- •Державне управління в економічній сфері
- •Модуль 1 сучасна економічна теорія та її застосування в практиці державного управління
- •Тема 1. Економічна теорія як методологічне підґрунтя державного управління господарськими процесами
- •Тема 2. Загальні проблеми економічного розвитку
- •Тема 3. Система господарювання в умовах ринку
- •Тема 4. Форми доходів в ринковій економіці
- •Тема 5. Економічне зростання держави як складова загальної траєкторії розвитку суспільства
- •Тема 6. Роль грошово-кредитної системи держави
- •Тема 7. Роль економічної політики держави як системи
- •Модуль 2 державні фінанси і бюджетний процес
- •Тема 1. Економічна природа та сутність
- •Державних фінансів
- •Тема 2. Державна фінансова політика та механізм її реалізації
- •Тема 3. Податки та податкова система
- •2. За економічним змістом об’єкта оподаткування:
- •Тема 4. Бюджет і бюджетна система Бюджет як економічна та правова категорія. Бюджетна система та принципи її побудови. Бюджетна класифікація.
- •Тема 5. Державний бюджет україни
- •Тема 6. Місцеві бюджети україни
- •Тема 7. Бюджетний процес і бюджетні процедури
- •Тема 8. Державні цільові фонди
- •Тема 9. Державний кредит і державний борг
- •Використана та рекомендована література
Тема 7. Бюджетний процес і бюджетні процедури
Загальні основи бюджетного процесу. Характеристика етапів бюджетного процесу. Повноваження учасників бюджетного процесу.
Бюджетний процес – регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Основним завданням бюджетного процесу є забезпечення своєчасного та повного надходження до державної скарбниці фінансових ресурсів в обсягах, достатніх для реалізації цільових державних програм, пов’язаних з піднесенням економіки, проведенням її структурної перебудови та розв’язанням соціальних проблем, з одного боку, раціонального та цільового використання
Бюджетний кодекс (стаття 19) визначає чотири стадії бюджетного процесу:
1) складання проектів бюджетів;
2) розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);
3) виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);
4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.
На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються контроль за дотриманням бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами відповідно до законодавства.
Учасниками бюджетного процесу є органи та посадові особи, які наділені бюджетними повноваженнями. Бюджетними повноваженнями визнаються права та обов’язки учасників бюджетних правовідносин.
У систему органів, що наділені бюджетними повноваженнями, входять:
- законодавчі (представницькі) і виконавчі органи державної влади;
- органи грошово-кредитного регулювання;
- органи державного (муніципального) контролю.
Законодавчі (представницькі) органи державної влади, представницькі органи місцевого самоврядування:
- розглядають і затверджують бюджети і звіти про їх виконання;
- здійснюють контроль за обґрунтованістю формування і виконання бюджетів;
- формують і визначають правовий статус органів, що здійснюють контроль за виконанням бюджету відповідного рівня бюджетної системи.
Виконавчі органи державної влади, органи місцевого самоврядування:
- здійснюють складання бюджету;
- вносять проект бюджету з необхідними документами і матеріалами на затвердження законодавчого (представницького) органу влади (органу місцевого самоврядування);
- організовують виконання бюджету, подають звіт про його виконання на затвердження законодавчих органів;
- здійснюють контроль за обґрунтованістю формування і виконання бюджету.
Органом грошово-кредитного регулювання є Національний банк України. Органами фінансового контролю є:
- Рахункова палата – в частині контролю за використанням коштів Державного бюджету України;
- Головна фінансова інспекція України – відповідно до її повноважень, визначених законом.
Тема 8. Державні цільові фонди
Сутність фондів фінансових ресурсів цільового призначення. Пенсійний фонд України. Фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Державні цільові фонди – це форма акумуляції та використання фінансових активів, які мають цільове призначення, чітко встановлені джерела формування, напрямки та можливості використання.
Основними принципами організації централізованих фондів фінансових ресурсів є такі:
відрахування до фондів є обов'язковим примусовими платежами;
витрати здійснюються лише за цільовим призначенням, що визначено законодавством України;
розміри відрахувань визначаються централізовано у відповідності із законодавством і є власністю держави;
Державні цільові фонди поділяються на:
постійні та тимчасові;
економічні та соціальні;
бюджетні та позабюджетні.
Пенсійний фонд – самостійна, спеціалізована фінансова установа, що займається мобілізацією та використанням коштів пенсійного призначення на випадок постійної втрати працездатності. Формою страхового відшкодування є пенсії.
Доходи бюджету фонду формуються за рахунок таких надходжень:
зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування (Внески роботодавців у розмірі 32 % до фонду заробітної плати Страхові платежі найманих працівників у розмірі 1–2 % із заробітної плати та інших доходів).
цільові надходження з бюджету;
добровільних внесків і пожертвувань;
сум фінансових санкцій, стягнених за порушення порядку сплати зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування;
сум відсотків за користування тимчасово вільними коштами фонду;
банківські кредити;
інші надходження відповідно до законодавства.
Кошти Пенсійного фонду України спрямовуються на:
фінансування виплати пенсій у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування: за віком, за інвалідністю, за вислугу років, інш.;
допомоги на поховання та інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України;
виплати допомоги на догляд за дитиною;
реалізація державних, регіональних і обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, дітей та інших категорій громадян, що потребують допомоги;
оплату послуг з виплати та доставки пенсій;
формування резерву коштів Пенсійного фонду України;
погашення банківських кредитів та відсотків за їх використання;
створення та функціонування системи персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування;
утримання центрального апарату та органів Пенсійного фонду України, розвиток їх матеріально-технічної бази;
організацію роз'яснювальної роботи серед населення та здійснення інших заходів відповідно до завдань Пенсійного фонду України.
В Україні створено такі фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування:
Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності;
Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
