- •Можливі події
- •14. Палеонтологічні докази еволюції.
- •16. Порівняльно-анатомічні та порівняльно-фізіологічні докази еволюції.
- •18. Вихід на сушу рослин і тварин.
- •19. Еволюційний процес у пізньому палеозої (девон, карбон, перм).
- •20. Еволюція організмів у кайнозойській ері (палеоген, неоген, антропоген (четвертинний період)).
- •22. Концепція появи життя на землі.
- •23. Особливості еволюції організмів у ранньому палеозої (кембрій, ордовик, силур).
- •24. Перші багатоклітинні еукаріоти. Особливості будови та екології вендобіонтів.
- •25. Поява еукаріотичних організмів. Концепція ендосимбіозу.
- •26. Поява перших прокаріотичних екосистем.
- •27. Сучасний стан концепції абіогенезу.
- •28. Сучасні уявлення про походження хордових тварин.
- •29. Як впливав на розвиток життя на землі рівень о2 у атмосфері? з чим були пов’язані зміни рівню атмосферного кисню?
- •30. Як вплинула на стан ландшафтів суходолу поява вищих рослин?
- •31. З якими процесами було пов’язане інтенсивне вугленакопичення у кам’яновугільному періоді та пермському періоді?
- •32. Яка глобальна біосферна перебудова відбулася у середині крейдяного періоду? які групи організмів вона захопила?
- •33. Коли утворилися степові ландшафти? якими процесами це було викликано?
- •34. Коли утворилися сучасні дощові тропічні ліси? яким процесами це було викликано?
- •35. Коли і де існувала гіпаріонова фауна? що є сучасним реліктом цього угруповання?
- •36. Коли і де існувала мамонтова фауна? Наведіть приклади тварин, що входили до цього угруповання.
- •37. Чим був зумовлений успіх зауроморфних рептилій на початку тріасового періоду?
- •38. Коли на землі існували „моря-калюжі”? Чим було зумовлено існування подібного вимерлого нині ландшафту?
- •39. Чому саме у відкладеннях кам’яновугільного періоду найчастіше за весь палеозой зустрічаються сліди лісових пожеж?
- •40. Коли відбулося вимирання, під час якого зникло близько 90% видів морських організмів? які події в цей час відбувалися на суходолі?
- •41. Коли усі континентальні масиви на землі збиралися у суперконтиненти? Які їх назви?
- •42. Види мутацій. Їх значення для еволюційного прогресу.
- •43. Закон харді-вайнберга. Умови його застосування.
- •44. Значення мутаційної та комбінативної мінливості для еволюції організмів.
- •45. Класифікація видів мінливості.
- •46. Плейотропна дія генів. Види взаємодії між генами.
- •47. Співвідношення між генотипом і фенотипом. Норма реакції.
- •48. Що таке „ефект засновника” та „ефект пляшкового горлечка”? яка їх еволюційна роль?
- •49. Що таке дрейф генів (ефект с.Райта)? яка його еволюційна роль?
- •50. Що таке пенентрантність та експресивність?
- •51. Що таке хвилі життя? яка їх еволюційна роль?
- •52. Сезонна мінливість. Наведіть приклади.
- •53. Чим зумовлені мутації та їх частота?
- •Переміщення мобільних елементів
- •Хімічні мутагени
- •54. Що таке зчеплене успадкування? наведіть приклади.
- •55. Що таке алельні та неалельні співвідношення генів? наведіть приклади.
- •56. Наведіть зміни фенотипового виразу мутацій залежно від умов середовища.
- •57. Що таке гени-модифікатори?
- •58. Що таке онтогенетична мінливість? Наведіть приклади.
- •59. Генетична характеристика популяції
- •60. Екологічна характеристика популяції
- •61. Що таке мінімальна чисельність популяції? чим вона визначається?
- •62. Що таке ареал популяції, чим він визначається?
- •63. Чим зумовлена генетична гетерогенність популяції?
- •64. Що таке генофонд? чим зумовлене різноманіття генів у генофонді?
- •65. До чого (за сучасними уявленнями) призводить геометрична прогресія розмноження організмів?
- •66. Еволюційне значення внутрішньовидової боротьби за існування.
- •67. Еволюційне значення міжвидової боротьби за існування.
- •68. Що таке боротьба за існування?
- •69. Конкуренція, її види, еволюційне значення.
- •70. Конституційна боротьба за існування, її еволюційне значення.
- •71. Пряма та опосередкована боротьба за існування. Наведіть приклади.
- •72. Уявлення про причини боротьби за існування ч.Дарвіна та сучасні.
- •73. Чим відрізняються біль пристосовані та менш пристосовані особини?
- •74. Що таке конгруенції? наведіть приклади.
- •75. Які особини гинуть частіше? молоді чи дорослі? чим це зумовлено?
- •76. Чим зумовлені відмінності в кількості нащадків (ікринок тощо) у різних видів? Наведіть приклади.
- •77. Що таке активна та пасивна конкуренція? Наведіть приклади.
- •78. До яких наслідків призводить індивідуальна активна конкуренція? Наведіть приклади.
- •79. До яких наслідків призводить індивідуальна пасивна конкуренція? Наведіть приклади.
- •80. До яких наслідків призводить умовна конкуренція? Наведіть приклади.
- •81. До яких наслідків призводить міжсімейна конкуренція? Наведіть приклади.
- •82. До яких наслідків призводить міжгрупова (міжпопуляційна) конкуренція? Наведіть приклади.
- •83. Наведіть приклади прямої внутрішньовидової боротьби за існування
- •84. Порівняйте еволюційні наслідки внутрішньовидової та міжвидової боротьби за існування.
- •85. Чому боротьбу за існування називають спрямовуючим фактором еволюції?
- •86. Вікова елімінація, пристосування, що захищають різні стадії розвитку організмів.
- •87. Значення сімейної та групової елімінації.
- •88. Що таке сезонна елімінація? яке вона має значення для еволюції виду?
- •89. Різниця в еволюційному значенні вибіркової та масової не вибіркової елімінації.
- •90. Форми елімінації. Їх визначення.
- •91. Чи можлива елімінація особини без її дострокової загибелі? відповідь поясніть.
- •92. Що таке ембріоадаптації (ценогенези)? Наведіть приклади.
- •93. Що таке неотенія? яке її значення для боротьби за існування? Наведіть приклади.
- •94. Що таке хіатус? які види елімінації можуть призводити до виникнення хіатусу?
- •95. Визначення природного добору.
- •96. Вплив статевого добору на зовнішній вигляд та поведінку самців та самиць.
- •97. Еволюційна роль дизруптивного (розриваючого) добору
- •98. Еволюціійна роль зняття тиску стабілізуючого добору (дестабілізації).
- •99. Еволюційна роль рушійного добору
- •100. Еволюційна роль стабілізуючого добору
- •101. Поведінкові стратегії самиць та самців, статевий добір.
- •102. Співвідношення між боротьбою за існування, елімінацією та добором.
- •103. Статевий добір. Його еволюційна роль.
- •104. У чому полягає творча роль природнього добору? Наведіть приклади.
- •105. У чому відмінність трактування добору як диференційного виживання та добору як диференційного розмноження?
- •106. Що таке коефіцієнт добору? як він розраховується?
- •107. Як визначити селективну перевагу алелі?
- •108. Від чого залежить швидкість добору?
- •113. Що таке каналізація розвитку? Наведіть приклади.
- •114. Що таке балансуючий добір? яка його роль?
- •115. Що таке підтримуюча роль стабілізуючого добору? Наведіть приклади.
- •117. Що таке накопичуюча роль добору? Наведіть приклади.
- •116. Що таке розподільчий ефект добору? Наведіть приклади.
- •118. Як виявляється творча роль природного добору на генотиповому рівні?
- •119. Як виявляється творча роль природного добору на фенотиповому рівні?
- •120. Що таке генокопіювання (та фенокопіювання)? Наведіть приклади.
- •121. Біохімічні та імунологічні критерії виду. Їх застосування.
- •122. Вільне схрещування як критерій виду. Особливості його застосування.
- •123. Генетичний критерій виду. Його застосування.
- •124. Географічний критерій виду. Його застосування
- •126. Еволюційний критерій виду. Його застосування.
- •127. Екологічний критерій виду, застосування
- •128. Каріологічний критерій виду. Його застосування.
- •129. Монотипічні, політипічні та поліморфні види. Їх особливості.
- •130. Морфологічний критерій виду. Його застосування.
- •131. Наведіть приклади утворення міжвидових гібридів. Які наслідки може мати цей процес?
- •132. Напіввиди (проблемні види) та коло форм. Їх особливості.
- •133. Особливості застосування критеріїв виду в палеонтології.
- •134. У чому полягають відмінності типологічної та біологічної концепцій виду?
- •135. Cучасне визначеня та характерні риси виду.
- •. Способи ідентифікації особин свого виду. Феномен “зміщення ознак”
- •137. Методи геноміки та геносистематики й визначення виду. Їх застосування.
- •138. Що таке алопатричне видоутворення? Наведіть приклади.
- •139. Які підтипи алопатричного видоутворення існують? Наведіть приклади.
- •140. Що таке парапатричне видоутворення. Наведіть приклади
- •141. Особливості видоутворення в умовах острівних та озерних екосистем.
- •142. Симпатричне (екологічне) видоутворення. Наведіть приклади.
- •143. Хромосомне видоутворення. Наведіть приклади.
- •144. Які приклади видоутворення у природних умовах вам відомі?
- •145. Які приклади хромосомного видоутворення у лабораторних умовах вам відомі?
- •146. Докопулятивні (дозиготичні) механізми ізоляції.
- •147. Класифікація механізмів ізоляції
- •148. Посткопулятивні (постзиготичні) механізми ізоляції.
- •150. Порівняйте різні типи видоутворення.
- •151. Що таке часова (хронологічна) ізоляція? Наведіть приклади.
- •152. Що таке географічна ізоляція? Наведіть приклади.
- •154. Що таке ізоляція, спричинена морфо-фізіологічною несумісністю? Наведіть приклади.
- •155. Що таке ізоляція, спричинена несумісністю гамет? Наведіть приклади.
- •156. Що таке ізоляція, спричинена летальністю гібридів? Наведіть приклади
- •157. Що таке ізоляція, спричинена стерильністю гібридів? Наведіть приклади.
28. Сучасні уявлення про походження хордових тварин.
Вірогідно, що древні хордові перейшли до активного плавання в товщі води. Пристосування до такого способу життя дало передумови до подальшої прогресивної еволюції цієї групи. Активне плавання сприяло розвитку локомоторних органів, нервової системи та органів чуття. З цим пов'язаний розвиток метамерії м’язів та виникнення хорди – пружного внутрішнього скелету, що має форму тяжа.
За гіпотезою Сєвєрцева, хордові походять від примітивних безчерепних, що мали хорду та білатеральний тип симетрії.
В кінці 90-х рр. ХХ ст. в Китаї було знайдено викопні рештки древніх хордових тварин, що відносяться до раннього кембрійського періоду. Тварину назвали юннанозоон За будовою вона нагадувала примітивних безчерепних Сєвєрцева, що додатково підтвердило його гіпотезу.
До хордових відносять безчерепних, покривників та хребетних.
29. Як впливав на розвиток життя на землі рівень о2 у атмосфері? з чим були пов’язані зміни рівню атмосферного кисню?
Первинна атмосфера Землі, що існувала в часи зародження життя (близько 4-3,5 млрд.рр.тому) мала відновний характер і містила азот, СО2, водяну пару, метан, аргон та невелику кількість інших газів, в тому числі і кисню. Кількість вільного О2 не перевищувала 0,1% від сучасного рівня.
Зародження життя пройшло в безкисневому середовищі і кисень, через свою високу окисну активність, був отруйним для первинних організмів, що не мали відповідних біохімічних систем захисту. Первинні організми, ймовірно, були гетеротрофами і отримували енергію шляхом анаеробної дисиміляції (бродіння).
В без кисневій атмосфері раннього протерозою не існувало озонового шару, тому життя могло розвиватись лише у воді на глибині не менше 10м. Однак з появою фотосинтезу почалось виділення кисню в атмосферу і його кількість зростала. Коли вміст вільного О2 досяг рівня 0,1% від сучасного (точка Пастера), для організмів стало можливим аеробне дихання, що значно ефективніше за анаеробне. При досягненні точки Пастера почав формуватись озоновий екран, що міг захистити від дії УФ-променів вже й верхні шари води. Це призвело до розширення арени життя і значного зростання різноманіття форм життя (вибухове формоутворення). Безпосереднім наслідком зростання вмісту кисню в атмосфері було й утворення скелету багатоклітинних тварин («Кембрійська скелетна революція»).
По досягенні вмісту вільного кисню в атмосфері 10% від сучасного, озоновий екран вже здатний повністю захистити життя від УФ-променів. З цього моменту організми почали освоювати суходіл (кінець Ордовицького періоду). Сучасний рівень О2 був досягнений в кінці пермського періоду.
30. Як вплинула на стан ландшафтів суходолу поява вищих рослин?
До появи вищих рослин на суходолі він мав вигляд пустих кам’янистих просторів. Перші багатоклітинні рослини з’явились на суходолі в силурійському періоді (за деякими даними навіть раніше, в ордовіку). Перші рослини суші – псилофіти, що належали до ринієфітів. Будова дуже примітивна. Відмирання перших наземних рослин сприяло збагаченню первинних ґрунтів органічними речовинами та формуванню перших горючих копалин.
На далі, в девоні виникають мохоподібні та деякі судинні рослини – плауни, хвощі та папороті. Вони витіснили більш примітивних попередників і сформували першу справжню наземну флору, що мала і деревовидні форми.
У вологому і теплому кліматі першої половини кам’яновугільного періоду, широко розповсюдились густі вологі тропічні ліси. Деякі дерева сягали 30-40м у висоту. Другий ярус лісової рослинності та підлісок утворювали папоротеподібні.
Таким чином, ландшафт середини-другої половини палеозою – густі тропічні ліси вздовж морських узбереж, дельти річок, лагуни та заболочені місця значних об’ємів, що створювали передумови для вуглеутворення.
