Тестові завдання для самоконтролю знань:

1. Який період піврозпаду ²³⁸U: а) близько 4,5 млрд років; б) близько 400 років; в) близько 4 років; г) близько 400 тис. років.

2. Яка одиниця радіоактивності прийнята в системі СІ: а) бекерель; б) рад; в) грей; г) джоулі; д) рентген.

3. Процес перетворення радіонуклідів називається: а) радіотоксичністю; б) радіоактивним розпадом; в) радіоактивним піввиведенням.

4. Радіоактивний розпад, який супроводжується викидом з ядра нестійкого елемента α-частинки, яка являє собою ядро атома гелію називають: а) бета-розпад; в) гамма-розпад; г) альфа-розпад.

5. Який параметр використовують як головний критерій забрудненості продуктів харчування, питної води, ґрунту, будівельних матеріалів, сировини і продукції промислових підприємств: а) еквівалентна доза; б) поглинута доза; в) радіотоксичність; г) питома радіоактивність.

6. Кількість радіоактивної речовини (чи елемента), в якій за 1 с розпадається біля 37 млр. атомів називають: а) бекерель; б) рад; в) грей; г) кюрі; д) рентген.

7. Яка позасистемна одиниця радіоактивності: а) бекерель; б) рад; в) грей; г) кюрі; д) рентген.

8. Який тип розпаду має ⁹⁰Sr: а) бета-; б) гамма-; в) альфа-.

9. Який тип розпаду має ¹³⁷Cs: а) бета-; б) гамма-; в) альфа-.

10. Який період піврозпаду ¹³⁷Cs:а) 30 тис. років; б) 30 років; в) 30 днів; г) 3 млрд. років.

Тема: Дози іонізуючого випромінювання. Поглинена, експозиційна, еквівалентна та ефективна еквівалентна дози. Одиниці їхнього виміру.

Мета: Ознайомитися з особливостями різного типу іонізуючого випромінювання, розкрити суть поняття дози іонізуючого випромінювання, охарактеризувати різні типи доз та з’ясувати одиниці їхнього виміру.

Основні поняття та терміни: альфа-випромінювання, бета-випромінювання, доза, поглинена, експозиційна, еквівалентна та ефективна дози, грей, рентген, рад, кулон, зіверт, бер, потужність дози.

Перелік питань для самоконтролю знань:

1. Розкрити суть поняття про дозу.

2. Охарактеризувати поглинуту дозу та одиниці її виміру.

3. Охарактеризувати експозиційну дозу та одиниці її виміру.

4. Охарактеризувати еквівалентну дозу та одиниці її виміру.

Довідковий матеріал

Пошкодження, викликані в живих організмах опроміненням, є тим більшими, чим більше енергії передано їхнім тканинам. Кількість такої енергії називається дозою. Дозу іонізуючого випромінювання людина може зазнати від будь-якого радіонукліда або їхньої суміші незалежно від того, містяться вони поза організмом або всередині його. Кількісний вираз енергії випромінювання, отриманої одиницею маси опроміненого тіла (складової екосистеми, тканини організму тощо), називають поглиненою дозою, яка в системі СІ вимірюється в греях (1 Гр = 1 Дж енергії, поглиненому масою в 1 кг). До 50-х років ХХ ст. для вимірювання обсягу радіації широко використовували інші позасистемні одиниці поглиненої дози – рентген (Р) і рад. Один рентген відповідає ефекту дії граму радію протягом години на відстані одного метра, що визначається за ступенем почервоніння шкіри. Один рад дорівнює 0,01 Гр.

Якщо кількість поглиненої енергії гамма- або рентгенівського випромінювання розглядати не для речовини, а для повітря, то слід ввести поняття його іонізації. Причому, для атмосфери існує спеціальна одиниця, яка співвідносить заряд іонів кожного знаку в 1 см³ сухого повітря, що виникло у процесі його іонізації з дозою цього випромінювання. Загальний обсяг випромінювання, що викликає іонізацію називають експозиційною дозою, яка в системі СІ вимірюється в кулонах на кілограм (Кл/кг). Поряд існує позасистемна одиниця вимірювання – рентген (1Р = 2,58 × 10^–4 Кл/кг). Велику роль в опроміненні всього живого в екосистемі відіграє не лише кількість іонізуючого випромінювання, поглиненого тілом, а й якість цього випромінювання. Якісна характеристика випромінювання визначається показником лінійної щільності іонізуючого потоку. Вважається, що щільність бета-, гамма- і рентгенівського випромінювання є однаковою, умовно вона приймається за одиницю. Тоді показник щільності повільних нейтронів дорівнює 5, звичайних нейтронів – 10, а α-частинок та надшвидких нейтронів – 20. Перераховану в такий спосіб дозу опромінення називають еквівалентною дозою. Її у системі СІ вимірюють у зівертах (Зв). Відома й позасистемна одиниця еквівалентної дози – бер (1 бер = 0,01 Зв). Водночас важливо врахувати й те, що не всі частини тіла людини (органи, тканини) чи інших організмів екосистем мають однакову чутливість. Наприклад, при однаковій еквівалентній дозі опромінення виникнення раку в легенях людини більш вірогідне, ніж у її щитовидній залозі. Саме тому дози опромінення для різних органів і тканин необхідно перераховувати за різними коефіцієнтами. Підсумувавши ці коефіцієнти по всіх тканинах людини, отримують ефективну еквівалентну дозу.