Третій універсал і проголошення унр

7 листопада Українська Центральна Рада виступила зі своїм Третім універсалом, яким проголошувалося створення Української Народної Республіки (УНР) як автономної державної одиниці Російської Республіки. Але про Росію під владою більшовиків не йшлося. УНР планувала вступити у федеративні відносини з тими державами, які сформуються на руїнах імперії і, звичайно, без більшовицьких урядів.

скасовувалось право приватної власності на землю — вона визнавалась власністю всього трудового народу й передавалась йому без викупу;

• Центральна Рада зобов'язувалась негайно подбати про мирні переговори з Німеччиною та її союзниками;

• проголошувала свободу слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків, а також недоторканість особи і помешкання;

• скасовувалась смертна кара;

• впроваджувався 8-годинний робочий день і контроль над виробництвом;

• підтверджувалось право національно-територіальної автономії.

За визначенням В. Винниченка, III Універсал не справив такого впливу, як перший. Накреслена у III Універсалі соціально-економічна програма не задовольняла значну частину населення, особливо селянство, яке очікувало негайного переділу поміщицької землі.

Також не в дусі моменту були і пункти, що проголошували Україну складовою частиною Російської федерації рівних і вільних народів, яку УЦР зобов'язувалась допомогти створити.

А особливо небезпечним було положення, що УЦР стане на сторожі "прав і революції не тільки нашої землі, а й усієї Росії". Це було непосильне й непотрібне для України завдання.

Проголошення Української Народної Республіки стало актом великої історичної ваги: український народ після тривалого поневолення заявив про відродження власної держави.

Проголосивши в Третьому універсалі програму перебудови суспільства на демократичних засадах, — програму, яка відповідала інтересам більшості населення України, — уряд УНР не виявив послідовності й рішучості в її реалізації.

Внутрішня політика ЦР

• всупереч положенням Третього універсалу Рада відмовилася від негайного вирішення аграрного питання.

• спроба запровадження в Україні високопродуктивного фермерського господарства, яке суперечило намірам безземельних і малоземельних верств села, котрі прагнули до зрівняльного поділу.

Курс на негайну експропріацію майна поміщиків і капіталістів, обіцянки соціалістичного суспільства приваблювали міську й сільську бідноту, яка становила майже третину населення України. При загальному розброді в українському суспільстві найбідніша його частина виявилася найактивнішою і найзгуртованішою. З її середовища формувалися бойові дружини міської і сільської Червоної гвардії. Однак ця група населення залишалася меншістю і власними силами нав’язати свої порядки Україні була не в змозі.

Невдалою виявилась і політика Центральної Ради щодо фінансів та промисловості.

Зовнішня політика Центральної Ради

• Керівники Центральної Ради добивалися офіційного визнання УНР Антантою. Однак Антанта стосовно України вела двоїсту політику. Її симпатії були на боці великоруської контрреволюції. Разом з тим, прагнучи утримати УНР від переговорів з Німеччиною, Франція і Велика Британія у грудні 1917 р. визнали уряд УНР. Та реальну допомогу «від цих держав Україна в складних умовах світової війни так і не отримала.

• Рада недооцінила можливостей більшовиків, вважаючи, що вони приречені на швидку поразку. Тому її лідери звернулися до крайових урядів Кубані, Дону, Сибіру, Криму, Молдавії з пропозицією вступити в переговори з метою створення федерації.

Помилки Центральної Ради, посилення тиску на неї з боку Радянської Росії прискорили суспільний розкол в Україні.

Висновки: Наприкінці жовтня - на початку листопада 1917 р. в Україні, за винятком хіба що деяких районів Донбасу, співвідношення сил було на користь Центральної Ради, яка, відповідно до пануючих серед населення настроїв, проголосила утворення Української Народної Республіки.

1. Чому більшовики погодилися на зрівняльний поділ землі?

2. Охарактеризуйте соціальну базу більшовиків в Україні в жовтні 1917 р.

3. Чому спроби більшовиків установити свою владу над Україною в жовтні-листопаді 1917 р. зазнали невдачі?

4. Розкрийте непослідовність політики Центральної Ради щодо більшовиків на початку жовтневих боїв за владу в Києві.

5. Чи правда, що проголошення УНР було продовженням розвитку Української національно-демократичної революції і відповідало волі більшості народу України?

6. Порівняйте Перший, Другий і Третій універсали Центральної Ради і зроби висновок щодо наростання державотворчих процесів в Україні.