому числі і кисню. Кількість вільного О2 не перевищувала 0,1% від сучасного рівня.

Зародження життя пройшло в безкисневому середовищі і кисень, через свою високу окисну активність, був отруйним для первинних організмів, що не мали відповідних біохімічних систем захисту. Первинні організми, ймовірно, були гетеротрофами і отримували енергію шляхом анаеробної дисиміляції (бродіння).

В без кисневій атмосфері раннього протерозою не існувало озонового шару, тому життя могло розвиватись лише у воді на глибині не менше 10м. Однак з появою фотосинтезу почалось виділення кисню в атмосферу і його кількість зростала. Коли вміст вільного О2 досяг рівня 0,1% від сучасного (точка Пастера), для організмів стало можливим аеробне дихання, що значно ефективніше за анаеробне. При досягненні точки Пастера почав формуватись озоновий екран, що міг захистити від дії УФ-променів вже й верхні шари води. Це призвело до розширення арени життя і значного зростання різноманіття форм життя (вибухове формоутворення). Безпосереднім наслідком зростання вмісту кисню в атмосфері було й утворення скелету багатоклітинних тварин («Кембрійська скелетна революція»).

По досягенні вмісту вільного кисню в атмосфері 10% від сучасного, озоновий екран вже здатний повністю захистити життя від УФ-променів. З цього моменту організми почали освоювати суходіл (кінець Ордовицького періоду). Сучасний рівень О2 був досягнений в кінці пермського періоду.

30. Як вплинула на стан ландшафтів суходолу поява вищих рослин?

До появи вищих рослин на суходолі він мав вигляд пустих кам’янистих просторів. Перші багатоклітинні рослини з’явились на суходолі в силурійському періоді (за деякими даними навіть раніше, в ордовіку). Перші рослини суші – псилофіти, що належали до ринієфітів. Будова дуже примітивна. Відмирання перших наземних рослин сприяло збагаченню первинних ґрунтів органічними речовинами та формуванню перших горючих копалин.

На далі, в девоні виникають мохоподібні та деякі судинні рослини – плауни, хвощі та папороті. Вони витіснили більш примітивних попередників і сформували першу справжню наземну флору, що мала і деревовидні форми.

У вологому і теплому кліматі першої половини кам’яновугільного періоду, широко розповсюдились густі вологі тропічні ліси. Деякі дерева сягали 30-40м у висоту. Другий ярус лісової рослинності та підлісок утворювали папоротеподібні.

Таким чином, ландшафт середини-другої половини палеозою – густі тропічні ліси вздовж морських узбереж, дельти річок, лагуни та заболочені місця значних об’ємів, що створювали передумови для вуглеутворення.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]