- •Облік основних засобів та нематеріальних активів
- •1. Визнання, оцінювання та класифікація необоротних активів
- •2. Облік надходження основних засобів та нематеріальних активів
- •3. Особливості обліку і оцінювання необоротних активів, що зумовлюють виникнення зобов’язання щодо витрат на демонтаж, ліквідацію об’єкта і відновлення ділянки.
- •4. Особливості обліку і оцінювання розроблення нафтогазових запасів.
- •4.1 Етапи діяльності видобувних підприємств
- •4.2 Облік витрат на розвідку запасів корисних копалин (псбо 33)
- •4.1 Етапи діяльності видобувних підприємств
- •4.2 Облік витрат на розвідку запасів корисних копалин (псбо 33)
- •5 Амортизація основних засобів та нематеріальних активів
- •6 Облік вибуття основних засобів та нематеріальних активів
4.1 Етапи діяльності видобувних підприємств
Перш ніж приступити до розгляду наступного питання (П(С)БО 33), розглянемо основні етапи процесу складання звітності видобувного підприємства (рис. 2.6).
Рисунок 2.6 – Схема діяльності і складання звітності видобувними підприємствами
На підготовчому етапі розробляються робочі проекти на будівництво свердловини, які розробляються науково-дослідними і проектними інститутами, а також іншими організаціями, які мають дозвіл (ліцензію) на проведення таких робіт, та проходять технічну експертизу у відповідних інстанціях.
В галузевому стандарті № 320-2002 “Розвідка (дорозвідка) та облаштування родовищ нафти і газу. Складові елементи видів робіт та об'єкти будівництва” дається визначення поняття розвідки:
розвідка родовищ нафти і газу - етап (комплекс) геологорозвідувальних робіт, що здійснюються з метою визначення геометричних, фільтраційно-ємнісних, геолого-промислових та інших параметрів відкритих родовищ нафти і газу, підрахунку розвіданих запасів вуглеводнів, визначення всіх параметрів, необхідних для складання проекту розробки родовища.
Схоже визначення розвідки дається і в Правилах розробки нафтових та газових родовищ, що затверджені Міністерством нафтової промисловості СРСР від 15.10.84 р. № 44:
розвідка - комплекс робіт, що включають буріння за визначеною системою оптимального числа розвідувальних свердловин, їх випробування та пробну експлуатацію, проведення на них промислово-геофізичних та гідродинамічних досліджень, лабораторні дослідження відібраного з них керна та пластових флюїдів з метою підготовки запасів у відповідностях, необхідних для складання технологічної схеми розробки.
ПСБО 33 :Розвідка запасів корисних копалин – пошук та визначення обсягів і якості корисних копалин, включаючи нафту, природний газ та інші невідтворювані природні ресурси, що здійснюється підприємством після отримання права на розвідку запасів корисних копалин у межах визначеної ділянки (території), а також визначення технічної можливості та економічної доцільності видобутку корисних копалин.
Тобто основною складовою розвідки є саме бурові роботи, що в результаті формують вартість розвідувальної свердловини.
За призначенням, що дається в проекті на спорудження розвідувальної свердловини, така свердловина не призначена для розробки родовища, а лише для розвідки корисних копалин (нафти і газу).
У разі виявлення розвідувальною свердловиною нафти і газу дана свердловина передається в дослідно-промислову розробку, а у разі позитивних результатів при дослідно-промисловій розробці проводиться затвердження запасів і свердловина передається в промислову розробку.
Відповідно до визначення, наведеного у Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. № 432, оцінка ресурсів корисних копалин і компонентів — це наближене визначення кількості та якості корисних копалин і компонентів на основі аналізу сприятливих геологічних та економічних передумов і позитивних результатів геологічних, геофізичних та інших досліджень.
Після проведеної розвідки, родовище корисних копалин вводиться у розробку, під час якої може проводитись дорозвідка і експлуатаційна розвідка.
Дорозвідка розроблюваних родовищ проводиться в недостатньо вивчених їх частинах (флангах, глибоких або верхніх горизонтах, відокремлених ділянках тощо) і здійснюється послідовно згідно з планами проведення видобувних робіт.
Експлуатаційна розвідка, яка випереджає розвиток видобувних робіт, уточнює визначені геологічною розвідкою дані про морфологію, внутрішню будову, умови залягання і розробки покладів корисних копалин, та про якість мінеральної сировини за даними додаткових свердловин або гірничих виробок, що проводяться перед видобувними роботами.
Експлуатаційна розвідка, яка супроводжує видобувні роботи, уточнює кількісні та якісні показники покладів корисних копалин за даними досліджень в експлуатаційних і режимних свердловинах, очисних гірничих виробках тощо.
Законом України від 12.07.2001 р. № 2665-III “Про нафту і газ” визначено, в чому заключається етап розробки, а саме, що “розробка родовища нафти і газу - технологічний процес вилучення з родовища нафти, газу та супутніх їм корисних компонентів, який складається з двох послідовних етапів - дослідно-промислової розробки родовища та промислової розробки родовища”.
За результатами проведених робіт з дорозвідки і експлуатаційної розвідки родовищ (ділянок) корисних копалин, які розробляються, здійснюється переведення попередньо розвіданих запасів у розвідані, підрахунок і облік додатково виявлених запасів.
На основі викладеного можна зробити висновок, що здійснення розвідки і дорозвідки необхідно для вивчення будови земної кори з метою виявлення та отримання даних про поклади корисних копалин.
На етапі використання проводиться вже безпосередня експлуатація родовища, видобуток корисних копалин з промисловим призначенням, після завершення якого родовище закривається.
