- •Тема 3. Класична школа політичної економії.
- •1. Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної політичної економії.
- •Основні характерні ознаки класичної політичної економії:
- •2. Зародження класичної політичної економії.
- •2.1. Уїльям Петті – основоположник класичної політичної економії
- •Основні ідеї і внесок у. Петті в економічну науку:
- •2.2. П. Буагільбер – засновник класичної політичної економії у Франції.
- •Основні положення теорії п. Буагільбера:
- •Основні ідеї і внесок ф. Кене в економічну науку:
- •3. Школа фізіократів.
- •4. Економічна концепція Адама Сміта.
- •4.1. Назва, структура і методологічні принципи основної праці
- •Основні методологічні принципи концепції а. Сміта:
- •4.2. Адам Сміт про розподіл праці, вартість товару і роль грошей в економіці.
- •4.3. Принципи економічної політики а. Сміта.
- •5. Економічне вчення Давида Рікардо.
- •Внесок д. Рікардо в економічну науку:
- •Основні моменти програми грошового обігу:
4. Економічна концепція Адама Сміта.
4.1. Назва, структура і методологічні принципи основної праці
А. Сміта.
Адам Сміт (1723 – 1790) – один із самих видатних представників не тільки класичної школи політичної економії, а всієї теоретичної економічної науки.
При його житті промисловий переворот в Англії тільки починався, тому А.Сміт досліджував мануфактурну форму капіталістичного виробництва з обмеженим застосуванням машин, але з розвинутим розподілом праці між робітниками.
Народився А. Сміт в невеликому шотландському містечку Керколді в родині митного чиновника. В його домі була хороша бібліотека, він багато читав і дуже добре вчився в школі. Дуже рано, в 14 років, А. Сміт поступив в Глазговський університет. Після його закінчення він, як стипендіат, був направлений для подальшого навчання в Оксфордський університет. Закінчивши його, А. Сміт повернувся в Глазговський університет, де в 1751 р. був обраний професором і згодом очолив кафедру моральної філософії.
У 1776 р. вийшла у світ його основна праця: ,,Дослідження про природу і причини багатства народів”. Вважається, що це була найбільш популярна економічна праця в Європі у XVІІІ ст. Вона здобула А. Сміту світову славу. Його стали називати “шотландським мудрецем”.
Основна праця А. Сміта складається з п’яти основних розділів.
В першому розділі досліджуються проблеми вартості товарів і розподілу доходів між основними класами у суспільстві.
Другий – присвячений нагромадженню капіталу і досліджується його природа.
У третьому розділі проводиться дослідження економічного розвитку Європи в період феодалізму і становлення капіталізму.
В четвертому – наводиться докладний аналіз попередніх економічних поглядів. Зокрема, розкривається його відношення до вчень меркантилістів і фізіократів.
П’ятий розділ присвячений фінансам, тобто доходам і видаткам держави. Також в цьому розділі вказуються основні економічні функції держави і напрямки економічної політики.
В основі методології Адама Сміта знаходиться концепція економічного лібералізму, тобто вільного розвитку ринкової економіки за мінімального втручання держави.
Основні методологічні принципи концепції а. Сміта:
1. Застосовується дедуктивно-індуктивний метод, який дозволяє А. Сміту аналізувати як внутрішні закономірності економічних явищ, так і описувати їхні зовнішні прояви.
2. А. Сміт розглядає особистість як ,,економічну людину” – це особа, схильна до обміну, наділена егоїзмом і яка намагається поліпшити тільки своє становище і спрямована на своє збагачення.
3. Неодмінною умовою дії економічних законів є вільна конкуренція.
4. Прагнення одержання прибутку і вільна торгівля оцінювались ним, як діяльність, що вигідна всьому суспільству.
5. Принцип “невидимої руки”. А. Сміт вважав, що на ринку діє так звана “невидима рука”, за допомогою якої вільна конкуренція керує діями людей через їхні інтереси. Такий об’єктивний внутрішній механізм ринкової системи сприяє вирішенню найкращим способом суспільних економічних проблем, максимально вигідним, як для окремої особи, так і для всього суспільства в цілому. Інакше кажучи, вільна конкуренція забезпечує збіг інтересів окремих осіб з інтересами суспільства, тобто, якщо окрема людина хоче більше заробити і, відповідно, підвищити свій рівень добробуту, вона потрібна зробити щось корисне для інших людей або для суспільства в цілому.
6. Основна мета економічної науки – збільшення могутності і збагачення народу, в основі якого знаходиться створення матеріального продукту.
7. В політичній економії він висуває 2 завдання:
1) аналіз об’єктивних економічних реальностей і з’ясування закономірностей їх розвитку. Цим займається позитивна політична економія.
2) розробка рекомендацій для економічної політики фірм і держави. Цим займається нормативна політична економія. Відносно нормативних тверджень серед вчених і політиків існує багато розбіжностей.
