- •Тема 1. Курс аналізу музичних творів у комплексі музично-теоретичних дисциплін
- •Тема 2. Методика системного аналізу музичних творів
- •Тема 3. Загальні принципи формування музичного твору
- •Тема 4. Гомофонічні та поліфонічні музичні твори
- •Тема 5. Період та його різновиди. Період як самостійна музична форма
- •Тема 6. Прості музичні форми
- •Тема 7. Художня взаємодія музики і поезії у вокальній музиці
- •Тема 8. Складна тричастинна форма
- •Тема 9. Багаточастинні форми. Рондо. Варіації.
- •Тема 10. Сонатна форма. Принципи будови та історичні типи сонатних форм
- •Тема 11. Циклічні форми. Сюїта
- •Тема 12. Циклічні форми в інструментально-оркестровій музиці
- •Тема 13. Циклічні форми у вокально-хоровій музиці
- •Тема 14.Вільні та мішані музичні форми
- •Тема 15. Музичні стилі та музичні жанри
- •Тема 16. Опера як синтетичний вид мистецтва
Тема 12. Циклічні форми в інструментально-оркестровій музиці
Інструментально-оркестрові твори великої форми: змістовно-драматургічні та композиційно-структурні особливості. Сонатно-симфонічний цикл: походження, будова, принципи розвитку. Інтонаційно-тематичний зв’язок між частинами циклу як засіб досягнення композиційної єдності. Симфонічна і камерна музика. Драматургічні типи симфонізму: симфонія-драма, лірична, епічна, жанрова симфонія. Інструментальні соната і концерт. Інструментальні ансамблеві твори сонатного типу. Інші циклічні форми в інструментально-оркестровій музиці. Творчість видатних композиторів як етапи становлення і розвитку циклічних форм інструментально-оркестрової музики.
Завдання для самостійної роботи
1. Законспектувати: класифікація творів циклічної форми в інструментально-оркестровій музиці
2. Вивчити різні типи сонатно-симфонічних циклів (за структурою, музичною драматургією, стилістикою тощо).
3. Охарактеризувати змістовно-драматургічні можливості творів великих композиційно-структурних форм.
4. Проаналізувати Симфонію G-moll, ор.5 П. Сокальського (композиційна структура, тематизм, особливості музичної мови, художнє значення).
5. Прослухати симфонічний твір М. Римського-Корсакова «Шахеризада». Виявити, за якими ознаками цю сюїту можна вважати наближеною до форми симфонії.
Література:8 (376-381); 13 (309-313); 10 (242-251); 9 (368-373).
Тема 13. Циклічні форми у вокально-хоровій музиці
Класифікація циклічних форм у вокально-хоровій музиці: хорові та вокально-симфонічні цикли (ораторія, кантата, реквієм, меса тощо), камерні (вокальні сольні та вокально-ансамблеві цикли, камерна кантата). Сюжетний і тематичний принципи поєднання вокально-хорових творів у цикли. Музична драматургія вокально-хорового циклу: наскрізна лінія розвитку художньо-образного змісту, розміщення кульмінацій, тематичні, інтонаційні, тональні зв'язки. Композиційно-структурні особливості циклічних форм вокально-симфонічної та камерної музики. Характеристика основних видів циклічних форм у вокально-хоровій музиці. Значення вокально-хорових циклів для розвитку професійної музики. Роль і місце вокально-хорової музики у музичній спадщині.
Завдання для самостійної роботи
1. Законспектувати: класифікація основних видів творів циклічної форми у вокально-хоровій музиці.
2. Охарактеризувати художній зміст, особливості композиції та музичної мови «Реквієму» В.Моцарта.
3. Проаналізувати кантату-поему Л.Ревуцького «Хустина» на вірш Т.Г. Шевченка. Вивчити принципи поєднання контрастних поетичних образів у цілісному музичному творі.
4. Прослухати вокальний цикл Г.Свиридова «Поема пам’яті Сергія Єсеніна». Виявити органічний зв’язок поетичних і музичних інтонацій як константу творчої майстерності композитора.
5. Обґрунтувати: значення творів великої форми для розвитку професійної музики.
Література: 1 (С. 215-234); 8 (С. 389-390); 10 (С. 287-292).
Тема 14.Вільні та мішані музичні форми
Вільна форма: індивідуальна структура музичного твору, яка має відмінності від канонічних музичних форм. Вплив варіаційних та імпровізаційних видів музикування на створення творів нетипової будови.
Мішана форма: використання різних принципів формоутворення і композиційного розвитку в одному творі. Поєднання принципів наскрізного розвитку і репризності у творах мішаної форми.
Загальнокультурні тенденції до синтезу мистецтв (програмна музика за історичними, літературними або образотворчими сюжетами; злиття музики, поезії та драматургії в опері тощо) як стимулюючий фактор створення творів у нових нетипових формах. Збереження у вільних і мішаних формах головних принципів формоутворення: прості музичні форми є основою для будови і розвитку більш складних музичних форм; чітке визначення і репризне підтвердження тематичного матеріалу твору; логічний тональний план; пропорційність частин. Характерні особливості вільних і мішаних форм: цілісність і безперервний розвиток музичного матеріалу у поєднанні з яскравою індивідуальністю кожної частини твору. Фантазії, рапсодії як усталені види музичних творів вільної та мішаної форм. Програмність як засіб структурного розвитку і змістовного збагачення музичної форми.
Питання до рейтингового опитування
1. Вільна і мішана форми: визначте міру тотожності та відмінності цих понять.
2. Обґрунтуйте культурно-історичну зумовленість появи вільних і мішаних форм.
3. Які принципи формоутворення залишаються обов’язковими для вільних і мішаних музичних форм?
4. Які характерні особливості розвитку музичного матеріалу у творах вільних і мішаних форм?
5. За якими композиційно-структурними ознаками можна класифікувати Угорську рапсодію № 2 Ф. Ліста як твір вільної форми? Назвіть ще приклади творів вільної форми.
6. Як взаємодіють принципи сонатності та варіативності у творі М.Глінки «Арагонська хота»? Назвіть ще приклади творів мішаної форми.
Література: 10 (С. 253-261); 1 (С. 162-178); 8 (С. 296-300).
