4. Особливості обліку і оцінювання розроблення нафтогазових запасів.

4.1 Етапи діяльності видобувних підприємств

4.2 Облік витрат на розвідку запасів корисних копалин (псбо 33)

У практиці поширюються такі методи обліку витрат у видобувних галузях:

1) метод повних витрат(full cost method, іноді його називають методом повної вартості);

2) метод успішних зусиль (проектів) (успішно завершених розвідувань(successful efforts method, метод результативних витрат)

3) метод ділянки, що цікавить (areaof-interest accounting)

У методі повних витрат усі витрати, пов'язані з пошуком, придбанням і розробкою корисних копалини у великому центрі витрат (такому, як країна або група країн) капіталізують попри те, що окремі витрати такого центру можуть в результаті виявитися даремними.

але ці витрати є необхідними для збільшення запасів, а вигоди від успішної розвідки і отримані внаслідок розвідки знання перекриють витрати як по успішних, так і по неуспішних проектах.

Метод успішних проектів передбачає, що витрати, пов'язані з успішним пошуком і розробкою корисних копалини капіталізуються, а якщо пошуки не увінчалися успіхом, то витрати списуються на витрати періоду.

Принципова різниця між методами полягає в обліку витрат на пошуки і розробку корисних копалин, які не призвели безпосередньо до зростання запасів корисних копалин. Відповідно до Методу повних витрат такі витрати капіталізуються, а відповідно до Методу успішно завершених розвідувань - відносяться на витрати поточного періоду. У Методі успішно завершеної розвіди потрібен прямий зв'язок між понесеними витратами та відповідним збільщенням запасів. Витрати на пошуково-розвідувальну діяльність, які не призвели до зростання запасів, повинні бути віднесені на витрати періоду.

Відповідно до методу ділянки, що цікавить, витрати накопичуються за окремими геологічними ділянками, з якими безпосередньо пов'язаний пошук запасів корисних копалин. Якщо згодом підтвердиться комерційна вигода запасів копалин на ділянці, то накопичені витрати капіталізуються і амортизуються у міру видобутку копалин. Якщо виявиться, що ділянка, яка цікавить, не містить комерційних запасів, то накопичені витрати списують на витрати періоду.

Для обліку діяльності з розвідки та видобутку газу і нафти та розроблення нафтогазових запасів ДК “Укргазвидобування”, ДАТ “Чорноморнафтогаз” та ПАТ “Укрнафта” застосовують метод капіталізації вартості успішних проектів. Відповідно до методу капіталізації вартості успішних проектів витрати, які виникають під час розвідки та розроблення запасів нафти і газу, але мають загальний характер та не відносяться безпосередньо до виявлених запасів, списують на результат діяльності у періоді їх виникнення.

Витрати, що відносяться безпосередньо до виявлених, але непідтверджених запасів, капіталізують за статтею “Капітальні інвестиції” по кожному проекту і свердловині. Витрати на розвідку, виключаючи вартість розвідувальних і тестових свердловин, капіталізують до моменту оцінювання економічної доцільності подальшої розвідки чи розроблення цих запасів. Якщо запаси не підтверджені, затрати на розвідку відносяться на результат діяльності у період здійснення такої оцінювання.

Вдалі або невдалі спроби розвідки визначають окремо для кожної свердловини у міру з’ясування і перевірки потенційно нафтогазоносних структур. Таке оцінювання вдалих або невдалих спроб розвідки компанія здійснює періодично, але не рідше як раз на рік на звітну дату.

Витрати на розвідку нафтогазових запасів, згідно з якими оцінка підтвердила економічну доцільність подальшого розроблення цих запасів, формують первісну вартість нафтогазових родовищ (нафтогазові активи) та відображаються в балансі. Подальші матеріальні та нематеріальні витрати, пов’язані зі спорудженням експлуатаційних свердловин та облаштуванням сухих свердловин, а також вартість обладнання та нагнітальних свердловин, пов’язаних з розробленням нафтогазових запасів, капіталізуються.