Тестові завдання для самоконтролю знань:

1. Яка доза опромінення вважається безпечною для населення (визначених в НРБУ-97): а) 1 мЗв/рік; б) 15 мЗв/рік; в) 20 мЗв/рік; г) 0,25 мЗв/рік.

2. Яка доза опромінення вважається безпечною для працівників атомної індустрії (визначених в НРБУ-97): а) 1 мЗв/рік; б) 15 мЗв/рік; в) 20 мЗв/рік; г) 0,25 мЗв/рік.

3. Від початку впровадження нормування радіаційного навантаження безпечний рівень (доза): а) зменшувалася; б) збільшувалася.

4. Чи були враховані расові відмінності при визначені безпечних доз опромінення в НРБУ-97: а) так; б) ні.

5. В якому році були рекомендовані МАГАТЕ сучасні норми радіаційної безпеки: а) у 1990 р.; б) у 1997 р.; в) у 1998 р.

Тема: Головні джерела природної радіоактивності в Україні.

Мета: Ознайомитися з головними джерелами природної радіоактивності в Україні, охарактеризувати радіоактивні мінеральні води.

Основні поняття та терміни: природна радіоактивність, радоновиділення, природні радіоекологічні аномалії, уранові провінції, уранові родовища, радонові води.

Перелік питань для самоконтролю знань:

1. Охарактеризувати природне уранове забруднення території України.

2. Охарактеризувати природне радонове забруднення території України.

3. Радіоактивні мінеральні води України.

Довідковий матеріал

На території України основні джерела природної радіації зосереджені в межах Українського кристалічного щита та меншою мірою на Донбасі й у Карпатах. До об’єктів підвищеної природної радіоактивності належать: торієве й уранове забруднення у кристалічних породах; уран і радон у ґрунтовому покриві, а також підземних та ґрунтових водах. Площі з високим рівнем радоновиділення займають близько 20% території кристалічного щита. Вони характеризуються численними природними радіоекологічними аномаліями з концентраціями радону до 100 еман і більше, урану – 5 × 10^–5 – 10^–4 г/дм³ і радію – 10^–11– 5 × 10^–11 г/дм³. За даними радіоекологічних досліджень, у межах щита виділено низку радонових аномалій у ґрунтовому покриві з концентраціями радону в десятки–сотні еман, у одиничних випадках – до 900–2000 еман. Найбільший вплив на формування радіоактивного фону на Україні мають U, Th, ⁴⁰K, ⁸⁷Rb. Розподіл цих елементів у породах кристалічного фундаменту і осадового чохла Українського щита та прилеглих тектонічних структур відображає еволюцію земної кори, пов’язану з диференціацією хімічної речовини під впливом ендогенних і екзогенних процесів. Пересічний вміст урану у кристалічних породах – 2,2 г/т, торію – 14 г/т, співвідношення Th/U – 5,6.

За результатами радіогеохімічних досліджень територія України поділена на три уранові провінції: Український щит, Карпатську і Донецьку. В їхніх межах відкрита значна кількість уранових родовищ, а також родовищ радонових вод. Крім цього, існують дві потенційні уранові провінції: Волино-Подільська і Кримсько-Причорноморська, в яких проводять пошуки нових природних радіоекологічних аномалій. Південна частина Українського кристалічного щита являє собою головний радононосний й ураноносний район України, понад 50% якого характеризується аномальними концентраціями радону й урану у ґрунтах і підземних водах. У кристалічних породах щита виявлений ряд значних природних аномалій торію. Населення та екосистеми, розміщені у районах розробки уранових родовищ, додатково зазнають впливу локального прояву природної радіоактивності, зумовленої підвищеними концентраціями урану в кристалічних породах. Тому необхідно проводити детальне радіоекологічне картографування радонових і уранових аномалій у гірських відкладах, ґрунтовому покриві й підземних водах та подальше дослідження ступеня впливу природного опромінення на населення. Отже, оцінюючи екологічну ситуацію на території України, необхідно враховувати природну радіоактивність.

Радіоактивні (радонові) мінеральні води. Родовищ радонових мінеральних вод в Україні є дуже багато. Води цього типу зустрічаються на Донбасі, у Криму і Карпатах. Але найбільше вивчені радіоактивні води в межах Українського кристалічного щита. Вперше прояви радонових вод відкриті у 1935 р. в околицях м. Хмільник (Вінницька обл). В Україні розвідані Житомирське, Шепетівське, Білоцерківське, Звенигородське, Криворізьке, Бердянське та низка інших родовищ. Середня концентрація радону у радіоактивних мінеральних водах дорівнює 60–100 еман (6–10 нКі/дм³), а в окремих випадках вона досягає 1100 еман. Найперспективнішими на радонові води є гранітні породи, які відзначаються високим вмістом радіоактивних елементів.