- •Задачі з теорії ймовірностей
- •Ймовірність кожної із партій теодолітів
- •Визначення кореляційної матриці
- •Обробка статистичного ряду вимірів
- •Вихідні дані: До значень кутів , , додати величину , а до кутів ; ; ; додати величину .
- •Інтервальна оцінка
- •Із завдання 9 вибираємо
- •Кореляційний аналіз
- •Обробка рівноточних вимірів
- •Оскільки довжини ходів різні, то виміри будуть нерівноточними.
- •Оцінка точності функцій. Розрахунок точності вимірів
- •Обробка подвійних вимірів
- •Обчислюємо середні арифметичні (графа 4) за формулою:
Вихідні дані: До значень кутів , , додати величину , а до кутів ; ; ; додати величину .
Обчислення ведуться до сотих долей секунди.
Розв’язання:
Визначимо ймовірне значення виміряного кута, або центр групування результатів вимірів:
;
.................... ;
n
= 60 .
Тоді
= ............................. .
-
наближене, умовно прийняте значення
кута.
В
графі 3 обчислюємо ймовірні похибки
вимірів
Контроль:
В
графах 4,5,6 відповідно обчислюємо значення
,
,
,
а в кінці таблиці суми
=
................ ;
= ................... ;
=
........................ .
Обчислюємо довжину інтервалу за формулою
--------------
= ................... .
Отриману
величину закруглюємо до
.
Тоді
l
= ; Кількість інтервалів
.................... .
Заокруглюємо величину К до цілого числа К = ..................... .
В
графі 7 виписуємо відхилення
за зростанням від
до
.
В графі 8 визначаємо границі інтервалів.
Допускається початкове значення першого інтервалу та кінцеве значення останнього інтервалу, прийняти зручним для визначення границь внутрішніх інтервалів, заокругливши їх до 0,5 або до 0,1.
В
графі 9 визначаємо частоти
,
тобто кількість похибок
по зростанню, що знаходяться в кожному
інтервалі.
Для подальших обчислень складаємо таблицю 2.
Таблиця 2
Номер інтер- валу |
Інтервал |
|
|
|
|
|
|
|
від |
до |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
- |
60 |
- |
- |
1.00 |
- |
- |
Визначені інтервали та частоти із таблиці 1 переносимо в таблицю 2.
Визначаємо
накопичені частоти:
;
і т.д.
повинна дорівнювати 60.
В
графі 6 для кожного інтервалу визначаємо
середнє значення
В
графі 7 обчислюємо відносні частоти за
формулою
;
В
графі 8 обчислюємо емпірічні значення
інтегральної функції розподілу.
На графіку (рис.2) виміряємо масштаб значень для інтервалів по горизонталі та масштаб значень для інтегральної функції розподілу і згідно данних таблиці 2 будуємо ступенчатий графік.
Рис.2 Ступенчатий Рис.3 Гістограма Рис.4 Полігон розподілу
графік
В
графі 9 таблиці 2 обчислюємо значення
функції щільності
для кожного інтервалу і на рис.3 будуємо
гістограму.
На рис. 4 посередині кожного інтервалу в вибраному масштабі по вертикалі відкладаємо значення відносної частоти . З’єднуємо отримані точки ломаними лініями і отримуємо полігон розподілу.
Обчислюємо середню квадратичну похибку вимірюваання кутів
.....................
.
Обчислюємо центральні моменти третього та четвертого порядків:
=
................... ;
= ...................... .
Обчислюємо асиметрію та ексцес
=
................... ;
= .................. .
На рис.5 та 6 графіку показуємо відхилення кривої нормального розподілу згідно значень асиметрії та ексцесу.
Примітка. а) Якщо значення асиметрії додатнє, то права вітка лінії нормального розподілу зміщується вправо і навпаки;
б) аналогічно лінія асиметрії дещо піднімається або опускається відносно лінії нормального розподілу.
Рис.5 Асиметрія Рис.6 Ексцес
