- •Тема 1. Загальні питання охорони праці
- •1. Історія розвитку охорони праці як науки.
- •2. Сучасний стан охорони праці в Україні.
- •3. Основні розділи дисципліни «Основи охорони праці».
- •4. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці та їх класифікація
- •5. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •Тема 2. Правові та організаційні питання охорони праці
- •. Законодавство України про охорону праці.
- •1. Основні законодавчі акти з охорони праці.
- •2. Принципи державної політики в галузі охорони праці
- •3. Гарантії прав працівників на охорону праці
- •4. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів
- •5. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій.
- •6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •2.2. Організаційні основи охорони праці
- •Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп)
- •Галузеві нпаоп(днаоп)
- •2. Система стандартів безпеки праці (ссбп)
- •3. Нормативні акти з охорони праці підприємств
- •4. Фінансування охорони праці
- •Тема 3. Державне управління охороною праці
- •1. Органи державного управління охороною праці
- •2. Органи державного нагляду за охороною праці
- •Тема 4. Організація охорони праці на виробництві
- •1.Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації.
- •2. Служба охорони праці підприємства
- •3. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •4. Атестація робочих місць за умовами праці.
- •5. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка.
- •6.Стимулювання охорони праці.
- •Тема 5. Навчання з питань охорони праці
- •Принципи організації та види навчання.
- •2. Інструктажі з питань охорони праці
- •3. Cтажування та допуск працівників до самостійної роботи
- •Тема 6. Профілактика травматизму та професійних захворювань
- •Виробничі травми , професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру
- •Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
- •Основні заходи по запобіганню травматизму та професійним захворюванням.
- •Тема 7. Основи фізіології та гігієни праці
- •Поняття фізіології прці
- •Фізіологічні особливості різних видів діяльності.
- •Поняття гігієни праці.
- •Класифікація умов праці.
- •Фактори, які визначають санітарно-гігієнічні умови праці,
- •Тема 7.1 повітря робочої зони
- •Мікроклімат робочої зони.
- •Нормування та контроль параметрів мікроклімату
- •Заходи та засоби нормалізації мікроклімату
- •2. Повітряне середовище на виробництві
- •2.1.Нормування шкідливих речовин.
- •2.2.Заходи та засоби захисту працюючих від дії шкідливих речовин
- •3. Вентиляція виробничих приміщень
- •3.1 Призначення та класифікація систем вентиляції. Основні вимоги.
- •3.2.Природна вентиляція.
- •3.3. Штучна вентиляція
- •Тема 7.2 освітлення виробничих приміщень
- •Значення виробничого освітлення та основні вимоги до нього
- •Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •3. Види виробничого освітлення
- •4. Джерела штучного освітлення
- •Тема 7.3 вібрація
- •Джерела, класифікація і характеристики вібрацій.
- •Контроль та нормування вібрації.
- •Допустимий сумарний час дії локальної вібрації в залежності від перевищення її гранично допустимого рівня
- •Захист від вібрацій.
- •Тема 7.4. Шум, ультразвук та інфразвук
- •1. Шум як фізичне явище. Параметри звукового поля.
- •Вимірювання та нормування шумів.
- •3. Методи та засоби захисту від шуму
- •4. Джерела та параметри інфразвукових коливань, захист від них.
- •5. Джерела та параметри ультразвукових коливань Захист від них.
- •Тема 7.5. Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного діапазону
- •Джерела, особливості і класифікація електромагнітних полів і випромінювань
- •2. Дія електромагнітних полів радіочастот на організм людини
- •3. Нормування та визначення емп
- •4. Захист від електромагнітних випромінювань і полів.
- •Тема 7.6. Випромінювання оптичного діапазону
- •Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону.
- •2.Нормування, контроль та захист від від іч та уф випромінювань.
- •Специфіка захисту від лазерного випромінювання.
- •Тема 7.7. Іонізуюче випромінювання
- •Виробничі джерела, іонізуючого випромінювання, класифікація і особливості їх використання.
- •Тема 7.8. Санітарно-гігієнічні вимоги до планування і розміщення виробничих і допоміжних приміщень
- •1.Основні вимоги до розташування підприємств та планування їх територій.
- •2.Правила облаштування санітарно-захисних зон підприємств.
- •3.Основні вимоги до виробничих будівель та споруд
- •4. Вимоги оп до розташування виробничого та офісного обладнання та організації робочих місць.
- •Основні вимоги до допоміжних приміщень.
- •Основні вимоги до водопостачання та каналізації.
- •Основні вимоги до енерго- та транспортних комунікацій
- •Тема 8. Основи виробничої безпеки
- •8.1. Загальні вимоги безпеки
- •2.Безпека під час експлуатації систем під тиском.
- •8.2. Електробезпека
- •Дія електричного струму на людину. Електричні травми.
- •Електролітична дія струму характеризується розкладом органічної рідини, в т.Ч. І крові, що супроводжується значним порушенням їх фізично-хімічного складу.
- •Види електричних травм.
- •Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.
- •Умови ураження людини електричним струмом.
- •Електрозахисті засоби і заходи.
- •Тема 9. Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах
- •Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.
- •Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •3. Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон
- •4. Система забезпечення вибухопожежної безпеки об’єкта.
- •4.1. Система попередження вибухів і пожеж.
- •4.2.Попередження розповсюдження пожеж.
- •4.3.Способи гасіння пожеж.
- •4.3.Засоби гасіння пожеж.
- •4.5 Пожежна сигналізація
- •5. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •Державний пожежний нагляд
- •Завдання та види пожежної охорони
Вимірювання та нормування шумів.
Шкідливість шуму як фактора виробничого середовища і середовища життєдіяльності людини приводить до необхідності обмежувати його рівні. Санітарно-гігієнічне нормування шумів здійснюється, в основному, двома способами – методом граничних спектрів (ГС) і методом рівня звуку (LA).
Метод граничних спектрів, який застосовують для нормування постійного шуму, передбачає обмеження рівнів звукового тиску в октавних смугах із середніми геометричними частотами 31,5; 63; 125;250; 500; 1000; 2000; 4000 і 8000 Гц.
Метод рівнів звуку застосовують для орієнтовній гігієнічний оцінки постійного шуму та визначення непостійного шуму, наприклад, зовнішнього шуму транспортних засобів, міського шуму. При цьому методі вимірюють коректований по частотам у відповідності з чутливістю вуха загальний рівень звукового тиску у всьому діапазоні частот, що відповідає перерахованим вище октавним смугам. Виміряний таким чином рівень звуку дає змогу характеризувати величину шуму не дев’ятьма цифрами рівнів звукового тиску, як у методі граничних спектрів, а однією. Вимірюють рівень звуку в децибелах шумоміром в якому за допомогою відповідних фільтрів знижена чутливість на низьких та високих частотах.
Порядок вимірювання рівнів звуку шумомірами та розрахунок еквівалентного рівня регламентовано ДСН 3.3.6.037299. Звичайний шумомір складається з мікрофону, підсилювача, фільтрів (корегуючих, октавних) та приладу, що показує. Існують прилади – акустичні дозиметри, за допомогою яких безпосередньо вимірюють еквівалентний рівень звуку. Вимірювання шуму можна також здійснювати за допомогою сучасних компьютерів.
Вимірювання шуму проводиться на постійних робочих місцях у приміщеннях, на території підприємств, на промислових спорудах та машинах (в кабінах, на пультах управління і т. п.). Результати вимірювань повинні характеризувати шумовий вплив за час робочої зміни (робочого дня).
При проведенні вимірювань мікрофон розташовують на висоті 1,5 м над рівнем підлоги чи робочого майданчика (якщо робота виконується стоячи) чи на висоті і відстані 15 см від вуха людини, на яку діє шум (якщо робота виконується сидячи чи лежачи). Мікрофон повинен бути зорієнтований у напрямку максимального рівня шуму та віддалений не менш ніж на 0,5 м від оператора, який проводить вимірювання.
Тривалість вимірювання непостійного шуму:
• для переривчастого шуму, за час повного робочого циклу з урахуванням сумарної тривалості перерв з рівнем фонового шуму;
• для шуму, що коливається у часі, допускається загальна тривалість вимірювання – 30 хвилин безперервно або вимірювання складається з трьох десятихвилиних циклів;
• для імпульсного шуму тривалість вимірювання – 30 хвилин.
3. Методи та засоби захисту від шуму
Відповідно до державних стандартів захист працюючих від шуму може здійснюватись як колективними засобами і методами, так і індивідуальними. Колективними засобами і методами досягається зниження шуму в джерелах його виникнення та на шляхах поширення засоби і методи колективного захисту від шуму поділяються на архітектурно-планувальні, організаційно технічні методи і акустичні засоби.
Архітектурно-планувальними методами можна знизити шум впровадженням раціональних акустичних розробок із плануванням будівель і генеральних планів окремих об’єктів, раціональним розміщенням обладнання і робочих місць, а також зон і режимів руху транспортних засобів і вантажопотоків.
Організаційно-технічними методами передбачується: застосування технологічних процесів з низькими рівнями шуму; впровадження дистанційного керування машинами з підвищеними рівнями шуму і дистанційного контролю; удосконалення технології ремонту та обслуговування машин; застосування малошумних машин; дотримання раціональних режимів праці і відпочинку.
Акустичні засоби зниження рівнів шуму:
Зниження шуму звукопоглинанням та звукоізоляцією. Об’єкт, який випромінює шум, розташовують у кожусі, внутрішні стінки якого покриваються звуко-поглинальним матеріалом.
Зниження шуму звукоізоляцією. Шумовипромінювальний об’єкт розташовують окремо, відділяючи його від основного виробничого приміщення звукоізолювальною стіною або перегородкою. Звукоізоляція також досягається розташуванням оператора в спеціальній кабіні, звідки він спостерігає та керує технологічним процесом.
Зниження шуму акустичною обробкою приміщення. Вона передбачає вкривання стін та стелі звукопоглинальним матеріалом. Додатково до стелі можуть підвішуватись звукопоглинальні щити, куби, встановлюватись звукопоглинаючі екрани.
При неможливості знизити рівень виробничого шуму нижче встановлених гігієнічних норм застосовують протишумові засоби індивідуального захисту: навушники, що закривають раковину вуха ззовні; вкладиші, що закривають слуховий канал; шлеми і каски, а також костюми.
