2. Система понять про працю: сутність, характер, аспекти розгляду

Праця – основа життєдіяльності і розвитку людсь­кого суспільства. Зміст і характер праці залежать від ступеня розвитку продуктивних сил і суспільних від­носин. Розрізняють конкретну й абстрактну працю.

Кон­кретна праця – це доцільно спрямована діяльність людини, результатом якої є створення певної спо­живної вартості. Змістом конкретної праці є кількісний і якісний склад трудових функцій (відмінність у професіях, рівнях кваліфікації працівників), їх співвідношення і взаємозв'язок у конкретному процесі праці. Отже, конк­ретна праця виражає й технологічний аспект, тобто має індивідуальний характер на кожному робочому місці і перебуває під впливом перетворень НТП.

Абстрактна праця – це витрати людської енергії, частка затрат суспільної праці без­відносно до тієї конкретної форми, в якій вона здійс­нюється. Абстрактна праця відображає її соціально-економічний зміст, тобто ступінь і спосіб затрат робочої сили, а також суспільно-економічні відносини, в яких здійснюється процес праці (трива­лість робочого дня, оплата праці, вимоги до підготовки працівни­ка).

Загальні ознаки праці визначаються передусім формою власності і відображають відношення працівників до засобів виробництва, до продукту своєї праці. Вони виявляються також у суспільній природі праці; у ступені примушування до праці. З урахуванням цих ознак праця може бути відчуженою і невідчуженою від процесу виробни­цтва і його результатів, безпосередньо і опосередковано суспільною, вільною і вимушеною.

Часткові ознаки праці характеризують специфічні особливості функціонування робочої сили. За цими ознаками розрізняють такі види праці залежно від: способу здійснення – розумова й фізична; кінцевого результату праці – продуктивна й непродук­тивна; рівня складності праці – складна й проста; рівня творчості – творча й нетворча.

Тема 6. Політика доходів і сутність заробітної плати – 1 год.

Зміст учбового матеріалу:

1. Вартість робочої сили та її структура

2. Доходи населення: зміст, джерела формування, диференціація

3. Поняття і показники рівня життя

4. Соціально-економічна сутність заробітної плати

1. Вартість робочої сили та її структура

Один із важливих елементів ринкової системи господарюван­ня – наймана праця. Праця не є товаром, а от її вартість – є товаром. Вартість робочої сичи – сукупність витрат підпри­ємця, пов'язаних з використанням робочої сили та її відтворенням і визначається обсягом життєвих благ, необхідних для забезпечення нормальної життєдіяльності людини, тобто для під­тримування працездатності, професійно-кваліфікаційної підго­товки, утримання сім'ї і виховання дітей, духовного розвитку.

До складу вартості робочої сили входять: заробітна плата; натуральні виплати (харчування, витрати на житло тощо); витрати на соціальне страхування (соціальні виплати за віком, у зв'язку з інвалідністю, хворобою, материнством, виробничим травматизмом, безробіттям тощо); витрати на професійну підготовку та підвищення кваліфі­кації персоналу, професійну орієнтацію та підбір кадрів; витрати на соціально-побутове обслуговування (їдальні, бібліотеки); податки, які розглядаються як витрати на робочу силу (на фонд заробітної плати, дохід).

Ціна робочої сили регулюється і контролюється державою та профспілками та у зв'язку зі змінами умов життя, праці, виробництва має переглядатися.