Тема 10. Сонатна форма. Принципи будови та історичні типи сонатних форм

Сонатна форма: найскладніший тип музичної композиції, в якій музичний розвиток відбувається на основі зіставлення і розробки двох контрастних тематичних ліній (головної й побічної партій) за принципами єдності та протистояння. Структура сонатної форми (експозиція, розробка, реприза). Сонатне алегро як провідний принцип утілення драматичного конфлікту музичними засобами.

Історико-стильові різновиди сонатної форми: старовинна сонатна форма, класична сонатна форма. Різновиди класичної сонатної форми. Еволюція сонатної форми. Невичерпні музично-драматичні можливості сонатної форми та її провідне значення у професійній музиці. Сонатна форма як джерело новаторських композиторських пошуків.

Завдання для самостійної роботи

1. Законспектувати: принципи будови і розвитку сонатної форми.

2. Вивчити історико-стильові різновиди сонатної форми.

3. Охарактеризувати особливі виразні можливості музичної драматургії сонатної форми.

4. Виділити експозицію, розвиток, репризу у музичних творах: Л.Бетховен. Соната №8 (Патетична), ч.І; Ф. Мендельсон. Концерт для скрипки з оркестром E-moll, ч.І; Б.Лятошинський. Український квінтет, ч.І.

5. Прослухати Увертюру до опери “Тарас Бульба” М.Лисенка. Виявити ознаки сонатності у цьому творі.

Література: 9 (С. 368-371); 13 (290-306); 8 (С. 233-282); 10 (С. 189-219).

Тема 11. Циклічні форми. Сюїта

Циклічні форми: музичні твори, які мають дві або більшу кількість частин, кожна з яких є окремою структурно завершеною музичною композицією. Принципи утворення циклічних форм: поєднання частин на основі єдиного творчого задуму, контрастність і самостійність частин. Старовинні варіаційно-поліфонічні композиції як передумова становлення й розвитку циклічних форм. Прелюдія і фуга.

Сюїта (від фр. suite – послідовність): циклічний твір, що складається з низки самостійних різнохарактерних творів, об’єднаних за єдиними жанровими ознаками. Частини сюїти (на відміну від сонатної форми) не мають єдиної лінії послідовного розвитку і взаємопроникнення. Походження форми сюїти: народна танцювальна музика, яка має за традицію парне об’єднання танців. Двочастинна старовинна сюїта (павана ігальярда). Старовинна клавірна сюїта (алеманда, куранта, сарабанда, жига). Програмна сюїта як самостійний тип циклічної композиції. Нова сюїта. Попурі.

Питання до рейтингового опитування

1. Поясніть терміни: цикл, циклічність, циклічна форма.

2. За якими принципами об’єднуються частини сюїти у єдиний цикл?

3. Висвітліть питання історичного походження та головних етапів розвитку і становлення форми сюїти.

4. Які структурні та композиційні особливості має Сюїта для фортепіано у формі старовинних танців М.Лисенка. Чому ця сюїта називається Українською?

5. Чи можна назвати фортепіанний цикл М.Мусоргського «Картинки з виставки» або вокальний цикл Ф.Шуберта «Прекрасна мельничиха» програмною сюїтою?

6. Які ви знаєте вокально-хорові твори, що створені у формі сюїти?

Література: 13 (С. 306-317); 8 (С. 365-376); 10 (С. 241-242); 9 (364-368).