Тестові завдання для самоконтролю знань:

1. Доступність і простота вимірювання рівня гамма-фону, ступеня радіаційної чистоти та рівня індивідуальних доз зовнішнього опромінення за допомогою різноманітних дозиметричних приладів називають: а) радіоекологічний моніторинг; б) радіоекологічна експертиза; в) радіоекологічний контроль.

2. Який прилад застосовується для вимірювання щільності експозиційної дози гамма-випромінювання, густини потоку і питомої активності бета-випромінювання: а) «Прип’ять»; б) «Щелкун»; в) «Бета».

3. Яку вагу має дозиметр «Прип’ять»: а) 800-900 г; б) 250-300 г; в) 1 кг; г) 500 г.

4. Про що свідчить поява цифр на табло індикатора дозиметра «Прип’ять»: а) напруга живлення перебуває у нормі; б) прилад не під’єднаний до джерела живлення; в) прилад не справний.

5. Вимірювання потужності дози гамма-випромінювання дозиметра «Прип’ять» проводять: а) за наявності знімної сталевої кришки; б) за відсутності знімної сталевої кришки.

6. Вимірювання густини потоку бета-випромінювання дозиметра «Прип’ять» проводять: а) за наявності знімної сталевої кришки; б) за відсутності знімної сталевої кришки.

7. Для чого призначений правий перемикач «Н–Х» дозиметра «Прип’ять»: а) змінює одиниці виміру потужності дози; б) одиниці виміру поверхневої; в) одиниці виміру питомої активності джерела бета-випромінювання.

8. Для чого призначений перемикач «Режим β–γ»: а) змінює одиниці виміру потужності дози; б) одиниці виміру поверхневої; в) одиниці виміру питомої активності джерела бета-випромінювання; г) для перемикання виду вимірюваного бета- або гамма-випромінювання.

9. Для чого призначений справа перемикач «Межа»: а) для вибору піддіапазонів виміру; б) одиниці виміру поверхневої; в) одиниці виміру питомої активності джерела бета-випромінювання; г) змінює одиниці виміру потужності дози.

10. Що служить фільтром дозиметра для поглинання бета-випромінювання під час проведення вимірювання потужності експозиційної дози гамма-випромінювання: а) сталева знімна кришка; б) датчики; в) індикатор.

Тема: Методика контролю радіаційної чистоти довкілля.

Мета: Вивчити методику контролю радіаційної чистоти довкілля, ознайомитися з будовою та призначенням сучасних радіометричних приладів.

Основні поняття та терміни: загальний та індивідуальний дозиметричний контроль, дозиметри, радіометри, рентгенометри, спектрометри, кишенькові, переносні та стаціонарні установки, сигнальні, індикаційні, індивідуальні, прямопоказуючі та непрямопоказуючі дозиметри.

Перелік питань для самоконтролю знань:

1. Призначення, класифікація, принцип будови дозиметричних приладів.

2. Прилади індивідуального дозиметричного контролю.

3. Прилади загального дозиметричного контролю.

Довідковий матеріал

Дозиметричні прилади за призначенням умовно поділяють на чотири групи: дозиметри, рентгенометри, радіометри, спектрометри.

Дозиметри, в свою чергу, діляться на сигнальні, індикаційні та індивідуальні.

За призначенням дозиметри поділяються на такі групи: аварійні («Гнейс», ИКС-А), термолюмінесцентні (КДТ), хімічні (ДП), іонізаційні (ДКП-50А, ИД-І, ИД-ІІ), технологічні («Щелкун», ДК-0,2, КИД, ИФК, ИФКУ), для вимірювання малих доз випромінювання (ДРС-1, ДЕС-04, КИД-2, КИД-6, ДК-02), для робіт з особливою радіаційною небезпекою (ДЕГ-07).

За видом випромінень, що реєструються, дозиметри поділяють на:

• комбіновані – бета-, гамма- та нейтронне випромінення (ИАД, «Гнейс», ДП-70МР, КДП-02, ДРС-1, ИФКУ), гамма-нейтронні (ИД-1, ИД-2, ДП-70М), бета-, гамма-випромінення (ДП-70, «Щелкун»), рентгенівське та гамма-випромінення (ИДК-4, КИД-1,2,6);

• для одного виду випромінень (гамма-випромінення) – ДК-2, ДКП-50А, КДТ-1, ИКС-А, ДЕГ-07, КИД-4.

За технічними та конструктивними характеристиками радіометричні прилади поділяються на:

• кишенькові – для індивідуального дозиметричного контролю;

• переносні – для групового дозиметричного контролю, визначення радіоактивності та її питомої величини на природних та техногенних об’єктах, визначення ступеня радіоактивного забруднення та ін.;

• стаціонарні установки – для безперервного дозиметричного контролю в радіаційно небезпечних місцях, визначення питомої масової частки або об’ємної активності проби ґрунту, рослинності, води, продуктів харчування та ін.

Конструктивно дозиметри поділяються на: прямопоказуючі (ДК-02, ДКП-50А, ИД-1) та непрямопоказуючі (сліпі – ИД-2, ДС-50, ДП, КДТ, «Гнейс»).

За можливостями виявлення іонізуючих випромінень різного спектру виділяють: низько- (до 200кеВ), середньо- (до 1,25 МеВ) та висоенергетичні (1,5-3 МеВ) дозиметри.

Рентгенометри, радіометри і спектрометри відносять до приладів загального дозиметричного контролю.

Робота з іншими дозиметрами. Крім наведених приладів-дозиметрів, що випускаються на території України, поширені також дозиметри російського виробництва. За техніко-експлуатаційними характеристиками всі вони аналогічні до вітчизняних розробок, прості в експлуатації, тому їх охоче використовує персонал лабораторій радіоекологічного контролю, працівники митних, прикордонних й аварійних служб, військових і будівельних установ та

багатьох інших організацій України.

Радіометри РКС–01 «Стора», ДКС–02К «Кадмій», ДРГБ–01 «Еко–1» та інших серій призначені для контролю радіаційної ситуації, пошуку плям радіоактивного забруднення, детальних польових і лабораторних досліджень та індивідуальної дозиметрії. Вони дають можливість вимірювати потужність еквівалентної дози рентгенівського і гамма-випромінювання та силу потоку бета-частинок. Дистанційне обстеження існуючого джерела іонізуючого випромінювання за допомогою штанги обмежує опромінення оператора. Ще одною перевагою цієї серії дозиметрів є їхня ширша комплектація. В її склад входять сумка, підзарядний пристрій, висувна штанга, навушники та ін. Технічні параметри дозиметрів цих серій і рекомендації щодо проведення радіоекологічного контролю подібні до методики використання дозиметра «Прип’ять».

Однак, особливими є низка функцій, яких немає у дозиметра «Прип’ять», а саме – можливість одночасного вимірювання потужності дози гамма-, бета- і рентгенівського випромінювання; вибір робочої настройки за допомогою системи графічного меню; режим скорочення часу пошуку плям і джерел радіоактивного забруднення; пам’ять ряду вибраних оператором режимів настройки; голосове озвучення результатів проведених вимірів.

Характеристика сучасних дозиметрів-радіометрів.

Дозиметри гамма-випромінювання серії ДКГ–01Д «Гарант», ДКГ–02У «Арбітр», ДКГ–03Д «Грач». Дозиметри цієї серії – нові недорогі професійні мікропроцесорні прилади з високою чутливістю. Компактність, висока точність результатів вимірювання дають можливість застосувати радіометри для виконання широкого кола завдань як науково-дослідні та персональні дозиметри. З допомогою цих приладів одночасно вимірюють потужність еквівалентної дози гамма-випромінювання і здійснюють пошук джерел іонізуючого випромінювання. Діапазон промірів охоплює від 0,1 до 3 100 мкЗв/год, є можливість цифрової і звукової індикації, а також роботи у навушниках. Їхня маса переважно не перевищує 0,2 кг і працюють від акумуляторів (3–9 Вт).

Дозиметри рентгенівського та гамма-випромінювання серії EL–1101, EL–1103, EL–1119. Дозиметри, які вимірюють параметри рентгенівського та гамма-випромінювання у широкому діапазоні значень від 5 мкР/год до 1000 Р/год. Виконані на сучасній елементній базі з мікропроцесорним керуванням, зберігають у пам’яті близько 100 результатів вимірів, що через інтерфейс можуть бути передані ПЕОМ.

Радіометри мають звукову та світову сигналізацію, яка сповіщає про перевищення встановлених порогів щодо потужності дози та постійно індукує на табло результат виміру і його статистичну похибку. Призначені для вимірювання потужностей еквівалентної, поглиненої та експозиційної дози рентгенівського та гамма-випромінювання. Здатні працювати з подовженою штангою для вимірювання у важкодоступних місцях, працюють від акумуляторів (12 Вт) і електромережі. Маса дозиметрів з блоком живлення та зарядження акумуляторів не перевищує 3 кг.

Дозиметр альфа- та бета-випромінювання УМФ–2000. У низькофоновому дозиметрі вперше застосований напівпровідниковий кремнієвий детектор, який водночас реєструє активність альфа- та бета-випромінювання. Захищений від зовнішнього фону, в тому числі й космічного проміння. Діапазон вимірюваних активностей альфа- та бета-проміння від 0,01 до 1000 Бк. Радіометр дає змогу визначати радіоактивність ²¹⁰Ро і ²¹⁰Pb у поверхневих, ґрунтових та підземних водах і ґрунтах. Маса дозиметра не перевищує 26 кг .

Дозиметр рентгенівського випромінювання ДРК–1. Розроблений відповідно до міжнародних правил, які визначають вимоги на дозиметри для вимірювання дозового навантаження на пацієнтів медичних закладів при променевій діагностиці та інших видах рентгенорадіологічних процедур. Діапазон реєструє поглинену дозу на площі від 1 до 104 сГр×см². Працює від акумулятора (40 Вт), маса не перевищує 4,2 кг.

Радоновий дозиметр «РГА–09М». Дозиметр призначений для вимірювання об’ємної активності природних радіоактивних аерозолів (продуктів розпаду) радону-222 та визначення еквівалентної об’ємної активності радону і торону в атмосферному повітрі. Застосовується на підприємствах, зокрема, ядерно-паливного циклу, вуглевидобувної і гірничорудної промисловості. Діапазон визначень від 5 до 105 Бк×м³. У радіометрі передбачена можливість зберігання для понад 100 результатів промірів.