4.4.Аналіз пожежної безпеки

Аналіз і оцінка пожежної безпеки на об’єкті проектування проводять відповідно до вимог Закону України "Про пожежну безпеку", Правил пожежної безпеки в Україні та іншими нормативними документами, що наведені в списку літератури.

Для успішного проведення протипожежної профілактики на підприємствах важливо знати причини пожеж. Перш за все це відсутність або недосконалість організаційних та інженерно-технічних рішень з пожежної безпеки.

Для виконання цього підрозділу студент аналізує і наводить такі дані:

- наявність служби пожежної безпеки;

- були пожежі чи ні за період, що аналізується, і їх причини;

- до якої категорії з пожежної небезпечності слід відносити об’єкт проектування;

- клас вогнестійкості огороджуючих конструкцій приміщення і об’єкта проектування в цілому;

- наявність засобів пожежогасіння з вказівкою конкретних типів первинних засобів (вогнегасників та інших засобів) чи автоматичних систем пожежогасіння;

- організація евакуації з приміщення чи з будівлі на випадок пожежі.

Результатом аналізу є висновок про стан пожежної безпеки на об’єкті проектування.

4.5.Рекомендації з поліпшення умов праці і пожежної безпеки.

Методологічною основою для виконання розділу "Охорона праці" в дипломному проекті є науковий аналіз умов праці, технологічних процесів, виробничого обладнання, робочих місць, трудових операцій, організації виробництва з метою виявлення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, виникнення можливих аварійних ситуацій. На підставі такого аналізу розробляють заходи щодо усунення несприятливих виробничих факторів, створення безпечних та нешкідливих умов праці.

У цьому підрозділі студент дає рекомендації щодо усунення або зменшення дії НШВФ, які були виявлені в п.4.2-4.5. Рекомендації мають описувальний характер і базуються на джерелах, наведених у списку літератури. За узгодженням з консультантом дипломант виконує два інженерно-технічних розрахунки, які підтверджували б доцільність прийнятих рішень з поліпшення охорони праці.

Кожна рекомендація повинна дотримуватися нормативного обгрунтування необхідності її здійснення.

4.6.Соціально-економічна ефективність запропонованих рекомендацій

Охорона праці відіграє важливу роль як суспільний чинник, оскільки якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати лю- дині втраченого здоров'я, а тим більше життя. Слід пам’ятати, що стан охорони праці є показником соціального й науково-технічного розвитку держави. Умови праці, що відповідають нормативним вимогам, дозволяють якщо не уникнути, то хоча б скоротити захворюваність, пов'язану з виробництвом. Турбота про здоров'я людини - найголовніше завдання держави. Адже саме за сприятливих умов праці людина здатна працювати високопродуктивно, створювати необхідний матеріальний потенціал суспільства, добробут усіх громадян.

Соціальна ефективність – це збереження здоров'я і полегшення праці робітників, зменшення кількості робітників, які займаються тяжкою фізичною працею, а також зазнають дії шкідливих виробничих факторів.

Окрім соціального, охорона праці має важливе економічне значення – це висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компен- сації за важкі, небезпечні й шкідливі умови праці тощо.

На прикладі деяких з цих показників дипломант підраховує економічну ефективність від впровадження розроблених ним у цьому розділі заходів щодо поліпшення умов праці і пожежної безпеки.

Пропонується підраховувати економічну ефективність за такими показниками:

1. Умовне вивільнення чисельності працівників у результаті впровадження заходів з охорони праці - розраховують за формулою

^УВП_ч ^{= [(ВРЧ}_б ^{- ВРЧ}_п^{) / (Ф – ВРЧ}_п^{)] · Ч, люд.,}

^{де ВРЧ}_б ^{– втрати робочого часу через травматизм і захворюваність до} впровадження заходів (базовий рік) на одного працюючого, люд.-дн.;

ВРЧ_п – втрати робочого часу через травматизм і захворюваність після впровадження заходів на одного працюючого, люд.-дн.;

Ф – річний фонд робочого часу одного працюючого (базовий), люд.-дн.;

Ч – середньорічна розрахункова чисельність працюючих, люд.

2. Можливе зростання продуктивності праці при постійній чисельності працюючих розраховують за формулою

^{П = 100 · УВП}_ч ^{/ (Ч – УВП}_ч^{), %.}

3. Економію фонду заробітної плати визначають за формулою

^Е_зп ^{= УВП}_ч ^{· З}_с ^{· (1 + П}_сс ^{/100), грн.,}

^{де З}_с ^{– середньорічна заробітна плата одного працівника, грн.;}

^П_сс ^{- відсоток відрахувань на соціальне страхування.}

4. Економію коштів фонду соціального страхування на виплату за лікарняними листками непрацездатності визначають за формулою

Е_сс = (В_б / П_б) · [(ВРЧ_б - ВРЧ_п) ·І_з · К · Ч], грн.,

^{де В}_б ^{– сума витрат на оплату лікарняних листків за базовий рік, грн.;}

^П_б ^{– втрати робочого часу через травматизм, захворюваності в базовому} році, люд.-дн.;

^І_з ^{– індекс зростання середньорічної заробітної плати робітників за}

планом;

_{К - частка виробничої обумовленої захворюваності в її загальній}

_{величині} (приймають 0,5- 0,7).