2. Соціальна структура населення України у складі Російської та Австро-Угорської імперій на початку хх ст.

Традиційна соціальна структура відходила в минуле. На передній план суспільного життя вийшли підприємці і робітники, зростала чисельність інтелігенції.

Поміщики, селяни

Підприємці, робітники, інтелігенція

Посилилися міграційні процеси, селяни, шукаючи кращої долі, залишали рідні місця і рухалися в сторону міст, фабрично-промислових поселень. Після ліквідації кріпосного права в селах України склався значний надлишок робочої сили, який називають аграрним перенаселенням.

Часто іноземні підприємці разом з машинами і новітнім обладнанням привозили з-за кордону інженерів, майстрів і навіть робітників. Їм створювали пристойні умови праці, виплачували високу зарплату. Так було в Наддніпрянщині, так було і в Західній Україні, де на нафтопромислах працювало багато іноземних робітників – поляків, австрійців, німців та ін. Але лише іноземцями обійтися було неможливо. Шукали місцевих, які б мали схильність до роботи в промисловості і необхідні професійні навички.

Разом з тим з поширенням модернізацій них процесів зростає попит на людей розумової праці – інтелігенцію. Основним джерелом формування української інтелігенції було селянство. Викликано це не бажанням ділити спадок між усіма дітьми, яких в сім'ях було багато. Як правило старший син ставав головним кандидатом у спадкоємці, решту дітей відправляли на навчання до середніх та менших закладів. В основному селянство виховувало нижчі прошарки інтелігенції – сільських учителів, канцеляристів та дрібних урядовців, писарів тощо.

Якщо врахувати, що селянин сплачував викупні платежі, численні податки та вико­нував натуральні повинності, то цілком зрозуміло, що на почат­ку XX ст. соціальна напруга різко зросла в аграрному секторі. Не кращими були умови і в робітників України, адже робочий день офіційно тривав майже 11 годин на добу (часто-густо перевищу­ючи цю норму), 1904 р. майже 32% робітників Російської імперії було оштрафовано. Низька заробітна плата, жахливі умови пра­ці, погане медичне обслуговування, відсутність політичних прав і свобод, поглиблювали катастрофічне становище трудящих мас в Україні. Вибух народного гніву назрівав.

У Росії не було досконалого фабричного законодавства, що відкривало простір для безкарних зловживань фабрикантів і заводчиків.

Висновки: Таким чином, на початку ХХ ст. населення українських земель перебувало в складному становищі, перед ним стояло багато складних завдань. Найважливішим залишалося відновлення державної незалежності й територіальної цілісності, налагодження нормальних відносин між українцями і представниками інших етнічних спільнот України. Лише за умови вирішення цих історичних завдань відкривалися перспективи розв’язання всіх інших. Але здобуття Україною незалежності було можливе лише за умови істотного послаблення чи повного краху імперій, між якими вона була розділена, – Російської і Австро- Угорської, а також за сприятливої для неї міжнародної ситуації.

1. Охарактеризуйте соціальне становище населення.

2. Що вам відомо про соціальний склад населення українських територій?

3. Які нові верстви населення з′явилися?

4. Назвіть джерела їх поповнення.