Умови перебігу конфлікту

Характер будь-яких розбіжностей значною мірою визначається зовнішнім середовищем. Виділяють такі важливі умови перебігу конфлікту:

• просторові (сфера виникнення і прояву конфлікту, умови і причини його виникнення, конкретні форми його прояву і резуль­тати конфлікту, засоби і дії, які використовують обидві сторони);

• часові (тривалість, частота і повторюваність конфлікту, тривалість участі в ньому кожної зі сторін, часові характеристики кожного з етапів розвитку конфлікту);

• соціально-психологічні (особливості психологічного клімату в групі, тип і рівень взаємодії (спілкування), ступінь конфронтації та особливості психічного стану учасників конфлікту, а також діапазон і рівень втягування в протиріччя інтересів різних соціальних груп: сімейних, професійних, статевих, етнічних, національних).

Завершення конфліктної ситуації

Будь-яка конфліктна дія може мати чотири типи свого завершення:

• повне або часткове підпорядкування іншої сторони або учасника взаємодії;

• компроміс;

• переривання конфліктних дій;

• інтеграція і вирішення конфлікту.

1. 2. Динаміка конфлікту

Конфлікт, як і будь-яке соціально-психологічне явище, може бути розглянутий як структура і як процес, який розгортається в часі. Таким чином, він повинен мати певні фази, стадії свого виникнення, перебігу і завершення. В такому випадку мова йде про динаміку конфлікту. Усвідомлення періодів та етапів розвитку конфлікту дає змогу виробити більш ефективну програму урегулювання конфлікту як самими учасниками конфлікту, так і тими сторонніми силами, які можуть бути залучені в цей процес.

Найбільш привабливою з практичного погляду є версія динаміки конфлікту, викладена авторами підручника з конфліктології за редакцією А.С. Карміна, яка включає в себе такі стадії:

• передконфліктна ситуація;

• інцидент;

• ескалація;

• кульмінація;

• постконфліктна ситуація.

Передконфліктна ситуація

Під конфліктною ситуацією слід розуміти відносно стійку в певний проміжок часу невідповідність намірів людини з умовами їх досягнення.

Конфлікт не виникає миттєво, йому передують приховані або відкриті соціально-психічні процеси або між особистостями, або у свідомості особистості, або в якійсь групі, тобто конфліктна ситуація.

В період, який передує конфлікту, прояви психічного світу особистості (психічні процеси, стани, властивості) можуть бути різними. При цьому емоційні переживання можуть характеризуватися підвищеною тривожністю, страхом, ворожими почуттями, самовпевненістю або невпевненістю тощо. Внутрішні стани і переживання породжують неврівноваженість системи "особистість — оточення", яка, впливаючи на особистість, у свою чергу викликає неузгодженість її внутрішнього і зовнішнього станів, негативно діє на сприйняття особистістю її оточення.

Часто буває так, що на передконфліктній стадії наявна достатньо сильна напруженість у стосунках, але вона залишаєть­ся прихованою і не виливається у відкриті конфліктні зіткнення. Подібний стан може зберігатися досить довго. Його нази­вають латентним (прихованим) конфліктом.

Коли протиріччя усвідомлені і протилежна сторона відповідає реальними діями (поведінкою), конфлікт стає реальністю, оскільки лише сприйняття ситуації як конфліктної породжує відповідну поведінку (з цього також виходить, що протиріччя можуть бути не тільки об'єктивними, тобто реально існуючими, а й суб'єктивними, уявними, якими ми їх сприймаємо). Після того, як конфлікт усвідомлений, сторони переходять до конфліктної поведінки, яка спрямована на блокування досягнень протилежної сторони, її прагнень, намірів, цілей.