Тема 15. Музичні стилі та музичні жанри

Поняття стилю як сукупності характерних особливостей, які визначають належність твору мистецтва до конкретної історичної епохи, творчого напрямку, національної культури тощо. Музичний стиль: системна єдність творчих засобів і прийомів, що природно виникають на основі певних потреб відображення дійсності художніми образами. Основні категорії музичного стилю: історичні стилі, етнічні стилі, персональні стилі. Зміст твору та особливості музичної мови як обов’язкові складові музичного стилю.

Музичний жанр: певні види форм музикування й типи музичних творів, характерні ознаки яких склалися у відповідності із сферою застосування музики. Пісня, танець, марш як основа різножанровості. Твори з мішаними жаровими ознаками. Еволюція музичних жанрів. Жанрова система музичної культури.

Завдання для самостійної роботи

1. Законспектувати визначення понять: музичний стиль; музичний жанр.

2. Вивчити основні категорії музичного стилю.

3. Обґрунтувати закономірність поєднання історичного, етнічного та персонального стилів у кантаті С.Прокоф’єва «Олександр Невський».

4. Визначити стильові і жанрові ознаки твору П.І. Чайковського «На трійці» із фортепіанного циклу «Пори року».

5. Е.Гріг «Норвезькі танці», Й.Брамс «Угорські танці», А.Дворжак «Слов’янські танці». Виявити стильову відмінність і жанрову тотожність цих творів.

Література: 13 (С. 318-356); 9 (С. 336-343); 7 (С. 21-28).

Тема 16. Опера як синтетичний вид мистецтва

Опера: складний монументальний музично-драматичний твір, у якому задіяні музика, драматична дія, хореографія, сценографія. Опера як циклічна форма у широкому розумінні. Специфіка музичної драматургії та композиції оперних форм. Музика в опері та балеті як найголовніший засіб забезпечення єдності вистави. Класифікація типів опер. Номерна опера. Опера наскрізної дії. Еволюція оперних форм. Західно-європейська (передусім, італійська) опера. Російська опера. Українська національна опера. Музичні форми і жанри в опері. Арія, її тематичні й емоційні різновиди. Аріозо, арієта, каватина. Музично-драматургічна роль ансамблів і хорів в опері. Інструментальна музика в оперних виставах (увертюри, інтродукції, антракти). Опера як культурно-історичне явище.

Література: 10 (С. 276-287); 1 (318-348); 8 (С. 382-389).

V. МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

Завдання до модульної контрольної роботи І.

1. Дати визначення таких понять: історична епоха, національна традиція, стиль, жанр, музична форма.

2. Проаналізувати українську народну пісню (наприклад, «Гуде вітер вельми в полі» в обр. М.Глінки) і поліфонічний твір раннього класицизму (І.С.Бах). Виявити їх історичні, національні, структурні, стильові та жанрові особливості.

3. Обґрунтувати: музика є одним із засобів відображення дійсності й духовних станів людини.

4. Методи і зміст системного аналізу музичного твору. План аналізу музичного твору.

5. Здійснити теоретичний аналіз не складного музичного твору (наприклад, С.Прокоф’єв «Марш» із збірки творів для фортепіано «Дитяча музика») і дати відповіді на питання з плану аналізу.

6. Прослухати українську народну пісню (наприклад, «Повій, вітре, на Вкраїну» на сл. С.Руданського) і дати відповіді на питання з плану аналізу.

7. Типи викладення музичного матеріалу; засоби розвитку музичного твору.

8. Обґрунтувати: мелодія, гармонія, ритм і бас - основні формоутворюючі чинники музичної форми.

9. Прослухати вокально-хоровий твір (наприклад, М.Леонтович «Льодолам»). Визначити формоутворюючі компоненти музичної форми.

10.Пояснити термін гомофонія. Наведіть приклади музичних творів гомофонного складу.

11.Пояснити термін поліфонія. Наведіть приклади музичних творів поліфонічного складу.

12.Обґрунтувати можливість використання у гомофонічному творі елементів поліфонії. Наведіть приклади.

13.Дати визначення термінів: період, речення, фраза, мотив; куплетна форма, куплетно-варіантна форма, куплетно-варіаційна форма.

14.Проаналізувати різновиди періодів у збірці народних пісень Ф.Колесси «Шкільний співаник».

15.Охарактеризувати період як одночастинну форму на прикладі Прелюдії №1 C-dur Ф.Шопена.

16.Обґрунтувати: куплетна народна пісня є найпоширенішим зразком простої одночастинної форми.

17.Обґрунтувати історичне походження простих музичних форм від усталених форм народного музичення.

18.Навести приклади використання простої двочастинної форми у сучасній пісні.

19.Проста тричастинна форма: структура і принципи розвитку.

20.Які із простих музичних форм є більш характерними для вокальної музики? Для інструментальної музики?

21.Дати визначення таких понять: музична тема; поетичний образ; тематичний розвиток.

22.Охарактеризувати основні типи співвідношення слова і музичної інтонації.

23.Обґрунтувати творчу поєднаність таких поетичних і музичних термінів: стопа – мотив; напівстрофа - речення; строфа (куплет) - період.

24.Проаналізувати твір Ж.Масне «Елегія» у виконанні Ф.Шаляпіна. Визначити характер музично-тематичної та метро-ритмічної поєднаності музики з художньою образністю і віршовим розміром поетичного тексту.

25.Проаналізувати авторські варіанти музики А.Пашкевича і П.Майбороди на вірш В.Симоненка «Виростеш ти, сину». Обґрунтувати можливість множинності музичної інтерпретації поетичного тексту. Навести приклади.

26.Музичні твори у складній тричастинній формі: структура і особливості розвитку. Класифікація складних тричастинних форм.

27.Охарактеризувати художні можливості складної тричастинної форми.

28.Проаналізувати Арію князя Ігора з опери О.Бородіна «Князь Ігор». Визначити структуру, зміст, особливості музичної мови.

29.Проаналізувати ч.ІІІ (Менует) з Української симфонії невідомого автора ХІХ ст. як приклад використання складної тричастинної форми у симфонічному творі. Дати оцінку художньої цінності та культурно-історичного значення цього твору.

30.Скласти письмовий перелік творів складної тричастинної форми, які вивчалися на заняттях із спецінструменту або диригування.

Завдання до модульної контрольної роботи ІІ.

1. Рондо. Композиційні та художні особливості творів рондальної форми. 2. Варіації. Класифікація, принципи варіювання.

3. Проаналізувати: В.А. Моцарт «Турецький марш». Встановити тональні співвідношення між рефреном і епізодами.

4. Проаналізувати: Г. Гендель «Пасакалія». Охарактеризувати ознаки варіацій строго стилю.

5. Виявити ознаки варіацій вільного стилю в творах українського композитора ХІХ ст. Й. Витвицького «Українська», «Чумак», «У сусіда хата біла» та ін.

6. Принципи будови і розвитку сонатної форми.

7. Історико-стильові різновиди сонатної форми

8. Виділити експозицію, розвиток, репризу у музичних творах: Л.Бетховен. Соната №8 (Патетична), ч.І; Ф. Мендельсон. Концерт для скрипки з оркестром E-moll, ч.І; Б.Лятошинський. Український квінтет, ч.І.

9. Прослухати Увертюру до опери «Тарас Бульба» М.Лисенка. Виявити ознаки сонатності у цьому творі.

10.Пояснити терміни: цикл, циклічність, циклічна форма.

11.Історичне походження та головні етапи становлення форми сюїти.

12.Які структурні та композиційні особливості має Сюїта для фортепіано у формі старовинних танців М.Лисенка. Чому ця сюїта називається Українською?

13.Чи можна назвати фортепіанний цикл М.Мусоргського «Картинки з виставки» або вокальний цикл Ф.Шуберта «Прекрасна мельничиха» програмною сюїтою?

14.Проаналізувати Симфонію G-moll, ор.5 П.Сокальського (композиційна структура, тематизм, особливості музичної мови, художнє значення).

15.Прослухати симфонічний твір М. Римського-Корсакова “Шахеризада”. Виявити, за якими ознаками цю сюїту можна вважати наближеною до форми симфонії.

16.Вільна і мішана форми: визначити міру тотожності та відмінності цих понять.

17.Обґрунтувати культурно-історичну зумовленість появи вільних і мішаних форм.

18.Які принципи формоутворення залишаються обов’язковими для вільних і мішаних музичних форм?

19.За якими композиційно-структурними ознаками можна класифікувати Угорську рапсодію № 2 Ф.Ліста як твір вільної форми? Назвіть ще приклади творів вільної форми.

20.Як взаємодіють принципи сонатності та варіативності у творі М.Глінки «Арагонська хота»? Назвіть ще приклади творів мішаної форми.

21.Дати визначення понять: музичний стиль; музичний жанр.

22.Обґрунтувати закономірність поєднання історичного, етнічного та персонального стилів у кантаті С.Прокоф’єва «Олександр Невський».

23.Визначити стильові і жанрові ознаки твору П.І. Чайковського «На трійці» із фортепіанного циклу «Пори року».

24.Е. Гріг «Норвезькі танці», Й. Брамс «Угорські танці», А. Дворжак «Слов’янські танці». Виявити стильову відмінність і жанрову тотожність цих творів.

25.Опера як монументальний музично-драматичний твір.

26.Опера як циклічна форма у широкому розумінні.

27.Музика в опері та балеті як найголовніший засіб забезпечення єдності вистави.

28.Класифікація типів опер. Номерна опера. Опера наскрізної дії. Еволюція оперних форм.

29.Західно-європейська (передусім, італійська) опера. Російська опера. Українська національна опера.

30.Опера як культурно-історичне явище.

VІ. ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ВИМОГИ

1. Знати теоретичний матеріал курсу «Аналіз музичних творів» в обсязі передбаченому навчальною програмою.

2. Бути обізнаним із науковою й навчальною літературою з проблем курсу.

3. Вміти оперувати науковими музично-теоретичними поняттями та термінами.

4. Здійснити аналіз вокального або інструментального твору:

розглянути музичний твір у контексті історичної епохи, творчої індивідуальності композитора, стилю, жанру;

визначити музичну форму твору та її особливості;

виявити типи викладання музичного матеріалу і принципи розвитку музичної форми;

охарактеризувати особливості музичної мови твору;

сформулювати власну думку щодо художньої значимості музичного твору;

обґрунтувати роль і місце музичного твору в мистецькій спадщині.

Структура екзаменаційного білету:

1.Теоретичне питання

2.Практичне завдання.

3.Тести.

Екзаменаційні питання

1. Курс «Аналіз музичних творів» у професійні підготовці музиканта.

2. Музичне мистецтво як історично-культурне явище. Музичний твір як об’єкт системного аналізу.

3. Структура, зміст і принципи розвитку у формуванні музичного твору.

4. Особливості гомофонічного і поліфонічного багатоголосся. Засоби поліфонічного розвитку музичних творів.

5. Період і його різновиди. Період як самостійна музична форма.

6. Прості музичні форми. Принципи будови і розвитку. Сфера використання простих музичних форм.

7. Принципи художньої взаємодії музики і поезії у вокальній музиці.

8. Складана тричастинна форма. Будова і принципи розвитку.

9. Багаточастинні форми. Рондо. Варіації. Типи варіацій.

10.Сонатна форма. Історичні типи сонатних форм.

11.Циклічні форми. Сюїта. Нові сюїтні цикли.

12.Циклічні форми та їх значення для розвитку професійної музики.

13.Вільні та мішані музичні форми у контексті розвитку музичного мистецтва.

14.Програмна музика. Програмність як засіб композиційного та змістовного розвитку музичних творів.

15.Музичні стилі та музичні жанри. Типи стилів. Основні жанри.

16.Опера як синтетичний вид мистецтва.

Примірні екзаменаційні тестові завдання

1. Найменшою синтаксичною одиницею музичної мови є:

А) нота;

Б) мотив або фраза;

В) речення.

2. Для простої одночастинної форми є властивим такий тип викладення музичного матеріалу:

А) експозиційний;

Б) серединний;

В) заключний.

3. Музику Гімну України створено:

А) в одночастинній розвиненій формі;

Б) у простій двочастинній формі;

В) у тричастинній формі.

4. У творах, написаних у простій тричастинній формі, кульмінаційна зона, як правило, припадає:

А) на середину першої частини;

Б) на кінець другої частини;

В) на початок третьої частини.

5. Хори М. Леонтовича “Дударик”, “Щедрик” засновані на принципі:

А) зіставлення;

Б) розробки;

В) варіювання.

6. Відомий музичний твір “Полонез” М. Огиньського написано:

А) у формі рондо;

Б) у сонатній формі;

В) у складній тричастинній формі.

7. Перша частина класичної симфонії пишеться:

А) у вільній формі;

Б) у сонатній формі;

В) у багаточастинній формі.

8. Уперше використав світломузику у симфонічному творі:

А) О. Глазунов;

Б) О. Скрябін;

В) С. Прокоф’єв.

9. Фундатором російської балетної музики є:

А) П. Чайковський;

Б) М. Мусоргський;

В) Ц. Кюі.

10. Літературна основа оперної вистави називається:

А) сценарій;

Б) лібрето;

В) п’єса.

11. Циклічність оперних форм започаткував:

А) Дж. Верді;

Б) Р. Вагнер;

В) М. Римський-Корсаков.

Відповіді на тестове завдання:1. Б; 2. А; 3. Б; 4. Б; 5. В; 6. В; 7. Б; 8. Б. 9. А; 10. Б; 11. Б.

Критерії екзаменаційної оцінки знань студентів

«Відмінно» - отримує студент, який у відповідях на питання білета та у творчій дискусії з викладачем виявив глибоке і повне оволодіння теоретичними знаннями і практичними навичками з курсу «Аналіз музичних творів», а також бездоганно виконав тестові завдання.

«Добре» - отримує студент, який досить ґрунтовно висвітлив теоретичні питання і підтвердив спроможність використовувати знання з аналізу музичних творів у практичній роботі, а також правильно відповів (близько 80%) на питання тестового завдання.

«Задовільно» – отримує студент, якийвиявив достатню загальну обізнаність з теоретичними основами курсу, практичну частину екзаменаційного завдання виконав з незначними помилками без необхідної глибини аналізу музичного твору, а також правильно відповів (близько 60%) на питання тестового завдання.

«Незадовільно» – отримує студент, який не впорався з теоретичними питаннями і практичними завданнями,не виявив необхідних навичок аналізу музичних творів, не зміг проаналізувати музичний твір, а також не впорався з тестовими завданнями.

VІІ. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

Самостійна робота відіграє особливо важливу роль у творчій самореалізації студента-музиканта. Вона формує професійні уміння і навички, підвищує загальний культурний рівень майбутніх музикантів, диригентів, викладачів фахових дисциплін.

Самостійна роботи студента виявляється в опрацюванні спеціальної літератури, в умінні вільно орієнтуватися у музичній стилях і жанрах, вміти здійснювати аналіз і давати оцінку художньої цінності музичного твору, його відповідності творчим завданням.

Зміст самостійної роботи визначається специфікою навчальної дисципліни з аналізу музичних творів, де самостійне набуття знань і пізнавальна активність студента є складовою його навчання. Викладач допомагає відпрацювати основні теми, дає конкретні вказівки щодо обсягів, напрямків і тем самостійної роботи. Звертає увагу на спрямованість навчання за принципом послідовності. Викладач готує студента до самостійного розв’язання навчальних завдань, підтримує ініціативу у доборі додаткових навчальних джерел. З цією метою пропонуються різноманітні творчі завдання для самостійного розвитку аналітичного мислення.

Самостійна робота студента здійснюються під контролем викладача. Педагог зобов’язаний здійснювати огляд тем, передбачених для самостійного опрацювання студентами, із зазначенням рекомендованої літератури і творів для аналізу. Як приклад, здійснювати показовий теоретичний, слуховий і комплексний аналіз музичних творів із роз’ясненням принципів побудови й розвитку музичного твору, стильових та жанрових ознак, особливостей музичної мови твору, його художньої значимості, культурно-історичної та мистецької цінності.

Готуючи студента до самостійної роботи, викладач прагне:

сформувати у студента здатність до самостійного аналізу змісту твору, його музичної мови та засобів виразності як провідних формоутворюючих компонентів;

розвинути уміння досліджувати музичні твори з метою об’єктивної оцінки їх художньої значимості, культурно-історичної та мистецької цінності;

збагатити особистий музично-теоретичний досвід студента;

виробити вміння використовувати знання з аналізу музичних творів у практичній діяльності.

Як правило, на початкових стадіях музичного навчання виконавська практика випереджає теоретичну підготовку музиканта. Студент не завжди готовий до глибокого розуміння будови й змісту твору, його музичної мови, що негативно відбивається на якості виконання, робить неповноцінним художнє втілення твору. Тому одним із головних завдань викладача є орієнтація студентів на використання теоретичних знань і практичних навичок з аналізу музичних творів у виконавській (диригентській) діяльності.

Очевидно, що на першому етапі аналіз музичних творів буде не повним. Надалі, у процесі здобуття нових музично-теоретичних знань і практичних навичок аналізу музичного твору, метод «від простого до складного» трансформується в інший –«від складного до простого». Тоді хід опанування художніх особливостей музичного твору йтиме від визначення структурних і жанрових ознак твору в контексті історичної епохи, творчої індивідуальності композитора тощо до детального вивчення елементів музичної мови. За таких умов значно збагатиться інтерпретація музичних образів, осягнення композиторських задумів, осмисленість виконання, які є обов’язковими чинниками цінності мистецької діяльності музиканта.

Для студентів, які мають схильність до музично-теоретичних досліджень і композиторської творчості, курс аналізу музичних творів має стати основоположним засобом вивчення музичної спадщини для формування власної творчої індивідуальності.

Завдання для самостійної роботи викладені у робочій програмі у розділі Зміст дисципліни до кожної із тем.

Примірний перелік рекомендованих музичних творів для прослуховування і аналізу

Одночастинна форма

1. В.А.Моцарт. Колискова

2. С.Прокофьєв. Марш із збірки творів для фортепіано «Дитяча музика»

3. Ф.Шопен. Прелюдія №1 C-dur

4. Д.Качіні. Аве Марія

5. Л.Мілан. Павана

6. Старовинний романс. «Я встретил Вас»

7. І.Шамо. Києве мій

8. Сл. С.Руданського. Повій вітре на Вкраїну

9. Українські народні пісні. (Чорнії брови, Дощик, Місяць на небі тощо)

10.Санта Люція. Італійська народна пісня

Двочастинна форма

1. М.Глінка. Каватіна Людмили з опери«Руслан і Людмила»

2. П.Чайковський. Італійська пісня з «Дитячого альбому»

3. М.Лисенко. Без тебе, Олесю

4. Н. Шишкін. «Ночь светла»

5. В.Гомес. Романс

6. С.Сабодаш. Очі волошкові

7. Гуде вітер вельми в полі.Обр. М.Глінки

8. Сусідка.Українська народна пісня

9. Українські народні танці. (Гопак, Козачок, Аркан, тощо)

10.П.Уебстер, Д.Темкін. Зелене літо

Проста тричастинна форма

1. Л.Бетховен. До Елізи

2. П.Чайковський. Старовинна французька пісня

3. К.Вебер. Вальс із опери «Зачарований стрілець»

1. Ф.Тарега. Аделіта

2. М.Мусоргський. Сльоза

3. Ж.Масне. Елегія

4. І.С. Бах. Волинка

5. І.Дунаєвський. «Летите голуби»

6. А.Новиков. Аріозо матері з кантати «Нам нужен мир»

7. Ж.Бізе. Арія Кармен із опери «Кармен»

Складна тричастинна форма

1. М.Огінський. Полонез

2. Ж.Бізе. Увертюра до опери «Кармен»

3. І.Альбеніс. Легенда

4. П.Чайковський. Баркарола

5. В.Жданов. Прелюд

6. М.Глінка. Марш Чорномора з опери«Руслан і Людмила»

7. С.Рахманінов. Прелюдія №2

8. О.Бородін. Арія князя Ігора з опери «Князь Ігор»

9. Українська симфонія невідомого автора. ч.3. Менует

10. М.Лисенко. Українська сюїта для ф-но. №5. Гавот

Багаточастинні форми. Рондо. Варіації

1. Й.Гендель. Пасакалія

2. Й.Штраус. На чудовому голубому Дунаї

3. В.Моцарт. Рондо А-dur

4. Ф.Шопен. Вальс №7

5. К.Дакен. Зозуля

6. М.Глінка. Камаринська

7. Д.Бортнянський. Соната C-dur. ч.№3

8. М.Леонтович. Щедрик

9. А.Иванов-Крамской. Вариации «Выхожу один я на дорогу»

10. Й.Вітвицький. Українська, Чумак, У сусіда хата біла тощо

Циклічні форми. Сюїта

1. Й.С. Бах. Прелюдия і фуга Es-dur

2. В.А. Моцарт. Реквієм

3. Е.Гріг.Пер Гюнт

4. М.Лисенко. Сюїта для фортепіано у формі старовинних танців

5. Л.Дичко.Казкова сюїта для оркестру.

6. М.Мусоргський. Картинки з виставки

7. М.Скорик. Партити для ф-но

8. А.Дворжак. Слов’янські танці (Е.Гріг. Норвезькі танці, Й.Брамс. Угорські танці)

9. Г.Свірідов. Поема пам’яті Сергія Єсеніна

10.В.Косенко.11 етюдів у формі старовинних танців

Сонатні форми

1. Л.Бетховен. Соната №2. ч.1

2. М.Лисенко. Увертюра до опери «Тарас Бульба»

3. Ф.Мендельсон. Концерт для скрипки з оркестром E-moll. ч.1.

4. Ф.Ліст. Симфонія «Фауст».

5. Г.Берліоз. Фантастична симфонія.

6. П.Сокальський. Симфонія G-moll.

7. П.Чайковський. Фортепіанне тріо.

8. Б.Лятошинський. Симфонія №3.

9. С.Людкевич. Прикарпатська симфонія.

10. А.Штогаренко. Кантата-симфонія «Україна моя».

Вільні та мішані музичні форми

1. Ф.Ліст. Угорська рапсодія №2

2. Е.В. Лобос. Прелюдія №1

3. М.Глінка. Арагонська хота

4. В.Гомоляка. Закарпатські ескізи

5. Ф.Шопен. Балада G-moll

6. М.Метнер. Казка для ф-но

7. Я.Степовий. Прелюд пам’яті Т.Г.Шевченка

8. В.Підгорний. Фантазія на тему білоруської народної пісні«Перепілонька».

9. О.Скрябін. Поема вогню.

10.О.Нежигай. Концерт для ударних із ф-но. ч.1.

VІІІ. ЛІТЕРАТУРА

1. Анализ вокальных произведений / Под ред. Коловского О.П. – Л.: Музыка, 1988. **

2. Задерацкий В. Музыкальная форма.- Вып. 1.- М., 1995.

3. Задерацкий В. Музыкальная форма.- Вып. 2.- М., 1998.

4. Кон Ю.Г. Вопросы анализа современной музыки: Ст. и исслед. – Л.: Сов. композитор, 1982.***

5. Лаврентьева И.В. Вокальные формы в курсе анализа музыкальных произведений.- М.: Музыка, 1978.

6. Мазель Л.А. Вопросы анализа музыки.- Изд. 2-е доп. - М.: Сов. композитор, 1991.***

7. Мазель Л.А., Цукерман В.А. Анализ музыкальних произведений. – М: Музыка, 1967.**

8. Музыкальная форма / Под ред. Тюлина Ю.Н.- М.: Музыка, 1965.**

9. Смаглій Г.А., Маловик Л.В. Основи теорії музики.- 2-ге вид., доп. і перероб.-Харків: Факт, 2001.*

10. Способин И.В. Музыкальная форма. – М: Музыка, 1980.*

11. Холопова В.Н. Музыка как вид искусства. Ч.1. Музыкальное произведение как феномен.- М., 1990.

12. Холопова В.Н. Музыка как вид искусства. Ч.2. Содержание музыкального произведения.- М., 1991.

13. Шип С.В. Музична форма: від звуку до стилю. – К.: Заповіт, 1998.

14. Якубяк Я. Аналіз музичних творів: музичні форми.- Ч.І.- Тернопіль: Знання, 1999.

* Література, якає у фондах бібліотеки Миколаївського філіалу КНУКіМ.

** Література, яка є у фондах бібліотеки Миколаївського державного вищого музичного училища.

*** Література, яка є у фондах Миколаївської державної обласної наукової бібліотеки ім. О.Гмирьова.