Передумови створення політичних партій на українських територіях.
Погіршення економічної ситуації в країні на початку XX ст. призвело до посилення соціальних рухів. Національне гноблення, якого зазнавали українці (як і інші "інородці") вимагало певного згуртування за національною ознакою, протистояння російському великодержавному шовінізму. Це ставило складні завдання перед українським рухом – він мав стати масовим і добре організованим.
Якщо в другій половині ХІХ ст. в національному русі України здебільшого брала участь лише інтелігенція, то на початку ХХ ст. зростає роль робітничого класу і селянства.
Антипоміщицькі виступи на початку XX ст. продемонстрували готовність селян іти до кінця в боротьбі за власні права. 1900–1901 рр. відбулося понад 80 селянських виступів, що супроводжувалися розгромами поміщицьких посівів та порубками приватних і казенних лісів, підпалами поміщицьких маєтків.
Неврожай 1901 р. загострив становище селян Лівобережжя. Навесні
мешканці містечка Карлівка на Полтавщині захопили 2 тис. десятин поміщицької землі і засіяли її. Голод змусив селян брати харчові запаси в
поміщицькому господарстві. З вимогами видачі хліба виступили селяни кількох повітів Харківської губернії. Почалися погроми економій, у яких брали участь тисячі селян та сільськогосподарських робітників. 105 садиб і маєтків було розгромлено, доки війська не розправилися із заворушниками. 1903–1904 рр. сталося 400 виступів, які охопили 440 сіл. Усе це свідчило про невирішеність аграрного питання і зростання соціальної напруги на селі.
Селянський рух
1900–1904
Поміщицький гніт
Гостре малоземелля
Голод
На початку XX ст. відбулися зміни в робітничому русі. Криза 1900–1903 рр. відчутно погіршила становище пролетаріату, що сприяло поширенню в його середовищі ідей соціальної справедливості та зростання популярності партій, які їх висували. Під проводом марксистів відбулася перша маївка у Харкові (1900). Першотравневі страйки провели робітники Києва, Луганська, Катеринослава, Миколаєва. Найбільші виступи робітників відбулися на заводі Гретера і Криванека у Києві, на шахтах Горлівки. Поряд з економічними робітники висували політичні вимоги. 1903 р. відбулося 35 політичних та економічних страйків, 12 політичних демонстрацій, у яких узяли участь 29 тис. робітників. У липні загальний політичний страйк охопив
південь імперії. Поряд з економічними вимогами робітники висунули гасло «Геть самодержавство!».
Робітничий рух 1900 – 1904 рр.
Безробіття
Скорочення заробітної плати
Погіршення умов життя
Висновки: Отже важке соціальне та економічне становище, відсутність будь-яких політичних прав та свобод спливали на розвиток селянського та робітничого рухів, сприяли їх політизації, активній боротьбі за поліпшення власного становища в суспільстві.
1. Яким було становище українського селянства?
2. Яким було становище українських робітників?
3. Як ви розумієте поняття пролетаріат?
4. Що сприяло політизації українського населення.